Humanitarian Vision

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
  • Thumbnail Image
    Item
    Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
  • Thumbnail Image
    Item
    Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.