Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
4 results
Search Results
Item NATO’s Role in Ensuring Energy Security in the Conditions of Changes in the Global Energy Landscape(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВизначено ключові проблеми на шляху гарантування енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от: підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їхню спеціалізацію, а також цілі. Акцентовано увагу на деструктивному впливі гібридних війн на енергетичну безпеку. Висвітлено дії РФ щодо погіршення енергетичної безпеки за допомогою кібератак, задля послаблення ролі та оборонних дій НАТО. Зазначено, що перспективним напрямом з метою забезпечення енергетичної безпеки Альянсу є співпраця з Україною. Репрезентовано ключові завдання, які стоять перед Україною для стабільності її енергетичної системи. Зроблено висновок про те, що діяльність НАТО посідає важливе місце в захисті енергетичної безпеки, адже Альянсу вдалося чітко визначити напрямки своєї діяльності в цій сфері.Item Енергетична безпека ЄС та балтійських країн за умов полігібресії зовнішньої політики Російської Федерації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Tutchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано стан енергетичної безпеки країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії) в умовах полігібресії Російської Федерації, котра діє мультифронтально проти них гібридними методами, головно енергетичним важелем впливу. Відзначено той факт, що країни регіону на сьогодні є енергетично залежними від РФ. Увагу акцентовано на протидії країн Балтійського регіону гібресії офіційної Москви в енергетичному секторі. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише балтійським країнам, Україні, але й Європейському Союзу загалом, оскільки це не тільки бізнес-проект у системі координат; він містить військову складову, яка абсолютно вписується в технологію полігібресії Російської Федерації – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її Росія здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій. Йдеться про так звану “веапонізацію” енергетичної політики РФ. Перспективними для енергетичної безпеки балтійських країн є польський проект “Northern Gate”, який передбачає можливість виведення норвезького газу у Центральну Європу, а також проекти “BEMIP”, “GIPL”, “Balticconnector”, “North-South Gas Corridor”. Зроблено висновок про те, що завдяки імплементації нових проектів щодо постачання енергоносіїв, балтійські країни у такий спосіб частково позбуваються енергетичної залежності від Росії. Попри це, ці проекти відповідають ключовим цілям “Енергетичної стратегії ЄС” щодо диверсифікації шляхів поставок енергоресурсів, а також у перспективі за наявності спільної принципової позиції трьох країн: Литви, Латвії та Естонії можуть створити потужний регіональний газовий хаб на європейському континенті.Item Загрози та виклики енергетичній безпеці Вишеградської четвірки в контексті реалізації газопроводу “Північний Потік-2”: детермінанти для України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Лапій, Богдана; Ivasechko, Olha; Lapiy, Bohdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан енергетичної безпеки держав – учасниць Вишеградської групи в контексті реалізації газогону “Північний потік-2”. Увагу акцентовано на позиціях держав Вишеградської четвірки щодо імплементації зазначеного газового проекту ініційованого з боку Російської Федерації. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише Вишеградській групі держав, Україні, але й Європейському Союзу загалом. За умови введення в експлуатацію зазначеного проекту для України це означає не тільки втрату доходу від транзиту блакитного палива, але й геополітичного важеля впливу. Зроблено висновок про те, що “Північний потік-2” це не тільки бізнес-проект у системі координат; російські проекти газових потоків мають і додаткові виміри, зокрема, корупційний, а головно військовий, який абсолютно вписується в технологію полігібресії Росії – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її РФ здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій.Item SWOT-аналіз енергетичної безпеки України(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, Леся; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему реформування енергетичного сектору України, що викликана глобальними, регіональними та локальними тенденціями у енергетичній сфері та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів України у контексті російсько-українського конфлікту. На основі аналізу “Нової енергетичної стратегії України до 2020 року: безпека, енергоефективність, конкуренція” (НЕС 2020) за допомогою методики SWOT-аналізу виокремлено переваги та недоліки енергетичної безпеки України, а також зовнішні та внутрішні загрози таможливості у цій сфері. The article considers the problemof reforming of the Ukrainian energy sector, which is caused by global trends in the energy sector and by changes of Ukrainian political, economic and security priorities in the context of the Russia-Ukraine conflict. Taking into consideration efforts of the international community in combating climate change, the research analyses Ukraine’s international obligations in the context of signing the Paris Agreement 2015 on greenhouse gases emissionsmitigation. It is emphasized that this fact, in its turn, constrains our state authorities in revising the state policy in the energy sector, taking into account the necessity to attract significant investments for implementation of the reform. Particular attention is paid to the Ukraine’s EU integration course in the energy sector, especially on harmonization (adaptation) of the Ukraine-European Union Association Agreement in this field. It is asserted that the association with the EU allows Ukraine to find new ways of creation of qualitative energy security. Based on the analysis of the “New Energy Strategy of Ukraine Until 2020: Security, Energy Efficiency, Competition” (NES 2020), the author defines strengths and weaknesses of Ukraine’s energy security, as well as its internal and external threats and opportunities. The article deals with opinions of leading Ukrainian experts on implementation of the new energy strategy. The basic formula of Ukraine’s energy security is determined as following: energy efficiency and energy saving + proper usage of its own resources + diversification of imported energy supply + creation of strategic reserves + integration into the EU energy space. Implementation of these main components will allow creating and maintaining of strong and sustainable state energy security. The article emphasises three possible scenarios of Ukrainian energy sector development until 2020: “Europeanization of Ukraine’s energy market”, “Preservation of the status quo in energy relations”, “Loss of independence in energy policy”.