Інститут гуманітарних та соціальних наук
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62543
Browse
Item Мотивація персоналу як засіб удосконалення системи управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ясінська, Оксана Михайлівна; Yasinska, Oksana Mykhailivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасний стан ринку праці в Україні дещо мінливий, адаптується до нових умов і поступово відновлюється, оскільки війна в країні внесла свої корективи. Позитивна динаміка прослідковується, проте вона незначна, адже нинішня криза на ринку праці найпотужніша за останні роки. Активні військові дії на території усієї України стали причиною появи нових тенденцій на ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і працівників. Все це зумовлює необхідність впровадження та застосування організаціями/установами ефективних економічних/неекономічних методів та способів стабілізації діяльності з допомогою мотиваційних важелів управління задля утримання своїх позицій на ринку праці. Мотивація як у економічному, так і в неекономічному вираженні цьому сприяє та забезпечує відповідну якість та ефективність трудової діяльності працівників. Пріоритетними напрямками управлінського механізму мотивації персоналу є розробка та впровадження такої системи, в якій стратегічні цілі установи соціальної сфери виконуються у такий спосіб, щоб вектор дій задовольняв потреби та інтереси кожного працівника. Використання ефективного мотиваційного механізму спонукає працівників працювати результативно та досягати стратегічних цілей установи соціальної сфери. Поняття мотивації в управлінській діяльності, її актуальні аспекти та роль у діяльності установ соціальної сфери Заставнюк Л.І., Орлов О. Г., Федюніна О. Р., Чернушкіна О. О., Гайдамащук А. М., Самойленко В.В., Федоров А.О., Грідін О. В. Окрім цього, дослідженням іноземного досвіду та поглядів зарубіжних вчених на мотивацію діяльності займалися Кривенко Е. Ю., Назарова Г. В., Чуркін А. О., Сукрушева Г. О. В цілому чітке визначення єдиного підходу щодо формування сучасної системи соціально-економічного мотиваційного механізму досі відсутнє, проте цьому присвячено чимало наукових досліджень. Мета магістерського дослідження полягає у аналізі мотивації персоналу як засобу удосконалення системи управління соціальною сферою. Об’єкт дослідження — мотиваційна політика установ соціальної сфери. Предмет дослідження — мотиваційний механізм управління персоналом в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено теоретичні засади мотиваційних процесів трудової діяльності працівників установ соціальної сфери, зокрема було визначено економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи мотивації та форми вираження. Досліджено систему нормативно-правового регулювання мотиваційної політики в Україні. Другий розділ присвятили оцінці мотиваційного механізму персоналу в установах соціальної сфери, що формує чітку побудову ефективної мотиваційної системи для персоналу. Проаналізовано світові практики впровадження систем мотивації персоналу та їх імплементацію в системі управління установами соціальної сфери України У третьому розділі було визначено шляхи вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери як на державному так і на локальному рівні, досліджено інноваційні підходи щодо покращення системи мотивації персоналу.Item Оптимізація управлінських рішень щодо забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Босенко, Наталія Валентинівна; Bosenko, Nataliia Valentynivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Глобальні виклики епідеміологічної безпеки населення, що значно підсилюється в умовах війни вимагають прийняття низки управлінських рішень щодо запобігання розповсюдження захворюваностей, втілювання профілактичних, обмежувальних та карантинних заходів, що призводить до певних обмежень в економіці та суспільстві, в той же час відсутні чіткі критерії, за якими вони впроваджуються, їх достатність та вичерпаність, оцінка ефективності. Враховуючі стрімку зміну ситуації з вірогідним розповсюдженням захворюваності, мінливість збудника, високу контагіозність та практично відсутність колективного імунітету у населення, прийняття управлінських рішень щодо протидії інфекційних хвороб, здійснюється в умовах дефіциту часу, швидкоплинних змін, невизначеності основних параметрів процесу та ризиків, відсутності практичних рекомендацій. Тому обґрунтування підходів до прийняття та реалізації управлінських рішень у ситуаціях особливої складності, вимагає використання сучасних підходів до процесів прийняття рішень. В той же час відсутня методологія та алгоритм щодо вдосконалення механізмів розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику при епідеміологічній надзвичайній ситуації. Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, направлених на попередження виникнення й розповсюдження інфекційних захворювань, запропонування алгоритму підготовки та прийняття рішень при надзвичайних епідеміологічних ситуаціях. Об’єкт дослідження. Процес розробки й прийняття рішень в системі забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки населення. Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні та практичні підходи до прийняття рішень щодо контролю за виконанням протиепідемічних заходів. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Управлінське рішення – це особлива форма думки, продукт інтелектуальної діяльності людини, який включає процес вибору однієї з альтернатив безпеки, невизначеності або ризику для досягнення мети. Розробка управлінських рішень – важливий процес, який пов'язує основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, контроль. Процес прийняття управлінських рішень є основою ефективної діяльності – це складний й систематизований процес, який складається з відповідних етапів, стадій, які починаються з формулювання проблеми й закінчується здійсненням дій, які вирішують поставлену проблему. Підготовка управлінського рішення вимагає: по-перше, визначити проблему, яку потрібно вирішити, та цілі, яких необхідно досягти; по-друге, визначити альтернативи, що призводять до досягнення запропонованих цілей, а також оцінити, чи відповідають альтернативи очікуваному результату; по-третє, здійснити всі необхідні заходи для реалізації рішення. Основною відмінністю управлінських рішень в системі охорони здоров’я та при надзвичайних ситуаціях є те що вони приймаються враховуючі фактор часу та умови ризику, несподіваність ситуації. Боротьба з епідемією залежить від узгоджених і швидких дій уряду, економічного стану держави, технологічних інновацій, наукового розвитку та свідомості кожного громадянина. Незважаючи на своєчасне та оперативне прийняття державою рішень щодо недопущення розповсюдження СOVID-19 в Україні, частка рішень залишились нереалізованою та, відповідно, позитивні результати за наслідками їх виконання не досягнуті. Вказане стало можливим через неналежну координацію державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, відсутності чітких алгоритмів дій при критичних епідемічних ситуаціях, систематично неналежне матеріально-технічне забезпечення закладів громадського здоров’я, діагностичних лабораторій та наукових установ. Другий аналітичний розділ присвячено дослідженню особливостей прийняття управлінських рішень під час впровадження карантинних заходів в установах контролю та профілактики хвороб, в результаті якого ми дійшли висновків, що: Діагностика в управлінській практиці, є основним методом контролю захворюваності при пандеміях. Діагностика має проводитися систематично, щоб відслідковувати динаміку поширення захворювання і сприяти прийняттю правильних управлінських рішень. Вона повинна бути доступною та швидкою. Одною із основних управлінських рішень в протидії епідемій є запровадження щеплення. Воно допомагає запобігти поширенню інфекцій, незважаючи на те, що імунітет від інфекцій через деякий час після щеплення слабшає, захист від тяжкого перебігу захворювання залишається стабільним, що позитивно впливає на перебіг епідеміологічного процесу. Застосовані моделі управління епідеміологічним процесом адекватно визначають динаміку поширення інфекцій за умов відкритості та невизначеності, що дає змогу робити реалістичні прогнози. Накопичений та критично вивчений доступний глобальний досвід та досвід власне ВООЗ з протистояння інфекційним хворобам, а також розроблені рекомендації, технічні настанови, інструменти з управління ресурсами широко використовуються в центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ України та при розробці та впровадженні заходів з попередження. Своєчасно прийняте ефективне управлінське рішення може сповільнити або зупинити епідемічне поширення інфекційних хвороб. Таким рішенням є введення карантинних обмежень, що відігрє позитивну роль у стримані інфекційних хвороб в переважній більшості країн світу, зокрема й в Україні. У третьому, практичному розділі, здійснено аналіз підготовки та впровадження управлінських рішень щодо протидії інфекційним хворобам на моделі ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" та запропоновано алгоритм прийняття рішення при застосуванні профілактичних заходів в ДУ "Луганський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"Item Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Губіцька, Уляна Богданівна; Hubitska, Uliana Bohdanivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Адаптація - це процес, у якому працівник знайомиться з новими умовами праці в організації та поступово опановує необхідні знання, навички та вміння, щоб успішно виконувати свої обов'язки. Працівники кадрових служб допомагають новим співробітникам ознайомитися лише з формальними аспектами роботи: правилами, обов’язками, правами, мотивацією, технікою безпеки. Психологічні аспекти адаптації, такі як емоційний стан, самооцінка, стосунки з колегами та керівником, вважаються особистими проблемами працівника. Тому важливо дослідити, особливості соціально-психологічної адаптації працівників. Об'єкт дослідження: процес адаптації працівників в організації. Предмет дослідження: сукупність соціально-психологічних аспектів професійної адаптації установ соціальної сфери. Метою дослідження магістерської роботи є на основі аналізу наукових праць та проведеного авторського дослідження оцінити соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості, визначити чинники, що впливають на результативність цього процесу та надати практичні рекомендації для його вдосконалення. У першому розділі дослідження зосереджено увагу на засадничих знаннях щодо теоретичного дослідження питання професійної адаптації як об’єкта дослідження. Другий розділ магістерського дослідження був присвячений факторам, які впливають на адаптацію, ролі керівника в адаптації нових працівників, ролі міжособистісних взаємин у професійній адаптації в установах соціальної сфери. Заключний розділ магістерської кваліфікаційної роботи присвячений авторському емпіричному дослідженню щодо адаптації працівників Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості у контексті організаційних та соціально-психологічних чинників професійної адаптації працівників, аналізу особистісних характеристик керівника, структури мотивації у працівників філії. У результаті проведеного дослідження на тему «Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації працівника установи на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» ми зосередили свою увагу на вивченні цієї теми із позиції теоретичних аспектів проблеми адаптації працівників, прикладних аспектах вивчення факторів, які впливають на адаптацію працівників в соціальних установах, а також, здійснили емпіричний аналіз, що полягав у дослідженні особливостей та адаптації працівників на прикладі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості. Для вдосконалення системи соціально-психологічної професійної адаптації працівників «Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості» було запропоновано такі рекомендації: розробити систему оцінки ефективності системи адаптації; впровадити систему електронного навчання працівників; розробити систему консультативної підтримки працівників, які проходять адаптацію.Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.Item Формування та реалізація кадрової політики в установах соціальної сфери: вітчизняний та зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Костючик, Богдана Іванівна; Kostiuchyk, Bohdana Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Формування та реалізація кадрової політики є досить складним і суперечливим процесом. Успіх будь-якої організації залежить від ефективної кадрової політики, особливо в установах соціальної сфери, де якість надання соціальних послуг залежить від компетентності та вмотивованості персоналу. Тому питання формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери є надзвичайно актуальним в Україні та світі. На сьогодні є велика кількість досліджень, що стосується формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери. Одні з досліджень присвячені специфіці розробки управлінських рішень у галузі публічного управління, якими займались: К. Балдина, А. Єгорушкова, В. Лотіна, В. Козбаненко, A. Орлова, Б. Порфирьева, А. Соловйова, Н. Грущинська, Г. Атаманчук та інші. Дослідженню питань формуванню кадрової політики в неприбуткових організаціях, зокрема установах соціальної сфери за кордоном присвятили свої праці К. Безбору, Х.Л. Карпентер, Т. Алсаїф, І.А. Альхамад та інші. Метою роботи є дослідження особливостей формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери задля подання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ними. Об'єкт дослідження – кадрова політика в установах соціальної сфери України та за кордоном. Предметом дослідження є особливості реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та за кордоном. У першому розділі магістерського дослідження ми з’ясували сутність кадрової політики та її роль в установах соціальної сфери для здійснення успішного управління персоналом та досягненням цілей організації. Розглянули цілі, принципи та типи кадрової політики і їх зв'язок зі стратегією розвитку організації, У другому розділі ми досліджували практики формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та світі, де дійшли висновку, що для створення ефективної кадрової політики важливо дотримуватися балансу інтересів організації та працівників. Під час аналізу стану кадрової політики в Благодійній організації Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», нам вдалося виявити, що структура управління цієї організації показує високий ступінь організованості та ефективності. Європейські практики формування та організації кадрової політики в установах соціальної сфери вражають своєю увагою до різноманітності та інклюзії працівників, можливості для професійного навчання та розвитку, прагнення до балансу між роботою та особистим життям. У третьому розділі ми подали шляхи удосконалення кадрової політики Фонду на основі проведеного SWOT-аналізу поточного cтану кадрової політики в організації, що дозволило у свою чергу розробити стратегію реалізації кадрової політики Благодійної організації Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Відтак у даному розділі дослідження наголосили на важливості імплементації європейського досвіду у формуванні та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери України.Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).Item Специфіка надання електронних публічних послуг в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кривозірка, Оксана Миколаївна; Kryvozirka, Oksana Mykolaivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Перехід соціальних установ до електронних методів обслуговування, наявність багатьох проблем зумовлює необхідність аналізу та удосконалення механізмів надання електронних публічних послуг. Незважаючи на велику кількість досліджень, цілісна картина надання електронних послуг відсутня, оскільки більшість мають загальний характер і не враховують особливостей і відмінностей. Саме тому, кожній установі необхідний стратегічний розвиток. Мета магістерського дослідження - дослідити специфіку застосування електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Відповідно до поставленої мети було визначено завдання: виділити основні засади адміністрування та управління; визначити поняття «соціальна сфера», її структуру, завдання; ознайомитись із світовим досвідом функціонування соціальних установ; порівняти вітчизняний і світовий досвід надання соціальних електронних послуг; емпірично дослідити механізми надання послуг в Управлінні соціального захисту; виявити основні переваги та недоліки; розробити стратегічний план розвитку Управління соціального захисту; визначити основні рекомендації щодо вирішення проблем. Об’єкт дослідження. Специфіка адміністрування та управління в установах соціальної сфери. Предмет дослідження. Практики надання електронних публічних послуг в організаціях соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі виділено основні засади адміністрування, управління, цифрового управління, що спрощує процедуру обслуговування та підвищує рівень комфорту, швидкості, якості. Визначено поняття «соціальна сфера», що функціонує через соціальну інфраструктуру та задовольняє потреби людини; «соціальне забезпечення» та «соціальна допомога». У другому розділі досліджується світовий досвід функціонування соціальних установ та порівнюється з Україною. Кожна країна має свої відмінності. Україна розпочала перехід до електронних форм обслуговування недавно та є першою у світі із цифровими паспортами та електронним підписом документів в режимі онлайн. У третьому, емпіричному розділі, здійснено дослідження механізмів надання електронних публічних послуг в Управлінні соціального захисту. Здійснено SWOT-аналіз, сформовано дерево проблем, концепцію бачення майбутнього установи, що дозволяє сформувати стратегічні напрямки та цілі з розвитку установи. Розроблено стратегічний план розвитку Управління соціального захисту та запропоновано удосконалення механізмів надання електронних послуг; збільшення розміру фінансування; залучення міжнародних партнерів, світових лідерів; підвищення рівня кваліфікації працівників. Виявлено переваги та недоліки надання публічних послуг. Визначено основні рекомендації щодо вирішення проблем.Item Мотиваційна модель в управлінні: досвід впровадження в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Повторейко, Андрій Русланович; Povtoreiko, Andrii Ruslanovych; Яцишин, Уляна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Впровадження ефективних мотиваційних підходів та стратегій є критичним аспектом управління персоналом в установах соціальної сфери. Досягнення високої продуктивності, залучення талановитих працівників, збереження досвідченого персоналу та покращення якості послуг у таких установах неможливо без розуміння та використання теорій мотивації. Теорія мотивації досягнення успіху визначає, що діяльність, спрямована на досягнення успіху, пов'язана з мотивом досягнення успіху і мотивом уникнення невдачі. Ця теорія була розроблена американськими ученими Д. Мак-Клелландом, Д. Аткінсоном і німецьким вченим Х. Хекхаузеном. Вона підкреслює різницю в поведінці між людьми, які мають мотивацію досягнення успіху та уникнення невдачі. Особи з мотивацією досягнення успіху ставлять перед собою позитивні цілі і бачать досягнення мети як успіх. Вони вірять у свої здібності, мають високі очікування успіху і зосереджені на активних зусиллях для досягнення цілей. У той час як люди з мотивацією уникнення невдачі орієнтовані на уникнення негативних наслідків і мають менше впевненості в своїх здібностях. Вони уникнуть ризику і бояться можливих помилок та покарання. Управління має бути гнучким і спрямованим на забезпечення успіху, враховуючи різні типи мотивації людей.[1] Мотивація співробітників в установах соціальної сфери є критично важливим аспектом успішної діяльності цих організацій. Отже, розуміння факторів, які впливають на мотивацію працівників в цьому сегменті, стає особливо актуальним. Справедливість у винагороді є одним з ключових факторів, який має великий вплив на мотивацію співробітників у будь-якій організації. Коли працівники відчувають, що система винагород дійсно справедлива і відображає їхні зусилля, досягнення та внесок у роботу, це підтримує в них бажання працювати і стимулює до досягнення кращих результатів. Практика застосування різних моделей мотивації показує як позитивні, так і негативні аспекти їхнього застосування. Такий розвиток - природний процес, оскільки не існує універсальної ідеальної моделі стимулювання, що задовольняла б всі вимоги.[2] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень.[3] Об'єкт дослідження – "установи соціальної сфери України". Цей об'єкт включає різні установи та заклади, що надають соціальні послуги громадянам, такі як ліцеї, дошкільні установи, позашкільні центри, лікарні, медичні центри, соціальні служби тощо. Предмет дослідження – "Мотиваційна модель в управлінні в установах соціальної сфери України". Основною увагою дослідження є мотиваційні підходи та стратегії, які застосовуються в управлінні персоналом в установах соціальної сфери, таких як освітні, медичні, соціальні тощо. Мета дослідження: вивчення та аналіз моделей виявлення переваг та недоліків, також розробка рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційного підходу в управлінні установами. Аналіз сутності мотиваційної моделі в управлінні показав, що успішні компанії докладають зусиль для створення стимулюючої та підтримуючої атмосфери для своїх працівників. Це може бути реалізовано через застосування матеріальних і нематеріальних стимулів, організацію командних заходів та сприятливих умов праці.[4] В соціальній сфері, де головною метою діяльності є служіння громаді та покращення якості життя людей, визнання та вдячність грають надзвичайно важливу роль в мотивації працівників. Відчуття, що твої зусилля та внесок дійсно оцінені та враховані, додає сенсу й значущості роботі, і стає мотором, який підштовхує працівників до більш високих досягнень, а також зменшення текучості кадрів має безпосередній вплив на стабільність та ефективність роботи установи.[5] Установи соціальної сфери в Україні також використовують мотиваційну модель для підвищення продуктивності та покращення робочої атмосфери. Аналіз досвіду впровадження мотиваційної моделі вказує на успішні результати та позитивний вплив на роботу співробітників. Для удосконалення мотиваційної моделі в установах соціальної сфери слід звернути увагу на розвиток гнучких та індивідуально підходящих методів стимулювання персоналу. Прозорість комунікації та можливість зворотного зв'язку між керівництвом і співробітниками допоможуть зрозуміти їх потреби та очікування. Таким чином, успішне впровадження мотиваційної моделі в установах соціальної сфери України може сприяти збільшенню продуктивності праці та покращенню якості послуг, що надаються громаді. Важливо зрозуміти, що мотивація є динамічним процесом і вимагає постійного аналізу та удосконалення, адже задоволені працівники - це один із ключових факторів успіху організації.Item Шляхи вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Пурій, Володимир-Олександр Миколайович; Purii, Volodymyr-Oleksandr Mykolaiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Механізм управління в установах соціальної сфери України представляє собою складний та важливий процес, оскільки ці організації надають ключові послуги та підтримку для різних категорій населення. Система управління в установах соціальної сфери базується на їхній місії та цілях, які визначають кадрову політику та діяльність організації. Наукова література відображає актуальність проблеми шляхів вдосконалення механізму управління в установах соціальної сфери. Питанням оцінки механізмів системи управління в установах соціальної сфери займались такі дослідники як: І. Іваненко, С. Савченко, О. Михайленко, О. Коваленко, С. Ткаченко, І. Максименко, Ю. Кузьмінський, Н. Гончарку, О. Олійник, В. Кравець, С. Петренко, О. Лисенко, О. Матвієнко, С. Соломаха, Г. Бондаренко. Варто додати, що залишається недослідженим питання того, як технології та цифрові інновації вдосконалюють управління соціальними установами. Науковцями не зовсім чітко висвітлені перспективи партнерства з громадськістю та громадськими організаціями. Крім того, існує ймовірність того, що аспекти етики та правил управління в соціальній сфері залишаються поза увагою, що вимагає додаткових досліджень, щоб створити комплексний, етично обґрунтований підхід до управління установами соціальної сфери. Мета магістерського полягає у вивченні та розробці ефективних шляхів вдосконалення механізму управління в установі соціальної сфери. Об'єкт дослідження у роботі визначено процес управління в установі соціальної сфери. Предметом дослідження є дослідження процесу управління та виявлення шляхів вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження ми розглянули дослідження українських науковців щодо вдосконалення механізмів управління в установах соціальної сфери. Проаналізували питання кадрового забезпечення, реформи децентралізації, оптимізації управління в установах соціальної сфери та інші аспекти. Здійснили аналіз нормативно-правової бази, що регулює механізми управління в установах соціальної сфери в Україні. Розглянули теоретичне обґрунтування дослідження механізму управління в установах соціальної сфери. У другому розділі магістерського дослідження ми визначили, що потрібен комплексний підхід до покращення систем управління персоналом у соціальних установах. Зазначили, що інновації, такі як цифровізація, хмарні технології та системи аналізу даних, необхідні для ефективного управління. Відзначили, що міжнародні установи соціальної сфери, мають чіткі довгострокові стратегії, налагоджену координацію між підрозділами, раціональне використання ресурсів, моніторинг результативності, професійний розвиток персоналу. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату ми запропонували конкретні ідеї щодо модернізації технічного забезпечення, навчання персоналу, оптимізації процесів і підвищення мотивації у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості.Item Типи корпоративної культури в організаціях соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Завірюха, Ростислав Володимирович; Zaviriukha, Rostyslav Volodymyrovych; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сучасне суспільство переживає постійні трансформації та еволюційні зміни, що ставить перед організаціями завдання адаптації до нових реалій та досягнення успіху в умовах невизначеності. Один із ключових факторів, що визначає здатність організацій до впорядкування цих змін, є корпоративна культура. Вона виступає не лише як набір цінностей, практик та норм, а й як механізм формування і підтримки ідентичності організації та її співробітників. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є аналіз типів корпоративної культури в установах соціальної сфери в контексті їх впливу на ефективність діяльності персоналу. Для досягнення поставленої мети магістерської роботи передбачаються такі завдання: дослідити типи та специфіку функціонування соціальних організацій в системі соціального захисту України; здійснити огляд правових засад діяльності організацій соціальної сфери в Україні; розглянути структурно-функціональні характеристики вітчизняних організацій соціальної сфери; дослідити методологічні підходи до формування та розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери; розглянути типології корпоративної культури та визначити характеристики різних типів культури; з’ясувати можливості корпоративної культури як інструменту управління; представити результати емпіричного дослідження корпоративної культури Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості. Об'єкт магістерської кваліфікаційної роботи - корпоративна культура в установах соціальної сфери. Предмет - типи корпоративної культури в установах соціальної сфери як інструмент управління. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі визначено сутність та досліджено типи організацій соціальної сфери в Україні. З’ясовано структурно-функціональні особливості організацій соціальної сфери у їх різноманітті, залежно від цільового призначення, форм власності тощо. Розглянуто нормативно-правові аспекти діяльності зазначеного типу установ у сфері соціального захисту України. У другому розділі здійснено аналіз ролі корпоративної культури в управлінні установами соціальної сфери в Україні. Розглянуто особливості формування та розвитку корпоративної культури крізь призму різних методологічних підходів, розкрито інструментальні властивості атрибутів корпоративної культури як засобів впливу на організаційну ефективність. У третьому, емпіричному розділі, ми за допомогою таких методів дослідження як: аналіз документів, дослідження корпоративної культури за методикою OCAI та SWOT – аналізу, змогли дослідити наявний тип корпоративної культури Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості та відповідно до цього змогли виділити рекомендації, щодо зміни культури. Ці рекомендації спрямовані на формування позитивної та ефективної корпоративної культури, яка відповідає потребам працівників та сприяє досягненню стратегічних цілей Львівського центру зайнятості.Item Мотиваційні моделі управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Чобалько, Роман Юрійович; Chobalko, Roman Yuriiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Роль держави в сфері соціальних послуг зростає, вимагаючи глибшого вивчення управлінських механізмів, зокрема мотиваційних моделей. Це важливо для підвищення конкурентоспроможності установ соціальної сфери. Мотиваційні моделі в цьому контексті стають ключовим інструментом для досягнення високих стандартів якості та задоволення різноманітних потреб клієнтів. Об’єкт дослідження. Мотивація персоналу установ соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості застосування мотиваційних моделей управління в установах соціальної сфери. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз досвіду впровадження мотиваційних моделей в управлінні, а також визначення основних шляхів та рекомендацій для вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери.В першому розділі роботи проведено комплексний аналіз теоретичних аспектів мотиваційних моделей в управлінні соціальною сферою. Розглянуто роботи авторів, які працювали в цьому напрямку, нормативно-правові акти, а також основні мотиваційні моделі, які використовуються в суспільстві. Розглянуто теорії мотивації, такі як: Ієрархія потреб А. Маслоу, Теорія очікувань В. Врума, Теорія потреб Д. Мак-Клелланда, Теорія справедливості С. Адамса, Двофактор-на теорія Ф. Герцберга. В другому розділі здійснено огляд організаційно-методичних аспектів впровадження мотиваційних моделей в управлінні в установах соціальної сфери. Розглянуто основні засоби та методи мотивації працівників, а саме: системи винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, гнучкі графіки для працівників, системи навчання та розвитку, емоційна підтримка, участь у прийнятті рішень, корпоративна культура. Визначено їх переваги та недоліки, а також молиаості використання, зокрема в установах соціальної сфери. Окреслено ключові інноваційні підходи та інструменти для підвищення мотивації персоналу, а саме: технологічні інновації, гейміфікація, штучний інтелект та аналітика, електронні платформи для мотивації, системи відкритого обміну думок, наставництво та розвиток навичок. Визначено їх взаємодію з основними методами та засобами мотивації, а також їхню придатність для застосування в установах соціальної сфери. В третьому розділі виявлено основні проблеми та шляхи удосконалення систем мотивації, які використовуються в установах соціальної сфери. Здійснено комплексне дослідження системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери на прикладі Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Львів. Аналіз здійснено на основі звітності та статистики Пенсійного фонду та інших державних рекомендацій. Визначено основні проблеми мотивації працівників та можливі напрямки удосконалення. Аналіз здійснювався відштовхуючись від розглянутих раніше методах та засобах мотивації персоналу. Найбільш проблемними виявились: система винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, участь у прийнятті рішень. Відштовхуючись від проблем у системі мотивації персоналу в установах соціальної сфери, було розроблено конкретні рекомендації для покращення мотиваційних моделей в цих установах. Рекомендації наведено по кожному з методів та засобів мотивації з можливістю застосування інноваційних підходів.Item Реінжиніринг процесів надання послуг соціальною установою на прикладі територіального підрозділу центру надання адміністративних послуг м. Львова(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Андрійчук, Ірина Іванівна; Zelena, Iryna Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальний стан реалізації реінжинірингу в системи надання адміністративних послуг слугує головною складовою реформації Центрів надання адміністративних послуг. Залучення реінжинірингу дозволяє збільшити рівень ефективності в діяльності органів публічної влади, що базується на застосуванні сучасних інноваційних технологій та дозволяє громадянам отримувати послуги на сучасному рівні з залученням цифровізації. Концепція запровадження електронного урядування передбачає модернізацію публічного управління шляхом реінжинірингу наявних підходів, проєктування оновлених адміністративних процесів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, оптимізованих із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на електронну взаємодію та спільну роботу, відкритість і прозорість для громадян. Особливості формування системи реінжинірингу в діяльності установ соціальної сфери досліджували такі науковці: Клименко І. В., Олійник Т., І. І. Бригілевич, Васиньова Н.С, В. А. Загайного , Р.М. Матвійчук, Пуліна Т.В., Опанасюк Ю.А. Липник С.О., Гайдученко С.О. та ін. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні реінжинірингу надання послуг як показника ефективної модернізації соціальної установи. Об’єкт дослідження — система надання адміністративних послуг соціальними установами. Предмет дослідження — процес реінжинірингу у системі надання послуг в підрозділах ЦНАП. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження розкрито сутність поняття реінжинірингу надання адміністративних послуг, визначено засоби та методи залучення інноваційних технологій для покращення основних показників діяльності установи. Визначено ключові аспекти покращення роботи працівників із залученням системних технологічних застосунків, що передбаченні електронним урядуванням. Другий розділ присвячено трансформації адміністративних послуг у електронному варіанті отримання через платформу «Дія», відтак проаналізовано найбільш поширенні послуги електронного режиму. Досліджено практичну реалізацію реінжинірингу в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Для інтерпретації зарубіжного досвіду реалізації реінжинірингу надання адміністративних послуг висвітлено досвід провідних країн в сфері електронного урядування Естонії та Канади. У третьому розділі як у ключовому елементі магістерського дослідження подано рекомендації щодо використання інноваційності та технологічності адміністративних послуг в територіальному підрозділі ЦНАП м. Львова. Відтак, реінжиніринг виступає сучасним метод управління стратегічними змінами в системі надання адміністративних послуг в умовах сьогодення ,адже дозволяє формувати інформаційно-публічні інфраструктури, що забезпечують розвиток системи надання послуг державними організаціями в електронному форматі.Item Система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг, як чинник вдосконалення управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Юр, Юлія Миколаївна; Yur, Yuliia Mykolaivna; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Спостереження за процесом надання соціальних послуг та їх якість стають необхідними складовими для забезпечення ефективного функціонування соціальної сфери. Сучасні виклики та різноманітність потреб громадян вимагають систематичного та комплексного підходу до управління соціальними установами. Система моніторингу і оцінки надання послуг дозволяє не лише виявляти проблеми та недоліки, але і швидко реагувати на них, удосконалювати процеси та підвищувати якість обслуговування. Отже, на сьогодні вже існують певні ґрунтовні розробки українських та зарубіжних дослідників і фахівців-практиків з питань моніторингу та оцінювання соціальних послуг. Проте, оскільки це один із нових управлінських процесів, необхідності створення моніторингу і оцінки якості соціальних послуг привів до реформування системи соціального захисту населення України і залишається актуальним щодо нашого дослідження. Метою дослідження є дослідити вплив системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг на управлінські процеси в установах соціальної сфери та запропонувати модель створення такої системи. Об’єктом дослідження є управлінські процеси в установах соціальної сфери. Предмет дослідження – система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті аналізу методологічних засад дослідження системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг та її впливу на управлінські процеси нами встановлено, що вчені виявляють великий інтерес до проблематики систем моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг. Аналіз також показав, що існує широкий спектр методологічних підходів для вивчення не лише систем моніторингу, а й їх впливу на управлінські процеси у сфері соціального обслуговування. Зазначено, що, хоча є певні розробки українських та зарубіжних дослідників, системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг залишаються актуальними для реформування системи соціального захисту населення України. Науковий аспект підкреслює важливість врахування різних стейкхолдерів для ефективності систем моніторингу, оскільки розуміння їхніх потреб є критичним (Дукач, 2018). Другий розділ ми присвятили практичним підходам до управління установами соціальної сфери та їх адаптації до вимог системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг і дійшли таких результатів: Проаналізувавши сучасні підходи до створення системи моніторингу і оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери виявлено, що вони грунтуються на комплексному врахуванні якісних та кількісних показників. Обгрунтовано необхідність мультідисциплінарного підходу, охоплюючи фінансовий, якісний та соціальний контроль. Також проаналізовано важливість інтеграції сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності та автоматизації процесів. Зазначено, що активна участь громадськості та залучення користувачів є ключовим елементом, сприяючи відкритій комунікації та збору фідбеку. У третьому, емпіричному розділі, визначено сучасний стан управлінських процесів у Личаківському відділі соціального захисту. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати проблемні аспекти, пов'язані з якістю надання соціальних послуг в даній установі. Встановлено, що відділ має структуру та розподіл обов'язків, проте існує потреба у поліпшенні комунікації та мотивації персоналу, зокрема за допомогою соціально-психологічних методів. Досліджено, що відділ вже використовує адміністративні методи, такі як стандартизація процесів та автоматизація, але їх можна оптимізувати та розширити. На основі цих висновків можна визначити, що Личаківський відділ соціального захисту має свої позитивні аспекти, але також існують області для подальших поліпшень та розвитку. В ході аналізу емпіричного дослідження щодо впровадження моделі системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в управлінській діяльності Личаківського відділу соціального захисту: - встановлено, що провадження системи моніторингу та оцінки в Личаківському відділі соціального захисту буде ключовим чинником покращення якості та обсягу соціальних послуг, що призведе до помітного зменшення скарг і підвищення задоволеності отримувачів послуг, сприяючи загальному зниженню соціальної напруги в регіоні., - зазначено, що ключові аспекти впровадження включають технологічні можливості, участь зацікавлених сторін, етапи навчання персоналу, створення механізмів зворотного зв'язку, фінансову стійкість та постійне вдосконалення. А отже ці позначені елементи визначають стратегічний та ефективний підхід до вдосконалення соціального обслуговування.Item Реформування системи управління закладами вищої освіти в Україні(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Заришнюк, Софія Михайлівна; Zaryshniuk, Sofiia Mykhailivna; Проскура, Володимир Вячеславович; Національний університет "Львівська політехніка"Соціальні, правові, фінансові та організаційні аспекти управління ЗВО обумовлюють їх ефективність та спроможність адаптуватися до сучасних викликів. Система управління повинна бути гнучкою, відкритою до інновацій та ефективною у вирішенні внутрішніх та зовнішніх викликів, що постають перед вищою освітою. Тому зростає потреба у постійному оновленні та вдосконаленні системи управління ЗВО, як відповідь на потреби сьогодення. Методологічною основою магістерського дослідження стали праці Г. Чирви, С. Ржечицької, О. Бойка, О. Чабана, М. Романинця, М. Яструбського, О. Рафієнка, В. Гладуна, Т. Ярмолюк, С. Квіта. Мета магістерської кваліфікаційної роботи: аналіз сучасних тенденцій функціонування системи управління закладами вищої освіти в Україні. Дана мета передбачає вирішення конкретних завдань: Дослідити теоретико-методологічні аспекти визначення понять «управлінська структура», «заклад вищої освіти» тощо; Проаналізувати нормативно-правову базу щодо управління ЗВО; Відстежити тенденції змін системи управління ЗВО; Описати інноваційні управлінські інструменти, які застосовуються передовими організаціями в системі управління; Висвітлити питання стратегічного планування діяльності ЗВО; Проаналізувати досвід європейських держав у питаннях управління ЗВО; Визначити основні переваги та недоліки процесів управління ЗВО в Україні, сформувати висновки та рекомендації; Об’єкт дослідження: заклади вищої освіти України. Предмет дослідження: управлінська структура закладів вищої освіти. Гіпотеза дослідження: ефективне реформування системи управління закладами вищої освіти в Україні може сприяти підвищенню якості надання освітніх послуг, підтримці інноваційного розвитку ЗВО та підвищенню міжнародної конкурентоспроможності як вищої освіти в цілому, так і випускників закладів вищої освіти зокрема. Під час виконання завдань магістерської роботи досягнуто наступних результатів. У першому розділі дослідження висвітлено терміни та поняття, які застосовані в ході роботи. Під час аналізу нормативно-правової бази виявлено, що доволі мала кількість нормативно-правових актів загальнодержавного рівня регулюють функціонування системи управління ЗВО. Кожен заклад визначає внутрішню управлінську структуру за допомогою власного Статуту. Під час дослідження питання розвитку системи управління ЗВО виявлено, що вона не набувала суттєвих змін після реформ вищої освіти у 2016 році. У другому розділі роботи при аналізі міжнародного досвіду управління виявлено, що структура управління ЗВО в Україні є наближеною до міжнародних практик, проте передові міжнародні ЗВО користуються значно ширшим інструментарієм управління. Дослідження передових управлінських практик дає зрозуміти, що вони містять велику кількість ефективних інструментів управління, які можуть використати вітчизняні ЗВО. Описано процес стратегічного планування в національних ЗВО, висвітлено його основні недоліки. Варто зазначити, що стратегічне планування в ЗВО це не лише ключовий аспект управління, а й невід’ємна частина успішного розвитку освітньої галузі. У третьому розділі роботи проаналізовано деякі нормативно-правові акти ЗВО «Львівський університет бізнесу та права», сформовано основні переваги та недоліки процесу управління вказаним освітнім закладом. Виходячи з детального аналізу нормативно-правового забезпечення сформовано рекомендації щодо вдосконалення управлінської структури ЗВО.Item Управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Соломко, Григорій Іванович; Solomko, Hryhorii Ivanovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальність проблеми низького рівня якості соціальних послуг для населення України зумовлена через ряд факторів, таких як недостатній рівень розвитку інфраструктури ринку соціальних послуг, відсутність адекватного державного фінансування, недосконалість стандартизованої системи підвищення кваліфікації надавачів соціальних послуг та інші. Наявний високий рівень незадоволеності громадян соціальними послугами свідчить про неефективність системи та сповільнення процесу інтеграції незахищених верств суспільства. Магістерська робота містить детальний аналіз якості соціальних послуг на прикладі установи Пенсійного фонду України, яка виконує адміністрування та управління системою державного пенсійного забезпечення. Зокрема, розглядаються аспекти збору, зберігання та обліку страхових внесків, призначення та оформлення виплат, а також фінансування та виплата пенсій, включаючи пенсії для українських військових та інші соціальні виплати. Зазначається різноманітність контингенту користувачів та їхніх потреб, які відображаються у різних соціальних послугах. Ступінь розробленості проблеми у науковій літературі вказує на недостатній рівень дослідження питань управління якістю обслуговування в установах соціальної сфери серед українських та вітчизняних вчених. В роботі наведено приклади вчених, які намагалися висвітлити це питання, але загальна кількість таких досліджень залишається невеликою. Спроби дослідити дане питання були таких у: Архієреєва С. І. (Архієреєв, 2018), Гринчуцької С. В. (Гринчуцька, 2011), Дубич К. В. (Дубич, 2015), Касич А. О. (Касич, 2016), Жернакова В. В. (Жернаков, 2012), Жук М. В. (Жук, 2018), Захожай В. Б. (Захожай, 2011), Зубчик О. А. (Зубчик, 2020), Кошеленко К. (Кошеленко), Латковського П. П. (Латковський, 2019), Марущак А. В. (Марущак, 2021), Чайки Г. Л., Чайки О. Г. (Чайка & Чайка, 2018), F. Tejedo-Romero (Tejedo-Romero, 2022), Sina Odugbemi (Odugbemi, 2008). Мета і завдання дослідження. Загальна мета дослідження полягає в розробленні концептуальних засад вдосконалення особливостей управління якістю обслуговування громадян. Ця мета передбачає вирішення таких конкретних завдань: провести огляд наукової літератури та джерел за темою дослідження проаналізувати норми та правила управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери розглянути методологію дослідження питання управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери провести оцінку ефективності підходів та інструментів реалізації й вдосконалення управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери дослідити інноваційні підходи та інструменти реалізації й вдосконалення управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери визначити особливості підходів та інструментів реалізації й вдосконалення управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери зробити аналіз особливостей управління якістю обслуговування громадян виконати ідентифікацію проблем та визначення шляхів удосконалення особливостей управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення особливостей управління якістю обслуговування громадян. Об'єкт теоретичного дослідження: управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери. Об'єкт емпіричного дослідження: установи Пенсійного фонду України як продуценти соціальних послуг. Предмет дослідження: виступають відносини, що виникають у процесі надання соціальних послуг, зокрема відносини між пенсійним фондом України та користувачами, а також питання підвищення якості цих послуг. Гіпотеза дослідження: полягає в тому, що пенсійні фонди, як надавачі соціальних послуг, здатні надавати якісні послуги за умови наявності компетентних працівників. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження ми проаналізували теоретико-методологічні основи вивчення питання управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери. Метою системи надання послуг установ соціального сектору є вирішення життєвих проблем, з якими страждають окремі особи чи соціальні групи. Основними складовими системи надання послуг у соціальній сфері є суб’єкти, об’єкти та відносини між ними. Основна мета стандарту надання послуг в установах соціальної сфери– забезпечити якісне обслуговування відвідувача незалежно від закладу соціальної сфери. Розуміння соціального обслуговування як самостійної частини соціальної політики призводить до розуміння інституційного рівня управлінських відносин соціального інституту в рамках соціальної теорії, соціальних норм і підпорядкованих норм, пов’язаних з реалізацією головної мети інституту. У другому розділі ми проаналізували підходи та інструменти реалізації й вдосконалення управління якістю обслуговування громадян в установах соціальної сфери. Створення системи управління якістю вимагає великої спеціальної роботи з планування та реалізації необхідних заходів, наприклад, написання та узгодження документів, проведення внутрішніх аудитів тощо. Інновації в соціальній установі – це процес впровадження нових і вдосконалених ідей, продуктів, послуг і процесів. Від нових політик і програм до технологічних досягнень і організаційних змін організації, що працюють у цій галузі, створюють стійкі та справедливі рішення на благо суспільства. Інновації в установах соціальної сфери спрямовані на вирішення соціальних проблем і підвищення добробуту громадян. У третьому, практичному розділі, ми проводили дослідження особливостей управління якістю обслуговування громадян, на прикладі відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області. Отримані дані свідчать про те, як працівники оцінюють якість надання послуг громадянам. Більшість співробітників вважають, що мають індивідуально орієнтований підхід до кожного громадянина, який звернувся за отриманням послуг; працівники вважають, що одна послуга надається занадто довго. Також отримані дані розкривають те, як громадяни оцінюють якість надання послуг громадянам. Більшість оцінює індивідуальний підхід працівників неефективним, більшість вважають, що час, витрачений на надання послуг є занадто великим, у працівників відділу не досить оперативне реагування на рекламації та тривале усунення недоліків у роботі, однак, більшість громадян можна вважати задоволеними багатоканальністю отримання інформації від відділу, але при цьому, вони вважають, що існує порушення термінів, встановлених для всіх комунікаційних процесів, які визначені законодавством.Item Підходи та інструменти реалізації й удосконалення адміністративно-управлінських процесів в державних установах соціальної сфери (на прикладі Державного центру зайнятості)(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Дехтяр, Вікторія Ігорівна; Dekhtiar, Viktoriia Ihorivna; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі, де адміністративно-управлінські процеси у сфері соціального обслуговування набувають все більшої складності і обсягу, важливо розробляти та впроваджувати ефективні стратегії для покращення діяльності державних установ. Об'єктом дослідження є адміністративно-управлінські процеси в державних установах соціальної сфери. Предметом дослідження є адміністративно-управлінські процеси в державних установах соціальної сфери на прикладі Березнівського районного центру зайнятості. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні та аналізі підходів та інструментів для реалізації та удосконалення адміністративно-управлінських процесів в державних установах соціальної сфери, взятого на прикладі Державного центру зайнятості. У першому розділі магістерського дослідження включає в себе огляд літератури, аналіз нормативних документів і теоретичне обґрунтування предмета дослідження. Літературний огляд дозволяє визначити ключові аспекти, які будуть враховані у подальшому аналізі та дослідженні, забезпечуючи науковий та практичний контекст для подальшої роботи. Отже, в результаті проведеного дослідження стало очевидним, що адміністративно-управлінські процеси в соціальній сфері мають свої особливості та вимагають комплексного підходу до вдосконалення. Враховуючи теоретичні аспекти, розділ 1 надав основу для розуміння природи та особливостей досліджуваної області. Другий розділ вказує на те, що комплексний підхід, поєднаний з інноваційними рішеннями, може виявитися вельми ефективним для оптимізації адміністративно-управлінських процесів. Основні висновки та ключові аспекти розділу визначаються наступним чином: Аналіз підходів та інструментів: виявлено, що різні підходи та інструменти мають свої ризики, переваги, резерви та недоліки. Інноваційні підходи: розглянуто інноваційні підходи та інструменти, що можуть прискорити та поліпшити адміністративно-управлінські процеси. Узагальнення результатів: проведено узагальнення результатів дослідження, що надає комплексний погляд на ефективність різних підходів. У третьому, розділі був проведений аналіз адміністративно-управлінських процесів у Березнівському районному центрі зайнятості (БРЦЗ). Розглянуті особливості функціонування центру, виявлені ідентифіковані проблеми та запропоновані шляхи їх вирішення. Розроблені конкретні рекомендації, спрямовані на поліпшення адміністративно-управлінських процесів. Серед запропонованих заходів — впровадження електронної документації, вдосконалення системи внутрішньої комунікації та підвищення рівня використання інформаційних технологій. Отже, запропоновані стратегічні напрямки включають в себе впровадження сучасних технологій для оптимізації внутрішніх комунікаційних процесів, спільної роботи та координації завдань. Це, в свою чергу, створить підґрунтя для підвищення ефективності адміністративних функцій та покращення загальної продуктивності установи.Item Удосконалення стратегічного управління ЗОЗ на моделі КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр»(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Черкасова, Вікторія Сергіївна; Cherkasova, Viktoriia Serhiivna; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Трансформація національної системи ОЗ триває, проте головний крок вже зроблено – ЗОЗ отримали автономію та перехід від комунальної установи до установи зі статусом неприбуткових підприємств. З високоцентралізованої система управління ОЗ змінилася на таку, де загальний розвиток ЗОЗ визначається комунальним некомерційним підприємством, а загальний напрямок та порядок цього розвитку залежить від керівництва самих ЗОЗ. Тому удосконалення стратегічного управління ЗОЗ є важливим напрямом і набуває дедалі більшого значення для розвитку системи ОЗ. Дослідження зарубіжної та вітчизняної практики показало, що застосовувані підходи стратегічного управління в ЗОЗ недостатньо розвинуті та не мають системи показників для стратегічного управління. Аспекти теоретичного характеру стратегічного управління представлено в працях багатьох авторів, де найбільше відзначено: І. Ансоффа, П. Друкера, Ф. Зельцніка та А. Чандлера. Розглядають проблеми управління у своїх працях вітчизняні економісти Ю.Г. Кім, Г.Б. Козаченко, М.П. Лазаренко та інші вчені. Вивченням питань менеджменту у сфері ОЗ займалися багато вчених, зокрема такі науковці – О.В. Баєва, В.І. Борщ, Ю.В. Вороненко, О.В. Дмитрук, Т.В. Єрошкіна, В.І. Журавель, Л.А. Мельник, Л.С. Стефанишин та інші. Однак, через те, що медичні послуги та управління розвиваються дуже швидко, написані наукові праці є базовими, але вже застарілими. У своїх роботах О.Д. Крикун, В.Я. Оліховський, І.А. Попова розглядають стан та перспективи кадрового забезпечення ЗОЗ в Україні. Дослідженням питань впровадження стратегічного управління в ЗОЗ займалися Ю.В. Вороненко, Д.В. Карамишев, Л.С. Стефанишин. Огляд матеріалів щодо стратегічного управління ЗОЗ показав, що з огляду на внесок дослідників деякі теоретичні та методичні моменти лишилися не вирішеними. Таким чином, немає загального підходу до стратегічного управління ЗОЗ. Малою мірою досліджені теоретичні поняття стратегічного управління ЗОЗ, які не відображають властивої специфіки в стратегічних цілях і елементах стратегічного управління. Мета і завдання дослідження. Розвиток теоретичних, методичних і практичних аспектів, спрямованих на вдосконалення стратегічного управління ЗОЗ для покращення показників їхньої роботи. Завдання: Визначити сутність понять в стратегічному управлінні. Дослідити специфіку стратегічного управління ЗОЗ. Здійснити аналіз методологічних підходів до стратегічного управління ЗОЗ. Обґрунтувати інструментарій для оцінки діяльності ЗОЗ. Визначити методи оцінки діяльності ЗОЗ в контексті стратегічного управління. Розробити методику стратегії ЗОЗ на основі матриці стратегічного управління. Розробити пропозиції щодо вдосконалення стратегічного управління ЦЛЗ. Об’єкт дослідження. Стратегічне управління ЗОЗ. Предмет дослідження. Управлінські відносини, що виникають у процесі застосування стратегічного управління в ЗОЗ. Гіпотеза дослідження: Удосконалення стратегічного управління ЗОЗ має позитивний вплив на показники їхньої роботи. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження визначено, що: Стратегічне управління – це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання цілей організації та прийняття рішень, спрямованих на створення та утримання конкурентних переваг, які забезпечують довгострокову прибутковість діяльності будь-якого закладу/установи. Стратегічне управління – це насамперед безперервний процес, а не одноразова спроба розробити стабільний стратегічний план. Існуючі на сьогодні методики стратегічного управління ЗОЗ містять у собі елементи стратегічного управління, але не мають певного алгоритму дій з аналізу стратегічного управління. Ці методики складені в односторонньому порядку і дають характеристику одного управління або з фінансового, або з управлінського боку. Не розглядається оцінка діяльності ЗОЗ для вдосконалення стратегічного управління як аналіз безпосереднього оточення для них. Наявні підходи до формування стратегій розвитку ЗОЗ не враховують показники діяльності та ресурсозабезпечення. Другий аналітичний розділ присвячено обґрунтуванню інструментарію для оцінювання діяльності ЗОЗ, розробці методу оцінювання діяльності ЗОЗ та розробці методики визначення стратегії розвитку ЗОЗ і, як результат, ми можемо констатувати, що: Розроблені методи, обґрунтований інструментарій та методику для вдосконалення стратегічного управління ЗОЗ, які ґрунтуються на системі показників, що характеризують їхню діяльність, ресурсне забезпечення, якість і доступність медичної допомоги фактично відсутні в ЗОЗ. Доведено важливість розроблених методів, інструментарію та методики. Усі представлені наукові результати містять новизну і можуть застосовуватися на практиці. Автором показано, що подані наукові результати в практичній реалізації допоможуть: оцінити діяльність ЗОЗ з метою вдосконалення стратегічного управління; визначити стратегії розвитку ЗОЗ та надати рекомендації щодо вдосконалення їхньої роботи. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату розглянуто реалізацію представленого методу оцінки діяльності ЗОЗ. проаналізовано показники, які використовуються для оцінювання діяльності ЗОЗ Львівської області з метою переходу до стратегічного управління, а також запропановано методику удосконалення стратегічного управління на прикладі КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр», а саме: Проведено оцінку діяльності шести ЗОЗ Львівської області з метою вдосконалення стратегічного управління в них. Дана оцінка діяльності необхідна як аналіз безпосереднього оточення для кожного ЗОЗ окремо та для певного регіону загалом, що впливатиме на формування напрямів і стратегій розвитку в майбутньому та на вдосконалення стратегічного управління. За допомогою авторської методики було визначено стратегії розвитку обраних для дослідження ЗОЗ Львівської області та надано рекомендації щодо вдосконалення їхньої роботи. Більш детально було розглянуто ЦЛЗ і проведено роботу з реалізації присвоєної стратегії розвитку даного ЗОЗ. Узагальнено результати PEST- і SWOT-аналізів в ЦЛЗ. У рамках реалізації стратегічного планування в ЦЛЗ сформовано систему стратегічних цілей.Item Стратегії установи соціальної сфери, як чинник її розвитку(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ніколаєв, Ян Віталійович; Nikolaiev, Yan Vitaliiovych; Уманець, Наталія Анатоліївна; Національний університет "Львівська політехніка"Освіта в сучасному світі як культурно-соціальний інститут переживає глобальну кризу, яка є відображенням глобальної цивілізаційної кризи. Зміни, що відбуваються у державному устрої та соціально-економічному житті нашої країни, вимагають докорінного покращення теорії та практики управління якістю освітніми установами. Визначені державою завдання щодо децентралізації влади, реформування місцевого самоврядування та системної реформи освіти детермінують розроблення та впровадження нових підходів менеджменту щодо стратегічного управління та стратегічного планування на всіх рівнях управління розвитком територій та соціальних організацій. Актуальним для дослідження проблеми стратегічного планування розвитку закладів освіти є аналіз праць вітчизняних науковців Л. Даниленка, В. Кременя, В.Олійника, та ін. У дослідженнях О. Мармази, М. Мартиненка, С.Ніколаєнка та інших розглядається практика управління навчальним закладом у складних умовах сучасної модернізації. Про актуальність моніторингу соціальних закладів можемо отримати інформацію із праць О. Гудзь, А. Діброви, О. Мармази, В. Краєвського. На сучасному етапі розвитку управління установами соціальної сфери виникає об’єктивна необхідність вирішення нових, складних, часто непередбачуваних проблем, в основу яких покладено розробку ефективної стратегії розвитку, що може забезпечити довгостроковий успіх в конкурентній боротьбі для соціальної установи. Мета магістерського дослідження полягає у визначенні специфіки стратегій освітніх установ, як чинників їх розвитку. Об'єкт дослідження – розвиток установи соціальної сфери. Предметом дослідження є розробка та реалізація стратегії розвитку освітньої установи. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження було проаналізовано роботи вітчизняних і зарубіжних науковців щодо формування та реалізації стратегій розвитку освітніх установ. Аналіз наукових праць вказує на різноманітні класифікації стратегій розвитку, і вказує на неоднозначність тлумачення ключових категорій у цьому контексті. У другому розділі ми визначили, що для будь-якої освітньої установи надзвичайно важливим є можливість постійно розвиватися і зберігати свою ринкову стійкість, незважаючи на всі несприятливі внутрішні та зовнішні чинники, з якими доводиться стикатися в процесі управління. Сучасний етап розвитку системи професійно-технічної освіти в Україні класифікується як трансформаційний. Після певної стагнації було прийнято низку стратегічних та програмних планових документів, положення яких містили заходи і засоби з модернізації вітчизняної професійно-технічної освіти. Було встановлено, що при розробці стратегії Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу були дотримані основні пункти, аспекти розробки програми та визначено основні стратегічні цілі розвитку. У третьому розділі за результатами проведеного дослідження, ми прийшли до висновку, що методологічним ядром стратегічного управління закладом освіти є стратегія його розвитку. На основі емпіричного дослідження, нами було запропоновані рекомендації щодо удосконалення розвитку стратегії у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу розроблена, ми зауважили, що процес формування, реалізації, моніторингу потребує більшої уваги та роботи, що дозволить удосконалити та спростити роботу колективу.Item Організаційна комунікація в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Коврижко, Олена Олександрівна; Kovryzhko, Olena Oleksandrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сфера соціального забезпечення надзвичайно гостро відчуває потребу у встановленні та підтриманні сталих комунікативних зв’язків між його суб’єктами й об’єктами, використанні спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється процес поширення інформації. Впровадження сучасних технологій та інформатизація на їх основі системи управління є важливими стимулами для підвищення ефективності інформаційного обслуговування населення, модернізації системи соціального захисту та розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та системи інформаційних ресурсів. Мета магістерського дослідження полягає у дослідженні та систематизації теоретичних і практичних аспектів організаційної комунікації в установах соціальної сфери в контексті актуальних суспільних трансформацій. Для досягнення мети магістерської кваліфікаційної роботи варто вирішити наступні завдання: дослідити сутність, поняття та особливості комунікації в установах соціальної сфери; проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід інформатизації комунікації в установах соціальної сфери; розкрити специфіку застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні; визначити актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України; представити результати емпіричного дослідження специфіки комунікативних процесів у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; проаналізувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління, а також статистичні показники діяльності зазначеної організації у сфері комунікації; запропонувати шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації установи. Об’єктом дослідження є організаційні комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Предметом дослідження є специфіка застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні (на прикладі Шевченківського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено сутність та особливості комунікації в установах соціальної сфери, визначено ключові поняття. Здійснено аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду інформатизації комунікації в установах соціальної сфери. Другий розділ було присвячено розкриттю специфіки застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Також визначено актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України, зокрема, - висвітлено особливості кризової комунікації в сучасних умовах. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження особливостей організаційної комунікації у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Зокрема, здійснено аналіз нормативно-правового та інформаційного забезпечення комунікаційних процесів, а також статистичних показників діяльності установи. На цій основі запропоновано шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації організації.