Філософські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2132
Browse
4 results
Search Results
Item Проблематизація поняття істини в сучасній філософії(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Петрушенко, ВікторМетою статті є окреслити ті проблемні поля, через сукупність яких окреслюється розуміння істини сучасною філософією. Тут фігурують онтологія істини, зв'язок її з шарами дійсності, зі складовими пізнавального процесу. Доводиться, що аналітика істини має враховувати процесуальний характер істини, складну будову знання та виявлення ролі кожного його компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання, системний характер тих форм, що мають забезпечити формування та функціонування знання. The purpose of the article is to identify a range of problems existing in modern philosophy of truth. The author makes an attempt to identify these problems and classify them according to some reasonable principles. First of all, he addresses the issue of the ontological status of truth, thinking to what sphere of reality truth can be referred, namely material reality (things themselves are true), the sphere of consciousness (truth is a special intellectual formation), the sphere mediating the connection between consciousness and reality (cognition, practice, experience, activity tools), the so-called “third reality” (Plato’s world of ideas or “the world of ideal substances” of K. Popper) or existential living of humans in the world (truth isn’t cognized, we live in it). Besides, the article discloses the reality layers with which truth is connected: the phenomenal world or its essential bases. Finally, the idea that truth is a procedural formation is justified. Truth as a process arises in its dynamic relation towards reality (true knowledge must change because reality itself changes) and the main components of knowledge. The most widespread concepts of truth are presented on the basis of its characteristic examination. The author supports the idea of the truth study through the analysis of the role of the knowledge components (sensory abilities, logical and structural components, notional knowledge components, symbolic forms of its real existence) in asserting its status. All these knowledge components have their true assessment and specific relation to the status of truth. The article explains why truth is often connected with logic and logical accuracy of knowledge.Item Семіотичні аспекти логіки Степана Балея(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Гончаренко, ОльгаВиявлено, що теоретико-методологічним підґрунтям логіки Балея є семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Показано, що від Твардовськго Балей перейняв теорію знаку та метод семіотичного аналізу понять. Наведено приклад застосування Балеєм методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості. In the Bailey’s work “About the performance and results”, a Kazimierz Twardowsky outlines a theory of symbol and meaning. Semiotic conception of Twardowsky philosophy has got a so kind of development in the works of his Ukrainian student – Stephan Balei. A sign system plays an essential role in the Balei’s logic, which can be treated as an extension of semiotic exploration of his teacher. Indicative in this respect is the work “The Logic Outline”. Bailey finds the notion of truth to be the subject of logic. The task of logic is to study the conditions, and the process of keeping these conditions leads a person to the true knowledge. The truth, according to Bailey, is a sign of judgment, the immediate reality of which is a language. The sentence is an external sign of judgment, and its actuality means the actuality of statement expressed by this sentence. Bailey defines an imagination as the basis of judgment. Bailey is a supporter of the idea of a common objects imagination existence. The general idea is specific while reflecting essential and non-essential features of an object, and is abstract while reflecting abstraction only by the essential features of the subject. General notions are important in human life because through them we can make judgments pointing at not only one subject but also at a group of objects. The general ideas through abstraction create conceptual apparatus of science. The scientist believes that the content of opinions exist with the act, which claims it. Therefore, the essence of judgment is shown in the fact of its existence. Thus, the theoretical foundation of Balei logic is correlation concept and objective judgment with their linguistic reality based on the theory of Twardowski signs. Baley’s understanding of a notion as an abstract idea, the definition of which is carried out by the method of semiotic analysis is a continuation of the Twardowsky ideas of philosophy semiotic conception. The development of Twardowskyi semiotics in “The Logic Essays” Baley is considered to be as a contribution to the theory of Ukrainian scientist logical understanding reality.Item Ідеї філософії релігії у Митрополита Іларіона (Огієнка) і процес вірування(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Тіменик, ЗиновійУперше аналізуються ідеї філософії релігії зі спадщини Митрополита Іларіона (Огієнка), а саме: ідея Бога та ідея істинності й повноти релігійного життя. Стверджується закономірність гармонійних та суперечливих ситуацій у міждисциплінарних зв’язках. Metropolitan Ilarion’s (Ohijenko’s) іdeas of the philosophy of religion (the іdea of God and the іdea of truth and fullness of religious life) are researching for the first time. The objectivity of the harmony and contradictious situations in the different branch of science is confirmed.Item Формування семантичної теорії істини: від Брентано до Лукасевича(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Бразуль-Брушковський, ЄвгенійРозглянуто етапи формування і змістовні аспекти тієї теорії істини, яка після праць Тарського отримала назву “семантичної”. Демонструється, що ця концепція виникла на ґрунті ідей Ф. Брентано про фактичну незалежність інтенціонального предмета від його фізичного референта. Аналізуються погляди Брентано, Твардовського та Лукасевича. The paper explores the formative stages and the content of the theory of truth which acquires the name of “semantic” after Tarski’s works. It’s being demonstrated that the said concept had emerged on the ground of Brentano’s ideas about de-facto independence of intentional object from its physical reference. Ideas of Brentano, Twardowski and Lukasiewicz are scrutinised in this first paper of the series.