Humanitarian Vision

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Пріоритетні напрями діяльності української меншини у вармінсько-мазурському воєводстві республіки Польща
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Dorosh, Lesia; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Національний університет “Львівська політехніка”; Вармінсько-Мазурський Університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
    Проаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі. Проаналізовано діяльність трьох осередків Об’єднання українців у Польщі у цьому регіоні. Враховано зусилля місцевої влади у підтримці культурних проектів української національної меншини, наданні фінансової й організаційної підтримки в їх діяльності. Підтверджено закономірність – там, де українців є достатньо і вони добре організовані, то більшою є підтримка з боку місцевої влади. Доведено значення долучення українців до суспільно-політичного життя ВармінськоМазурського воєводства, коли активні представники української громади балотуються до представницьких органів влади воєводства різного рівня.
  • Thumbnail Image
    Item
    Енергетична дипломатія як важлива складова зовнішньої політики держави: європейський досвід для України
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Турчин, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто поняття “енергетична дипломатія” та особливості її провадження, виокремлено першочергові завдання для розвитку енергетичної дипломатії у зовнішній політиці України. За допомогою історичного, системного та структурно-функціонального методів з’ясовано, що міждержавна співпраця у формі енергетичної дипломатії забезпечує національні інтереси держави через використання широкого спектру класичних і специфічних зовнішньополітичних дій, а також створює додаткові засоби протидії глобальним викликам сьогодення, пов’язаним з енергетичною сферою. The article considers a notion of energy dyplomacy and peculiarities of its conduction, defines primary tasks for development of energy dyplomacy in the foreign policy of Ukraine. With the help of hystorical, systemic, and structural functional metods, it is revealed that interstate collaboration in the form of energy dyplomacy pursues national interest of a state through applying a wide range of classical and specific foreign policy actions, and creates additional means of counteracting global contemporary challenges connected with the energy sector. The author of the research draws a conclusion that energy dyplomacy becomes increasingly more important for solving problems in the energy sector. This dyplomacy has to work towards fulfillment of two groups of objectives – classical and modern ones caused by dynamism of scientific and technical progress in the 21st century. Thus, the first category contains establishing stable supply of energy resources, ensuring diversification of suppliers and energy resources. The second group includes participation of Ukraine in the global energy dialogue (gas and atom); synchronisation of the energy policy of Ukraine and the EU; monitoring the main trends of the energy revolution (for instance, shale gas); commercialisation of national intellectual resources and providing access to international markets of new energy technologies; involving foreign investment into national energy sector; positioning Ukraine as a part of an integral European energy space, etc. Consolidated efforts of specialized state institutions, energy companies, and other interested actors for fulfillment of accurately defined foreign policy priorities of the energy sector will enable achieving several goals. In particular, this will help counteract Russia in the hybrid warefare, become a part of an integral European energy space, promote energy interests of Ukraine in geopolitical dimension and develop an internal energy market. Equally important task here is preparation of qualified professionals in energy dyplomacy through implementation of new interdisciplinary educational programs which would form professional competences from the spheres of dyplomacy and energy policy of the state.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи Східного партнерства в умовах геополітичних та безпекових змін cхідноєвропейського регіону
    (Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Турчин, Ярина
    Розглянуто ініціативу “Східне партнерство” і доведено, що проблема її реформування набувала значної актуальності в умовах агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, суперечностей всередині Європейського Союзу та відсутності тут уніфікованої позиції щодо вирішення нагальних політичних і безпекових проблем європейського регіону. За допомогою структурно-функціонального, системного та порівняльного методів визначено вразливі елементи у конструкції СП з урахуванням поточних геополітичних загроз. Вироблено пропозиції для реформування східної політики ЄС. The article dwells upon “Eastern Partnership” (EaP) initiativeand proves that the issue of its reforming has been acquiring considerable relevance under conditions of the aggressive foreign policy of the Russian Federation, contradictions within the European Union, and lack of a unified position on the solution of pressing political and security problems in the European region. The causes serving as prerequisites for the EU Eastern policy reformation are determined and are the following: the European Union has failed to develop a common strategy for relations with Eastern European countries; while implementing the foreign policy with Eastern direction, the EU has been unable to defend the sovereignty and integrity of the EaP recipients; European partners have not yet managed to transform the EaP countries into stable democracies with real democratic institutions. With the structural-functional, systematic and comparative methods applied, vulnerable elements in the EaP structure, given the current geopolitical threats, are identified. Based on analytical works, key priorities of the Eastern Partnership reformation are clarified, namely: strengthening differentiation between associative and non-associative members of the initiative according to the level of implementation of European reforms; securing the EU membership for those countries which have made the greatest progress in implementing European standards and practices; broader application of the “more for more” approach for the EaP participant countries; increased mobility of citizens as a priority of the Eastern Partnership; strengthening the initiative security component, particularly in the energy security sphere. Proposals for the EU Eastern policy development in the security sphere are made. It is concluded that the Eastern Partnership transformation into a new integration security model can take place only after a significant deepening of the differentiated approach to the EaP recipients in the program implementation, as well as when EU member-states become interested in such project changes.
  • Thumbnail Image
    Item
    Результати голосування щодо “української” резолюції в ГА ООН як індикатор особливостей сучасного балансу сил у світовій політиці
    (Lviv Polytechnic National University, 2015) Турчин, Ярина
    Розглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв’язання “української кризи” на рівні багатосторонньої дипломатії, передусім Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження – виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил. Зроблено висновок про те, що приймаючи рішення щодо голосування “української” резолюції ГА ООН, кожна країна здебільшого керувалася власною ідеологією чи інтересами урядів, а не реальною ситуацією в Україні чи проблемами глобального значення. The impact of the Ukrainian and Russian conflict on the modern state of world order and the efficiency of global security system was dwelled upon. The peculiarities of solving this conflict on the level of multilateral diplomacy, namely at UNGA, which corresponds to international practice, were demonstrated. The benchmark method was applied to achieve the main objective of the research: to reveal characteristics of modern transformation of power balance and to define the role of Ukraine. It was concluded that, when taking the decision on “Ukrainian” resolution, each country was guided by its own ideology or its government’s interests, not by the current situation in Ukraine or problems of global importance. The Ukrainian and Russian conflict provoked the beginning of revising the state of world order and bipolar global power balance with the union of the USA and the EU on one side and authoritarian Russia on the other side. Meanwhile, Japan took the waiting position, hoping for the maximum benefit from opposition between Russia, the USA and the EU. In.0 such multiparty dialogue between key players, the USA, the EU, Russia and Japan, it is important for Ukraine not to become a pawn in the game of fulfilling other’s geopolitical ambitions, but to strengthen its status as an independent and. influential subject of international relations with strong internal and foreign policy. The urgent need in revision of Ukrainian foreign policy on the whole is pointed out. Firstly, it is necessary to promote cooperation with counties of Africa, Asia and South America, which for many years had been underestimated by Ukrainian authorities. Secondly, it is worth taking into account that Russia currently is trying to enforce its influence on post-Soviet countries where there are critical problems with developing a consolidated democracy, as well as stability of political and economic systems. Due solving of Ukrainian conflict will also restore the capacity of the international law and reinforce the role of the UNO in a system of international relations in the globalized 21st century.
  • Thumbnail Image
    Item
    Люстрація як засіб демократизації політичної системи України
    (Lviv Polytechnic National University, 2015) Турчин, Ярина
    Розглянуто люстрацію як інститут перехідної справедливості, що має на меті запобігти рецидивам авторитаризму, захистити демократичні надбання і формувати нову політичну систему. Виокремлено особливості, принципи та ресурси люстраційного процесу в Україні. The paper deals with lustration as an institution of transitional justice, aims to prevent recurrence of authoritarianism, protect democratic chievements and create a new political system. The principles of lustration and essential resources in Ukraine are defined in the article.