Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
13 results
Search Results
Item Migrant workers as the subjects of Ukraine’s civil diplomacy of Ukraine (on example of Ukrainian-Italian relations)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Кобилецька, Софія; Dorosh, Lesia; Kobyletska, Sofia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави. Відзначено, що залучення приватних осіб та їх організацій до громадянської дипломатії є, зазвичай, вигідним для держави, оскільки її громадяни втілюють певну національну, культурну, соціальну ідентичність. Зазначено, що у випадку, коли Україна не захищатиме своїх заробітчан у країні перебування, можливе погіршення стосунків із країною перебування як мінімум, а як максимум – погіршення її зовнішньополітичного іміджу на міжнародній арені. Проаналізовано активність окремих осіб та громадських об’єднань українців в Італії, роль греко- католицької церкви, українських ЗМІ як форм громадсько-політичної діяльності українців в Італії. Зазначено, що на відміну від пропаганди, громадянська дипломатія, що побудована на взаємній довірі між людьми, яка досягається через позитивний досвід співпраці, раціональне мислення та відчуття, може вважатись важливим атрибутом м’якої сили України. Стверджується про необхідність формування стратегії зовнішньополітичної діяльності із використанням форм та механізмів громадської дипломатії, застосування якої демонструє її ефективність, зокрема і з використанням потенціалу трудових мігрантів у поширенні позитивного зовнішньополітичного іміджу України.Item State policy of Ukraine and Poland for the protection of national minorities: comparative analysis(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бучин, Микола; Дутчак, Христина; Buchyn, Mykola; Dutchak, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі. Здійснення порівняльного аналізу української та польської державної етнополітики засноване на чітко вироблених критеріях порівняння: період формування національних меншин; кількісно-демографічні характеристики національних меншин (чисельність національних та етнічних меншин; найбільша національна та етнічна меншина; загальна кількість національних та етнічних меншин); тенденції географічного розселення національних меншин; історичний розвиток політики захисту прав національних меншин; документи, що регулюють політику захисту національних меншин; об’єднання, що регулюють захист прав національних меншин; рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам; механізми міжнародного співробітництва у сфері правового захисту; фінансова підтримка національних меншин; політична активність національних меншин; ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин. Результати порівняльного дослідження наведено у вигляді таблиці. Автори відзначають, що державна політика України та Польщі щодо захисту прав національних меншин має і спільні (однаковий період формування національних меншин; однаково висока політична активність меншин та ін.), і відмінні риси (різна чисельність національних меншин в Україні (10 млн) та Польщі (700 тис.); різний рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам (недостатній в Україні та достатній у Польщі); недостатня забезпеченість національних меншин джерелами інформації в Україні та високий її рівень у Польщі та ін.).Item Пріоритетні напрями діяльності української меншини у вармінсько-мазурському воєводстві республіки Польща(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Dorosh, Lesia; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Національний університет “Львівська політехніка”; Вармінсько-Мазурський Університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in OlsztynПроаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі. Проаналізовано діяльність трьох осередків Об’єднання українців у Польщі у цьому регіоні. Враховано зусилля місцевої влади у підтримці культурних проектів української національної меншини, наданні фінансової й організаційної підтримки в їх діяльності. Підтверджено закономірність – там, де українців є достатньо і вони добре організовані, то більшою є підтримка з боку місцевої влади. Доведено значення долучення українців до суспільно-політичного життя ВармінськоМазурського воєводства, коли активні представники української громади балотуються до представницьких органів влади воєводства різного рівня.Item Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).Item Neutrality as a strategy of national security(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Цебенко, Олег; Шимчук, Олександр; Tsebenko, Oleh; Shymchuk, Oleksandr; Національний університет “Львівська політехніка”; Вільнюський університетДосліджено нейтралітет як один з основних державних стратегій. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження проблеми нейтралітету, вивчено різноманітні дефініції цього поняття та виявлено основні ознаки нейтралітету держави. Досліджено історичну еволюцію становлення стратегії нейтралітету у міжнародних відносинах. Виокремлено погляди зарубіжних та вітчизняних вчених на стратегію нейтралітету держави. Визначено основні держави, що дотримуються політики нейтралітету, а також Україна, яка колись дотримувалась цієї стратегії.Item Енергетична дипломатія як важлива складова зовнішньої політики держави: європейський досвід для України(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Турчин, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто поняття “енергетична дипломатія” та особливості її провадження, виокремлено першочергові завдання для розвитку енергетичної дипломатії у зовнішній політиці України. За допомогою історичного, системного та структурно-функціонального методів з’ясовано, що міждержавна співпраця у формі енергетичної дипломатії забезпечує національні інтереси держави через використання широкого спектру класичних і специфічних зовнішньополітичних дій, а також створює додаткові засоби протидії глобальним викликам сьогодення, пов’язаним з енергетичною сферою. The article considers a notion of energy dyplomacy and peculiarities of its conduction, defines primary tasks for development of energy dyplomacy in the foreign policy of Ukraine. With the help of hystorical, systemic, and structural functional metods, it is revealed that interstate collaboration in the form of energy dyplomacy pursues national interest of a state through applying a wide range of classical and specific foreign policy actions, and creates additional means of counteracting global contemporary challenges connected with the energy sector. The author of the research draws a conclusion that energy dyplomacy becomes increasingly more important for solving problems in the energy sector. This dyplomacy has to work towards fulfillment of two groups of objectives – classical and modern ones caused by dynamism of scientific and technical progress in the 21st century. Thus, the first category contains establishing stable supply of energy resources, ensuring diversification of suppliers and energy resources. The second group includes participation of Ukraine in the global energy dialogue (gas and atom); synchronisation of the energy policy of Ukraine and the EU; monitoring the main trends of the energy revolution (for instance, shale gas); commercialisation of national intellectual resources and providing access to international markets of new energy technologies; involving foreign investment into national energy sector; positioning Ukraine as a part of an integral European energy space, etc. Consolidated efforts of specialized state institutions, energy companies, and other interested actors for fulfillment of accurately defined foreign policy priorities of the energy sector will enable achieving several goals. In particular, this will help counteract Russia in the hybrid warefare, become a part of an integral European energy space, promote energy interests of Ukraine in geopolitical dimension and develop an internal energy market. Equally important task here is preparation of qualified professionals in energy dyplomacy through implementation of new interdisciplinary educational programs which would form professional competences from the spheres of dyplomacy and energy policy of the state.Item Правовий статус виборчих комісій в Україні(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Бучин, Микола; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему правового статусу виборчих комісій в Україні. На основі аналізу українського виборчого законодавства показано такі аспекти правового статусу виборчих комісій, як термін їхньої діяльності, обсяг повноважень, правовий статус членів виборчих комісій тощо. The article analyses a problem of the legal status of election commissions in Ukraine as a condition of their independence. It dwells on such elements of the legal status of election commissions, as the right to issue regulations binding for both citizens and authorities; permanent nature of commissions at the national level; lack of opportunity for the authorities which form a commission to recall proposed representatives to electoral bodies and others. The electoral legislation of Ukraine which consolidates the legal status of election commissions is analyzed. Positive character of legal norms which enshrined permanent nature of the Central Election Commission of Ukraine in 1997 is emphasized. Gradual improvement and specification of the national electoral law regarding the scope of election commissions’ powers and legal status of decisions they take is shown. It is proved that the legal status and characteristics of commission members greatly influence the character of commission’s activity, its independence and effectiveness of functioning. Evolution of Ukrainian legal regulation of election commissions members’ status is shown. The problematic aspects of the legal regulation of election commissions’ status in Ukraine is outlined and the ways of improving the legislation in this area are suggested. The latest include: feasibility of establishing educational and age limitation for commission members, especially for their managerial staff; need in vocational training for all commission members and inclusion of competent people whose professional activity is tangent to elections; establishing of appropriate remuneration of election commissions members; need in ensuring safety of election commissions members in the context of the Russia-Ukraine war; need for reduction of tension and conflict among electoral commissions members, etc.Item Суб’єкти номінації в Україні: правові аспекти(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Бучин, Микола; Ігнатюк, Галина; Buchyn, Mykola; Ihnatiuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему номінації в Україні. На основі аналізу вітчизняного виборчого законодавства показано еволюцію правового регулювання проблеми суб’єктів номінації як на президентських, так і на парламентських виборах в Україні.Item Перспективи Східного партнерства в умовах геополітичних та безпекових змін cхідноєвропейського регіону(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Турчин, ЯринаРозглянуто ініціативу “Східне партнерство” і доведено, що проблема її реформування набувала значної актуальності в умовах агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, суперечностей всередині Європейського Союзу та відсутності тут уніфікованої позиції щодо вирішення нагальних політичних і безпекових проблем європейського регіону. За допомогою структурно-функціонального, системного та порівняльного методів визначено вразливі елементи у конструкції СП з урахуванням поточних геополітичних загроз. Вироблено пропозиції для реформування східної політики ЄС. The article dwells upon “Eastern Partnership” (EaP) initiativeand proves that the issue of its reforming has been acquiring considerable relevance under conditions of the aggressive foreign policy of the Russian Federation, contradictions within the European Union, and lack of a unified position on the solution of pressing political and security problems in the European region. The causes serving as prerequisites for the EU Eastern policy reformation are determined and are the following: the European Union has failed to develop a common strategy for relations with Eastern European countries; while implementing the foreign policy with Eastern direction, the EU has been unable to defend the sovereignty and integrity of the EaP recipients; European partners have not yet managed to transform the EaP countries into stable democracies with real democratic institutions. With the structural-functional, systematic and comparative methods applied, vulnerable elements in the EaP structure, given the current geopolitical threats, are identified. Based on analytical works, key priorities of the Eastern Partnership reformation are clarified, namely: strengthening differentiation between associative and non-associative members of the initiative according to the level of implementation of European reforms; securing the EU membership for those countries which have made the greatest progress in implementing European standards and practices; broader application of the “more for more” approach for the EaP participant countries; increased mobility of citizens as a priority of the Eastern Partnership; strengthening the initiative security component, particularly in the energy security sphere. Proposals for the EU Eastern policy development in the security sphere are made. It is concluded that the Eastern Partnership transformation into a new integration security model can take place only after a significant deepening of the differentiated approach to the EaP recipients in the program implementation, as well as when EU member-states become interested in such project changes.Item Результати голосування щодо “української” резолюції в ГА ООН як індикатор особливостей сучасного балансу сил у світовій політиці(Lviv Polytechnic National University, 2015) Турчин, ЯринаРозглянуто вплив українсько-російського конфлікту на сучасний стан світового порядку. Продемонстровано особливості розв’язання “української кризи” на рівні багатосторонньої дипломатії, передусім Генеральної Асамблеї ООН. За допомогою методу зіставлення досягнуто основної мети дослідження – виявлено особливості сучасного процесу трансформації світового балансу сил. Зроблено висновок про те, що приймаючи рішення щодо голосування “української” резолюції ГА ООН, кожна країна здебільшого керувалася власною ідеологією чи інтересами урядів, а не реальною ситуацією в Україні чи проблемами глобального значення. The impact of the Ukrainian and Russian conflict on the modern state of world order and the efficiency of global security system was dwelled upon. The peculiarities of solving this conflict on the level of multilateral diplomacy, namely at UNGA, which corresponds to international practice, were demonstrated. The benchmark method was applied to achieve the main objective of the research: to reveal characteristics of modern transformation of power balance and to define the role of Ukraine. It was concluded that, when taking the decision on “Ukrainian” resolution, each country was guided by its own ideology or its government’s interests, not by the current situation in Ukraine or problems of global importance. The Ukrainian and Russian conflict provoked the beginning of revising the state of world order and bipolar global power balance with the union of the USA and the EU on one side and authoritarian Russia on the other side. Meanwhile, Japan took the waiting position, hoping for the maximum benefit from opposition between Russia, the USA and the EU. In.0 such multiparty dialogue between key players, the USA, the EU, Russia and Japan, it is important for Ukraine not to become a pawn in the game of fulfilling other’s geopolitical ambitions, but to strengthen its status as an independent and. influential subject of international relations with strong internal and foreign policy. The urgent need in revision of Ukrainian foreign policy on the whole is pointed out. Firstly, it is necessary to promote cooperation with counties of Africa, Asia and South America, which for many years had been underestimated by Ukrainian authorities. Secondly, it is worth taking into account that Russia currently is trying to enforce its influence on post-Soviet countries where there are critical problems with developing a consolidated democracy, as well as stability of political and economic systems. Due solving of Ukrainian conflict will also restore the capacity of the international law and reinforce the role of the UNO in a system of international relations in the globalized 21st century.