Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2129
Browse
5 results
Search Results
Item Специфіка концептуалізації поняття «глобальна політика»(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Тишкун, ЮрійСтверджується про поширеність терміна «глобальна політика» за відсутності його чіткого визначення. Зроблено спробу його окреслити за допомогою праць Е. Хейвуда, Н. Косолапова і Дж. Модельскі. Вказано, що поняття позначає боротьбу за владу у межах планети, її використання для реалізації курсу глобального управління і функціонування політичної системи Землі. The analysis of the term «global policy» is based on the interpretations of its component parts, namely «globality» and «policy», made by E. Haywood and N. Kosolapov. The author understands the term «global policy» as a combination of the struggle for power on the planet, the implementation of the particular policy, aimed at solving global problems and the existence of the political community of global importance. The global policy level is the highest from the geographical and functional viewpoints. It involves the following hierarchical levels: the level of the Earth’s regions, the level of some «civilisations» («worlds») as well as the level of international, national, state and local regions. According to N. Kosolapov, these hierarchical levels differ in the content, scope and importance of problems solved at these levels and their decision consequences. Economic factors promote the interdependence of individuals, countries and the Earth’s regions and require the development of global governance. In order to understand the phenomenon of global politics, E. Haywood distinguishes the following significant problems: the problem of continuity in global politics, conquests, retention and implementation of global power, ensuring global security and justice. The continuity in global politics depends on the evolution that promotes the complication of the global political system. Large countries are eager to possess global power striving for hegemony. Nowadays they share the global power with numerous non-state actors. The state, being the winner in the struggle for hegemony, implements a certain global policy while providing the humanity with some social benefits which include global security and the equitable distribution of resources among different population groups.Item До проблеми змістового наповнення терміна «світова політика»(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Тишкун, ЮрійРозглянуто проблему змісту терміна «світова політика». Констатовано, що сучасні дослідники не прийшли до консенсусу з приводу змістовного наповнення і не сформулювали остаточного визначення терміна. Для вирішення проблеми використовують термінологічний аналіз понять «світ», «політика», «світова політика», застосовний у лінгвістиці. Підкреслено, що поняття «світ» як одне з найбільш багатозначних і широких, у рамках політичної науки можливо використовувати лише в двох значеннях: «світ» як Всесвіт і «світ» як «життєвий простір», визначений межами певної культури (національної, цивілізаційної) і сфери комунікації, що її формує. Зазначено, що світова політика як всесвітня неможлива за визначенням. Натомість світова політика як політика в межах певного «життєвого світу» по суті є політикою в межах певної цивілізації (в розумінні С. Гантінгтона) та між цивілізацями. З огляду на це, можна стверджувати, що світова політика в буквальному розумінні є явищем ідеальним, трансцедентним і тому нереальним для досягнення. Замість нього краще вживати складний термін «глобальна політика», як такий, що точніше відображає політичні процеси на глобальному рівні, оскільки «світова» і «глобальна» політики співвідносяться подібно до демократії та поліархії, за Р. Далем. The article provides the analysis of the problem of determining the content of the term «world policy». It is noted that modern researchers have not reached the consensus of «world policy» content and have not formulated its final meaning. Modern Ukrainian, Russian and Western scientists describing global policy, policy between communities, international policy and international relations use the term «world policy» in the political discourse and education courses. Therefore, we use linguistic analysis of the term for solving the problem of its meaning. The analysis of the term of «world», «policy» and «world policy» is undertaken. It is emphasized that the concept of «world» is very wide and polisemantic, e. g. world as Universe, space, Earth, living space, cultural space. So it can be used correctly in political science only in two meanings. As the universe the term means something ideal and unreal. As the space it explains the life-world defined within a particular culture (national, religious, ethnic, language an so on). This cultural space is formed by the sphere of communication. Instead, world policy, as a policy within a certain life-world, in fact is a policy within framework of certain civilization, defined by S. Huntington at al. Also we can say about world policy, as about policy between civilizations. Therefore, we can argue that world policy is an unappropriate term of describing the policy on global level. It is concluded that the political process on the global level is better described with the global policy term.Item В’ячеслав Липинський і Макс Вебер: спроба порівняльного аналізу біографій у контексті теорії інтелектуальних мереж Рендалла Коллінза(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Тишкун, ЮрійРозглядаються наукові біографії В. Липинського і М. Вебера. На підставі їхнього порівняння доводиться, що особливості біографії останнього дали змогу йому встановити більше наукових знайомств і тому «накопичити» більший «обсяг» культурного капіталу і досягнути більших успіхів, ніж В. Липинський. The paper considers the scientific biographies of Vyacheslav Lypynsky and Maх Weber and, on the basis of their comparison, it shows that specifics and pecularities of Max Weber’s biography allowed him to accumulate the greater volume of cultural capital and to achieve considerable success, as contrasted with Vyacheslav Lypynsky.Item В. Липинський про бюрократію (“Листи до братів-хліборобів”): до проблеми визначення теоретичного підґрунтя поглядів(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Тишкун, ЮрійРозглянуто формування поглядів В. Липинського на бюрократію під впливом ідей Ж. Сореля, Р. Міхельса, К. Маркса, А. де Токвіля. Стверджено, що основу його поглядів становлять ідеї про бюрократію, запозичені у Ж. Сореля та Р. Міхельса. Підкреслено, що під час розгляду проблеми бюрократії вітчизняний мислитель не звертався до ідей М. Вебера. Deals with the formation of attitudes of Viacheslav Lypynsky on bureaucracy under the influence of Georges Sorel, Robert Michels, Karl Marx, Alexis de Tocqueville. It is alleged that his views were based on ideas of the bureaucracy borrowed from Georges Sorel and Robert Michels. Emphasizing that, in considering the problem of bureaucracy Ukrainian thinker did not approach the ideas of Max Weber.Item Ґенеза державної бюрократії в Німеччині: історико-політологічний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Тишкун, ЮрійРозглядається генеза державної бюрократії в Німеччині від моменту її появи до краху німецької державності внаслідок Другої світової війни. Обґрунтовується, що формування державної бюрократії та її раціоналізація відбувались передусім під впливом правлячої політичної еліти і верхівки державного апарату, переважно у відповідь на зовнішньо-політичні виклики, які ставили завдання побудови ефективної “державної машини”. In this article reviewed a genesis of the state bureaucracy in Germany since its introduction to the collapse of the German state as a result of World War II. The conclusion is that the formation of the state bureaucracy in this country and its rationalization took place primarily under the leadership of the ruling political elite and the leadership of the state apparatus, mainly in response to the foreign policy challenges that set the task of building an effective state.