Геодинаміка
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3291
Browse
Item Густинна модель Коломийської палеодолини по геотраверсу СГ-І (67) Надвірна – Отинія – Івано-Франківськ(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Анікеєв, С. Г.; Максимчук, В. Ю.; Мельник, М. М.; Anikeyev, S.; Maksymchuk, V.; Melnyk, M.; Аникеев, С. Г.; Максимчук, В. Е.; Мельник, М. М.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas; Carpathian Branch of S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа; Карпатское отделение Института геофизики им. С. И. Субботина НАН УкраиныМета. Метою роботи є уточнення глибинної будови та перспектив нафтогазоносності Коломийсь- кої палеодолини за сейсмогеотраверсом СГ-І (67), який проходить уздовж лінії Надвірна – Коломия – Отинія – Івано-Франківськ. Сейсмогеотраверс СГ-І (67) частково захоплює Бориславо-Покутський покрив, перетинає Самбірську і Більче-Волицьку зони та заходить на Східноєвропейську платформу. Методика. Геолого-гравітаційне моделювання будови геологічного розрізу є методом кількісної інтерпретації аномального поля сили тяжіння в редукції Буге, який заснований на рішенні прямих та обернених задач гравірозвідки для складнопобудованих середовищ та призначений для побудови оптимальних геогустинних моделей геологічного розрізу. Оптимальна геогустинна модель – це модель, яка узгоджена зі спостереженим гравітаційним полем, не суперечить даним буріння, сейсморозвідки та враховує припущення (гіпотези) інтерпретатора. Передумовою достовірності вказаної методики є її геологічна підпорядкованість, зокрема врахування даних буріння, сейсморозвідки та геолого-тектонічних карт щодо блокової будови фундаменту, закономірностей формування осадового комплексу та зон перетину глибинних розломів, які є потенційними шляхами міграції флюїдів і якими формуються сприятливі умови виникнення структурних і літологічно або тектонічно екранованих пасток вуглеводнів. Крім того, геолого-гравітаційне моделювання використовують для перевірки, уточнення та деталізації структурно-густинних побудов, виконаних за будь-якими іншими способами. Результати. Модель сейсмогеологічного розрізу за геотраверсом СГ-І (67) доповнено густинами товщ, які визначено за даними буріння та за результатами моделювання за близько розташованими інтерпретаційними профілями. За результатами геолого-гравітаційного моделювання уточнено геометрію структур та блоків фундаменту. Також отримано деталізований розподіл густини гірських порід уздовж геотраверсу до глибини 20 км. У результаті моделювання у межах певних стратиграфічних комплексів виявлено зони ущільнення і розущільнення. Зони розущільнення у межах додатних структурних форм ідентифіковано як перспективні. Наукова новизна. Уточнено та деталізовано структурно-густинні побудови геологічного розрізу уздовж геотраверсу СГ-І (67), що дало змогу отримати нові дані про глибинну будову перерізу Коломийської палеодолини та про перспективи нафтогазоносності окремих її ділянок. Встановлено, що загальні риси покривів, пов’язані з глибинно-розломною тектонікою, відображаються у аномальному гравітаційному полі, що свідчить про достовірність прогнозу елементів глибинної тектонічної і структурної будови регіону за даними геолого-гравітаційного моделювання. Практична значущість. Отримані результати свідчать про високу інформативність геогустинного моделювання під час вивчення глибинної будови земної кори у складних сейсмогеологічних умовах Передкарпатського прогину. Виявлені зони розущільнення у палеозойських відкладах у Коломийській палеодолині є перспективними для постанови нафтопошукових робіт.