Humanitarian Vision

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583

Browse

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Енергетична безпека ЄС та балтійських країн за умов полігібресії зовнішньої політики Російської Федерації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Tutchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії Російської Федерації – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану “веапонізацію” енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект “Northern Gate”, який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти “BEMIP”, “GIPL”, “Balticconnector”, “North-South Gas Corridor”. Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям “Енергетичної стратегії ЄС” щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.