Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
Search Results
Item Огляд Міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-Варшавської школи» (Львів, 29-30 червня 2019 року)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтор огляду розглядає особливості першої міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-варшавської школи», організованої Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського, яка відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Ця подія не була суто науковою, бо її учасниками були члени Товариства, котрі обговорювали питання подальшого розвитку Товариства, його діяльності у науковій, освітній та перекладацькій сферах. Учасники конференції погодилися, що українське суспільство потерпає від нестачі критичного самоусвідомлення (вужче: критичного мислення). Відтак, було заплановано створити силами членів Товариства польсько-український підручник, в якому були б викладені у цікавій формі основи формування та характеристики критичного самоусвідомлення (критичного мислення). Доповіді, які виголошувалися на конференції, були різної тематики: від конструктивної онтології Хвістека до порівняльного аналізу поняття мислення Твардовського та поняття безоцінного усвідомлення Крішнамурті.Item Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольги Гончаренко “Філософія освіти у ЛьвівськоВаршавській школі”, Кам’янець-Подільський: ТОВ “Друкарня “Рута””, 2018, 476 с.)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензії проаналізовано зміст монографії Ольги Гончаренко “Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі”. Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики. Вони приділяли багато уваги розвитку філософської пропедевтики, наголошували на важливості дидактики, яка засновується на логіці та психології; відстоювали автономію університету та свободу академічних наукових пошуків. Можна вважати, що авторка досягла мети, а саме: всебічно проаналізувала особливості філософії освіти представників Львівсько-Варшавської школи, довела, що й українські освітяни, педагоги, психологи, зокрема Михайло Рудницький та Яким Ярема, були під впливом педагогічних, епістемологічних та психологічних ідей засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського.