Інститут хімії та хімічних технологій
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62386
Browse
Item Комплексний проект виробництва базових олив з мазуту суміші українських нафт (установка гідроочищення олив)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Грибовський, Олександр Ярославович; Hrybovskyi, Oleksandr Yaroslavovych; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект виробництва базових олив з мазуту суміші українських нафт (установка деасфальтизації гудрону)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Багдасарян, Саркіс Зорікович; Bahdasarian, Sarkis Zorikovych; Топільницький, Петро Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"Сировиною для виробництва базових олив є мазут, з якого вакуумною перегонкою отримують вузькі оливні фракції і гудрон. Далі виробництво базових нафтових олив передбачає ряд процесів, призначення кожного з яких – це вилучення з сировини (оливних фракцій) певних груп вуглеводнів та сполук (асфальтосмолисті сполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні з низьким індексом в’язкості, тверді парафінові вуглеводні), присутність яких в оливі небажана. Набір технологічних процесів (установок) і послідовність проходження через них сировини на кожному окремому нафтопереробному заводі різний і, в основному, залежить від характеристик сировини, яка переробляється та вимого до якості товарної продукції. На даний час основний об’єм нафтових олив виготовляється з використанням екстракційних процесів: пропанової деасфальтизації, селективного очищення фенолом або фурфуролом, депарафінізації в кетонвмісному розчиннику. Для доочищення депарафінізованих олив на сучасних оливних блоках застосовують процес гідроочищення. Перероблення залишкової сировини вимагає, перед подачею на селективне або гідрогенізаційне очищення, її деасфальтизації пропаном. На деяких підприємствах при переробленні гудрону використовують процес дуосол-очищення, який поєднує процеси деасфальтизації і селективного очищення. В даній магістерській роботі виконано проектування установки деасфальтизації гудрону, яка стане складовою частиною загального виробництва базових олив. Для проектування оливного виробництва загалом, і установки деасфальтизації гудрону, зокрема, були взяті фізико-хімічні характеристики суміші нафт українського походження. Продуктивність оливного виробництва по сировині (мазуті), становитиме близько 1,2 млн. тонн/рік, а продуктивність установки деасфальтизації – 800 000 тонн/рік. Весь промисловий об’єкт виробництва базових олив в який входитиме, зокрема, проектована установка деасфальтизації гудрону територіально буде збудований в межах Надвірнянського нафтопереробного заводу (м. Надвірна, Івано-франківська обл.). З метою економії ресурсів при будівництві і експлуатації максимально використовуватимуться мережі, енергоносії (вода, водяна пара, електроенергія і паливний газ) і їх джерела Надвірнянського НПЗ. Розчинник процесу (пропан) закуповуватиметься у вітчизняних виробників. Для оптимального контролю за технологічним процесом і раціонального використання обслуговуючого персоналу буде розроблено систему автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів. З метою забезпечення чинних норм і вимог щодо безпеки праці, пожежної і екологічної безпеки, тощо усі проектні рішення враховуватимуть вимоги нормативних документів у відповідних галузях. Об’єкт проектування – установка деасфальтизації гудрону. Предмет проектування – процес виробництва базових нафтових олив. Мета проектування – розроблення проекту установки деасфальтизації гудрону. Результати проектування – здійснено проектування установки деасфальтизації гудрону.Проведено технологічний розрахунок основного обладнання установки на основі чого здійснено його вибір відносно стандартних типорозмірів; здійснено технічне й економічне обґрунтування установки; розроблено економічні питання.Item Комплексний проект виробництва базових олив з мазуту суміші українських нафт (установка депарафінізації залишкової сировини)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Мандрик, Мар'яна Ігорівна; Mandryk, Mariana Ihorivna; Демчук, Юрій Ярославович; Національний університет "Львівська політехніка"Основою технології отримання базових олив з вакуумних дистилятів та гудрону (залишкової сировини) є їх багатоступеневе очищення від небажаних домішок та груп вуглеводнів. Із залишку спочатку видаляють асфальтени – процес деасфальтизації. На наступній стадії дистиляти та деасфальтизований залишок піддають очищенню селективними розчинниками від високомолекулярних ароматичних сполук, небажаних в оливах, оскільки вони надають їм низький індекс в’язкості та високу коксивність. Після цього очищені продукти направляються на депарафінізацію для видаленням концентратів н-алканів С20-С35 (гачі) та ізоалканів С35 і вище (петролатум), що дозволяє отримати оливи з низькою температурою застигання. Кінцевою стадією є гідроочищення, при якій базові оливи освітлюються (гідруванням смолистих речовин, які залишилися) і з них видаляються частково сірко- і азотовмісні сполуки. В результаті вище перелічених процесів очищення в базових оливах концентруються головним чином нафтено-ізопарафінові вуглеводні з довгими боковими ланцюгами, що забезпечує одержання високоякісних базових основ товарних олив. В даній магістерській роботі виконано проектування установки депарафінізації залишкової сировини, яка стане складовою частиною загального виробництва базових олив. Для проектування оливного виробництва загалом, і установки депарафінізації залишкової сировини, зокрема, були взяті фізико-хімічні характеристики суміші нафт українського походження. Продуктивність оливного виробництва по сировині (мазуті), становитиме близько 1,2 млн. тонн/рік, а продуктивність установки депарафінізації – 350 000 тонн/рік. Весь промисловий об’єкт виробництва базових олив в який входитиме, зокрема, проектована установка депарафінізації залишкової сировини територіально буде збудований в межах Надвірнянського нафтопереробного заводу (м. Надвірна, Івано-франківська обл.). З метою економії ресурсів при будівництві і експлуатації максимально використовуватимуться мережі, енергоносії (вода, водяна пара, електроенергія і паливний газ) і їх джерела Надвірнянського НПЗ. Розчинники (ацетон й толуол) і холодоагент (аміак) закуповуватимуться у вітчизняних виробників. Для оптимального контролю за технологічним процесом і раціонального використання обслуговуючого персоналу буде розроблено систему автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів. З метою забезпечення чинних норм і вимог щодо безпеки праці, пожежної і екологічної безпеки, тощо усі проектні рішення враховуватимуть вимоги нормативних документів у відповідних галузях. Об’єкт проектування – установка депарафінізації залишкової сировини. Предмет проектування – процес виробництва базових нафтових олив. Мета проектування – розроблення проекту установки депарафінізації залишкової сировини. Результати проектування – здійснено проектування установки депарафінізації залишкової сировини. Проведено технологічний розрахунок основного обладнання установки на основі чого здійснено його вибір відносно стандартних типорозмірів; здійснено технічне й економічне обґрунтування установки; розроблено економічні питання.Item Комплексний проект газопереробного заводу для переробки нафтового газу (газофракціонуюча установка)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Миргородець, Віталій Вікторович; Myrhorodets, Vitalii Viktorovych; Гринишин, Олег Богданович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект газопереробного заводу для переробки нафтового газу (установка відбензинення газу)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дубик, Наталія Михайлівна; Yanishevska, Nataliia; Присяжний, Юрій Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект газопереробного заводу для переробки нафтового газу (установка відбензинення газу)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дубик, Наталія Михайлівна; Dubyk, Nataliia Mykhailivna; Присяжний, Юрій Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект газопереробного заводу для переробки нафтового газу (установка осушки газу)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Малик, Любов Олександрівна; Malyk, Liubov Oleksandrivna; Романчук, Вікторія Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт (установка атмосферної перегонки нафти)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Заваринський, Назарій Андрійович; Zavarynskyi, Nazarii Andriiovych; Гринишин, Олег Богданович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота присвячена проектуванню установки атмосферної перегонки нафти (АТ). Призначення цієї установки полягає у відділенні від знесоленої нафти світлих фракцій (бензинової гасової, дизельної). Ці фракції в подальшому будуть використовуватися як сировина для виробництва товарних моторних палив. Залишок від перегонки (мазут) далі направляють на установку вакуумної перегонки для відділення від нього оливного дистиляту (дистилятів). Атмосферна перегонка нафти – це перша стадія переробки нафти на нафтопереробному заводі. Ця магістерська кваліфікаційна робота є складовою комплексного проекту нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт, який пропонується спорудити поблизу м. Броди Львівської обл. Проектований завод буде переробляти нафту, що подається нафтопроводами, за паливним варіантом з великою глибиною переробки нафти. Суть комплексного проекту полягає в тому, що для його виконання використовується одна сировина, а продуктивність кожної установки пов’язана з попередньою, отже, всі стадії переробки нафти можна розглядати як одне ціле. Продуктивність заводу, що проектується складає 8,0 млн. тон на рік. Продуктивність установки атмосферної перегонки нафти, що проектується, становить 2,0 млн. тон на рік. У комплексному проекту розроблено поточну схему переробки нафти, яка є спільною для усіх установок заводу та для всіх відповідних магістерських кваліфікаційних робіт. Для проектування було обрано варіант схеми АТ з двократним випаровуванням з відбензинюючою колоною. У відбензинюючій колоні від нафти відділяється легка бензинова фракція п.к.-140?С. Відбензинена нафта подається на розділення в основну ректифікаційну атмосферну колону. Тут від неї відділяються важка бензинова фракція 140-180?С, гасова фракція 180-240?С та важка дизельна фракція 240-350?С. Знизу колони виводиться мазут (залишок >350?С). До складу магістерської кваліфікаційної роботи входить вступ та три розділи. Перший розділ роботи – техніко-економічне обгрунтування. В цьому розділі обгрунтовано вибір сировини та продуктивності установки атмосферної перегонки нафти. Проведено вибір базової технології, а також обгрунтовано забезпечення установки енергоносіями та прив’язка до існуючої інфраструктури. Другий розділ проекту – технологічна частина. В цьому розділі проекту описано теоретичні основи процесу атмосферної перегонки нафти. Наведено характеристику сировини і продуктів і розроблено принципову технологічну схему установки. Розраховано матеріальний баланс. Після цього проведено технологічний розрахунок основного обладнання (ректифікаційних колон), розраховане допоміжне обладнання та здійснено вибір обладнання по довідниковій літературі. Розроблено генеральний план установки атмосферної перегонки нафти. Третій розділ роботи – економічна частина. Тут проведено розрахунок виробничої програми, показників з праці і зарплати, капітальних витрат на будівництво установки, а також проведений розрахунок калькуляції продукції і основних економічних показників установки атмосферної перегонки нафти.Item Комплексний проект нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт (установка гідроочищення мазуту)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Радевич, Тарас Романович; Radevych, Taras Romanovych; Романчук, Вікторія Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт (установка каталітичного крекінгу)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Радух, Андрій Ярославович; Radukh, Andrii Yaroslavovych; Топільницький, Петро Іванович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт (установка каталітичного риформінгу)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Смолярчук, Юлія Іванівна; Smoliarchuk, Iuliia Ivanivna; Присяжний, Юрій Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Комплексний проект нафтопереробного заводу для переробки сірчистих нафт (установка коксування)(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Собіль, Андрій Левкович; Sobil, Andrii Levkovych; Червінський, Тарас Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Моделювання процесу перемішування пивного сусла у лопатевій мішалці продуктивністю 200000 м3/рік(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лютий, Іван Миколайович; Liutyi, Ivan Mykolaiovych; Костів, Ірина Світозарівна; Національний університет "Львівська політехніка"У даній магістерській кваліфікаційній роботі проведено CFD моделювання процесу перемішування пивного сусла у апараті термоферментативної обробки (АТФО), що використовується у промисловому виробництві пива. Комп’ютерне моделювання було виконане з використання програмного комплексу ANSYS Fluent 2024R2, на основі k-? SST моделі турбулентності. Дослідження впливу частоти обертання лопатей мішалки у стаціонарному шарі робочого середовища на характер процесу перемішування та наявність застійних зон. Також, показано характер руху пивного сусла при перемішування лопатевими пристроями при безперервному процесі, а результати виведено у вигляді візуалізації розподілу поля швидкостей у поперечному перерізі області моделювання. Обсяг даної роботи становить 59 сторінок, 27 рисунків, 6 таблиць. Список використаної літератури містить 21 найменування.Item Моделювання теплообмінного апарату для конденсації пропану продуктивністю 10 т/год(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Слободзян, Володимир Зіновійович; Slobodzian, Volodymyr Zinoviiovych; Гузьова, Ірина Олександрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, семи розділів, висновків по роботі, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі роботи проведений огляд теплообмінної апаратури для конденсації пропану. В другому розділі розглянуто основні залежності для моделювання теплообмінника «труба в трубі». В третьому розділі проведене моделювання теплообмінника «труба в трубі» для конденсації пропану. Наведено завдання на моделювання. В четвертому розділі наведені теплові та технологічні характеристики змодельованого теплообмінника. В п’ятому розділі проведені конструктивні розрахунки в універсальній моделюючій програмі ChemCad. Наведені результати моделювання теплообмінника «труба в трубі» для конденсації пропану в цілому. Велика туба – 212х6. Мала труба – 162х6. Довжина труб – 6м. Поверхня теплопередачі 6м2. В шостому розділі представлені рекомендовані технології для конденсації пропану. В сьомому розділі розроблена економічна частина, визначена вартість проведених досліджень.Item Моделювання теплообмінного апарату для конденсації ізобутану продуктивністю 28 т/год(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Погорілко, Олег Олегович; Pogorilko, Oleg Olegovich; Гузьова, Ірина Олександрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків по роботі, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі роботи проведений аналіз термодинамічних моделей та процесів моделювання теплообмінної апаратури. В другому розділі розглянуто технологічний вузол обв'язки теплообмінника для конденсації ізобутану. Наведено завдання на моделювання. В третьому розділі розглянуто тепловий та енергетичний баланс, виведені теплові криві. В четвертому розділі наведені конструктивні розрахунки в універсальній моделюючій програмі ChemCad. Наведені результати моделювання горизонтального кожухотубного теплообмінника для конденсації бензолу в цілому. Кількість труб1396, зовнішній діаметр труб 0,02 м, товщина стінки труби 0,0016 м, довжина труб 6 м. В п’ятому розділі представлені рекомендовані виробництва для промислового застосування змодельованого процесу конденсації ізобутану Розроблена економічна частина, визначена вартість проведених досліджень.Item Одержання та застосування пластифікуючого додатку до дорожніх бітумів з бурого вугілля і нафти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гордієнко, Анатолій Анатолійович; Hordiienko, Anatolii Anatoliiovych; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Національний університет "Львівська політехніка"Item Проект лінії виробництва фосфорної кислоти продуктивністю 200 т/год(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Сєнтий, Петро Іванович; Sientyi, Petro Ivanovych; Госовський, Роман Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена розробці проекту лінії виробництва фосфорної кислоти з використанням сучасних технологій та інноваційних підходів для ефективної обробки і мінімізації впливу на довкілля. Робота містить аналіз сучасного стану виробництва фосфорної кислоти в Україні та світі, визначення основних проблем і викликів, які існують у цій галузі, а також розглядає можливі шляхи їх вирішення. Розроблено детальний проект лінії виробництва, що включає вибір оптимального технологічного процесу, розробку технологічних схем, підбір необхідного обладнання та матеріалів. При проектуванні основного та допоміжного обладнання проводились відповідні технологічні та механічні розрахунки, що дало змогу запроектувати відповідні апарати. У проекті розраховано та запроектовано конусну дробарку, ваговий дозатор, реактор з мішалкою та випарну колону. У економічній частині розглядаються економічні показники проекту, включаючи витрати на реалізацію, очікувані доходи та окупність інвестицій. Також проведено розрахунок ризиків та потенційних проблем, які можуть виникнути під час впровадження проекту та їх можливі рішення. Магістерська робота має актуальне наукове та практичне значення, спрямоване на підвищення ефективності та екологічної безпеки виробництва фосфорної кислоти, формуванні рекомендацій і стратегій для подальшого розвитку даної галузі.Item Проект лінії виробництва хлоридної кислоти продуктивністю 15 т/год(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Стецко, Мирослав Володимирович; Stetsko, Myroslav Volodymyrovych; Гузьова, Ірина Олександрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків по роботі, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі роботи проведений огляд методів одержання хлоридної кислоти. В другому розділі розглянута лінія виробництва хлоридної кислоти синтетичним способом. Наведений опис технологічної схеми. В третьому розділі наведені результати проектування лінії виробництва хлоридної кислоти синтетичним способом, розраховані матеріальні та енергетичні потоки. В четвертому розділі наведені технологічні та конструктивні розрахунки основного обладнання: печі для спалювання газів хлору та водню, холодильника для охолодження газоподібного хлороводню та абсорбційну колону для одержання хлоридної кислоти. В п’ятому розділі розроблена економічна частина, визначена вартість проведених досліджень. Також в роботі розроблені креслення асорбційної колони, насосної установки, газової печі, холодильника кожухотрубного, ємності для зберігання хлоридної кислоти.Item Проект лінії очищення вихлопних газів електростанцій продуктивністю 5 т/год(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Ревер, Ростислав Ігорович; Rever, Rostyslav Ihorovych; Гузьова, Ірина Олександрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, семи розділів, висновків по роботі, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі роботи проведений огляд промислових джерел забруднення довкілля SO? та методи вловлювання SO? В другому розділі розглянуті принципи роботи енергетичних установок. В третьому розділі наведені завдання на проектування та опис технологічної схеми. В четвертому розділі наведені технологічні та конструктивні розрахунки процесу вловлення SO3 сульфатною кислотою. В п’ятому розділі наведені технологічні та конструктивні розрахунки процесу вловлення SO3 водою. В шостому розділі наведені технологічні та конструктивні розрахунки процесу вловлення SO3 водним розчином NaOH. В сьомому розділі розроблена економічна частина, визначена вартість проведених досліджень.Item Проект лінії розділення суміші етилового спирту і ацетону продуктивністю 60 тис. т/рік(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Федченко, Дмитро Володимирович; Fedchenko, Dmytro Volodymyrovych; Нагурський, Андрій Олегович; Національний університет "Львівська політехніка"В магістерській кваліфікаційній роботі, було проведено огляд фізико-хімічних властивостей етилового спирту та ацетону, оглянуто методики розділення сумішей, також було зазначено параметри розділення процесу та ефективність розділення сумішей. Також була обрана технологічна схема процесу та обрано обладнання. Розраховано кожухотрубний теплообмінник. В розділі «Моделювання» був спроектований теплообмінник з такими характеристиками: діаметр кожуха 325 мм, діаметр труб становить 25х2 мм, довжина теплообмінних труб 2000 мм, кількість трубок – 62 шт. В розділі «Економічна частина» було визначено оцінку витрат та було виконано техніко-економічне обґрунтування проекту. Обраховані загальні витрати на дослідження проекту