Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
Item Nature and fortification structures of downtowns in the cities of Kyiv region in the 17th – end of the 18th centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Рибчинський, Олег; Rybchynskyi, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті описано характер та фортифікаційний уклад середмість у містах Київщини XVІІ – кінця XVІІІ століть. Збройні війська Польщі, Туреччини, Швеції, Росії впродовж ХVІІ – кінця ХVІІІ століть розгортали в Україні численні фронти воєнних операцій. Відтак, у відповідь загрозам, середмістя та замки у містах починають покращувати: копають рови та насипають вали, бастіони, равеліни та влаштовують додаткові пастки. Підчас розбудови міст використовували природні оборонні чинники – вигнуті береги або гирла річок, які впливали на розмір та конфігурацію абрису середмість. В кількох поселеннях надійно укріпленими були лише замки. На карта Гійома Левассера де Боплана 1650 року вирізнено міста з надійним фортифікаційним забезпеченням, а саме: Лисянка, Вільшана, Сміла, Чигирин, Крилів, Боровиця, Черкаси, Мошни, Корсунь, Богуслав та інші. Це свідчить про існування територіальної оборонної стратегії. Натомість численні війни і татарські набіги, мала чисельність залоги і незначне озброєння, занепад та відсутність ремонтів фортифікацій визначили її малу ефективність. Приватних міст було більше, ніж королівських. Відтак, характер та фортифікаційний уклад середмістя впродовж ХVІІ–ХVІІІ століть, в першу чергу залежав від ресурсів, амбіцій та ерудиції землевласника. В результаті обрахунку співвідношення розмірів територій середмістя та замку встановлено, що найбільш розповсюдженими були відповідності 4:1 (Бужин, Вільшана, Германівка, Димер, Паволоч та інші), рідше 3:1 (Триліси, Сквира) та 5:1 (Лисянка, Ставище). У другій половині XVII століття, в результаті відбудови та модернізації, лише в кількох замках з’являються башти та бастіони. Середмістя зберігають просту оборонну систему. Лише в окремих прикладах оборонного периметру, будують земляні бастіони та редути. У XVIIІ столітті, внаслідок шведської експансії (1700–1721 рр.) та гайдамацьких повстань (1734 р., 1750 р. та 1768 р.) фортифікаційний уклад середмість поступово занепадає. Оборонна архітектура замків продовжує підтримуватися, частково регенерується і призначається під пенітенціарні заклади