Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
Item Sacred image of Ternopil region(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Дячок, Оксана; Dyachok, Oksana; Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка; Ternopil Volodymyr Hnatyuk NationalУ статті висвітлено етапи формування архітектури храмових комплексів на Тернопільщині, які сьогодні формують сакральний образ регіону. Джерела, використані у дослідженні, мають різне походження, дають дослідникам інформацію для аналізу сакральної архітектури сучасної Тернопільської області, яка може бути використана для подальших досліджень. Джерельною базою дослідження є церкви різних конфесій – православна, католицька, греко-католицька, єврейська, вірменська, а також залишки дохристиянських комплексів. Така етнічна та конфесійна неоднорідність, складні соціально-політичні процеси на території регіону породили типологічне різноманіття храмів, що відрізняються стилем, розмірами, композиційним вирішенням, оздобленням. Аналіз сакральних комплексів проводився методом польових обстежень, історичного та порівняльного аналізу і базувався на надійних архівних джерелах, даних дослідницьких установ, заповідників та публікаціях провідних учених. Європейська система періодизації була використана для аналізу стадій формування сакральної архітектури: Середньовіччя, Відродження, Реформація, Просвітництво, період XIX–XX століть та сучасний період. Кожен етап відзначається появою величних храмів, які є яскравими домінантами в архітектурному просторі поселень та створюють неповторний сакральний образ Тернопільської області. Показано, що на досліджуваній території майже не залишилось священних предметів ранньосередньовічного періоду, крім курганів та печерних храмів. Високе Середньовіччя представлено одиничними храмами. Період Відродження декларує прийняття західноєвропейських будівельних технологій. Храми мають яскраво виражену захисну функцію. Найяскравіше Тернопільщина представлена Бароковими храмами епохи Просвітництва. Період XIX–XX ст. ознаменований пошуками національного стилю в сакральній архітектурі. Сучасні храмові комплекси будуються за традиційною системою планування, але деякі мають сучасні форми.Item The role and meaning of a sacral building in the process of evolution of the architectural and planning structure of Galician towns founded in the second half of the 16th – 17th century (Evidence from artistic heritage of Vasyl Hahirnyi)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Світлана, Топилко; Topylko, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне цей період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались у певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою. Важливими домінантами архітектурно-планувальної структури, поряд із ринковою площею та будівельною парцелею, є сакральні об’єкти. Розташування сакральних споруд в архітектурно-планувальній структурі підпорядковувалось загальній композиції міста. Архітектурно-містобудівна структура містечок протягом століть пройшла складний еволюційний шлях у ході історичного процесу, як відповідь на соціально-економічні, культурні і духовні потреби різних історичних епох. Можна виділити кілька етапів еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини: зміни архітектурнопланувальної структури містечок від закладення до початку ХХ ст.; будівельні заходи у містечках у міжвоєнний період – 1918–1939 рр.; втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок від 1939 до 1990-х років; сучасний стан архітектурно-планувальної структури містечок. Розглядаючи кожен з етапів, виявлено, що найстійкішим елементом планувальної структури та композиційними домінантами є сакральні споруди, які є найкраще збережені на сьогодні. І саме церкви, збудовані за проєктом Василя Нагірного, слід розглядати як об’єкти, які доцільно включити в перелік культурної спадщини України. Йдеться про розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам’яток сакральної архітектури.