Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
4 results
Search Results
Item Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.Item Нейтралітет Швейцарії у світлі сучасних безпекових викликів: реалістичний, неоліберальний та конструктивістський підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики. Досліджено нейтралітет Швейцарії з точки зору трьох концептуальних підходів до розуміння нейтралітету: реалістичного, неоліберального та конструктивістського. Зазначено, що в контексті реалізму Швейцарія давно усвідомлювала свій статус як “малої” держави і, відповідно, використовувала власний нейтралітет як важливий засіб самозбереження на території, оточеній “великими” державами. З неоліберальної ж точки зору, ключовою тенденцією на сьогодні є збільшення уваги Швейцарії до дво- та багатосторонньої оборонної співпраці. З позиції конструктивізму нейтралітет є важливим “символом” спільної ідентичності різноманітного населення Швейцарії. Відтак зроблено висновок, що Швейцарія змогла зберегти суперечливу зовнішню політику нейтралітету, наголошуючи нею на своїй національній ідентичності та незалежності, водночас виграючи від економічної взаємозалежності, яку нейтралітет цієї держави дає змогу їй розвивати і поглиблювати.Item Безпековий потенціал ЄС: геополітичний та соціо-економічний виміри(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, ЛесяПроаналізовано показники окремих складових геополітичного та соціо-економічного вимірів безпекового потенціалу ЄС порівняно з аналогічними показниками потенціалів інших впливових акторів. Враховано як істотні переваги ЄС, так й показники слабкості, що дало змогу визначити місце та силу цього інтеграційного об’єднання як у регіональному вимірі, так і у глобальній системі. Вказано, що нові держави-члени ЄС надають суттєвих переваг об’єднанню на міжнародній арені, незважаючи на свій порівняно нижчий соціально-економічний рівень. The article analyzes indicators of certain constituents of geopolitical and socio-economic dimensions of the EU’s security potential in comparison with similar indicators of potentials of other powerful international actors. The analysis is accomplished in the context of the problems and prospects of further development of this integration union and its reaction to the newest threats to international and European security. Both the substantial advantages and indicators of weakness of the EU are considered by analyzing political and economic experts’ predictions concerning actual and future state of affairs in the EU in 2016. These indicators in their aggregate have given an opportunity to determine the place and strength of this integration union in both regional dimension and global security system. Taking into account the basic geographic, demographic, social and economic indexes (which primarily are compared with the economic strength of the USA) of the EU’s security potential, significant achievements of the EU, substantiated by the fact of cumulative potential of 28 EU members-states, are ascertained. Such potential is considerably higher in comparison to particular capabilities of the EU’s member-states. Thus, it is indicated that under geopolitical criterion after the last fifth enlargement of the EU (due to accession of Romania, Bulgaria (2007) and Croatia (2013)), its area expanded by nearly 25 %; however, it is smaller in comparison to Russia and the USA). Taking into consideration that EU covers 3 % of the globe, its consequential position on the geopolitical map of the world is mentioned. Furthermore, under security standpoint the growth of union’s population is analysed. The fact of considerable number of EU citizens is identified as positive, especially taking into consideration formation of the large target market and high purchasing power of citizens, etc. However, the article indicates challenges in this domain related to persistent depopulation in Europe in comparison to planetary population, which along with ageing trends carry significant security risks. Thus, the new EU member-states provide significant advantages to the association on the international arena, despite their comparatively lower social and economic level. Furthermore, in political science comparative studies of global actors’ potentials in the military sphere should be considered as perspective, in order to identify and prevent threats to national, regional and global security.Item РБ ООН у сучасних умовах: до проблеми пошуку варіантів реформування(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Дорош, Леся; Охремчук, СтаніславРозглянута діяльність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй як гаранта міжнародного миру та безпеки, що має широкі повноваження щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Зіставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють три ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доведено, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування Організації Об’єднаних Націй та майбутнє усієї міжнародної системи безпеки. The authors review activities of the United Nations Security Council as a guarantor of international peace and security with broad powers to influence infringers of the international law (the right to apply sanctions and use military force against violators of peace and security at one’s own discretion). The article states that at the end of the 20th – beginning of the 21st century, the UN Security Council was powerless to perform its functions and duties to safeguard international peace and security, as well as to resolve a number of large-scale armed conflicts. Therefore, the need to find mechanisms of the UN Security Council reform in order to enhance its effectiveness is proven. The work analyzes options of the UN Security Council reform which member-states of the United Nations started to apply actively in the early 1990s. The proposals of the member states that encompass three key issues (change of the composition of the UN Security Council, reform of the veto right and change of non-transparent working methods of the Security Council) are compared. On the basis of the analysis of the Security Council decision-making mechanism, it is stated that increase in the effectiveness of the UN Security Council can be achieved only by means of the veto right reform. It was found that the main obstacle in the reform of veto is the need to persuade five permanent members to limit themselves in the use of the instrument which allows them to influence the entire international system. Therefore, it is unlikely that these states will give their consent to such a reform. The article proves that further existence of the United Nations and the future of the international security system depend on current initiatives for reformation of the UN Security Council as a key body in the field of peace and security. In this context, further study of opportunities and options for reformation of the UN Security Council taking into account the position of Ukraine, which became a victim of the aggressor, a permanent member of this structure, is considered to be promising, including detailed research of proposals for reforming the UN Security Council submitted by official representatives of Ukraine, as well as analysts and publicists.