Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
Search Results
Item The cemetery and the church: the art environment and spiritualy-functional symbiosis(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХристиянство – найбільша релігія в Європі. Після прийняття християнства римським імператором Костянтином Європа стала важливим центром християнської культури, Виникнення поняття “Європа” тісно пов’язане з поняттям “християнства” чи “християнського світу”. У всі часи традиції народної релігії існували в значній мірі незалежно від офіційних конфесій чи догматів. Християнство в Україні є справді народною релігією. Церкву християни розглядають як найважливіший та необхідний інститут християнства. В Україні церква фігурує не лише як інституція, спільнота віруючих мирян і священників, але і як храм, в якому відбувається християнське богослужіння. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. Це дім Бога, а більшість церков – це не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. Територію навколо кожного християнського храму називали також і “цвинтарем”. Цвинтар був місцем де тіла покійних спочивають, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. І навпаки – храми та каплиці спеціально будували на місцях масових поховань. Звідси властиво взаємодія і співіснування пам’яті минулого, реалій сьогоднішнього і надії на майбутнє. Сьогодні у Львові функціонує біля сотні церков різних конфесій. Найстаріші церкви зосереджені в історичному центрі Львова. А далі церкви є дуже різні – побудовані і у ХVІІІ, і у ХІХ і на початку ХХ і в кінці ХХ століття. Сьогодні у Львові налічується 13 цвинтарів, з яких діють чотири. Сьогодні у Львові немає жодного прицерковного цвинтаря – ні діючого, ні не діючого. Ми можемо лише вивчати історію і бачити рештки чи залишки колишніх цвинтарів довкола Латинської катедри, костелу Бернардинів та Вірменської церкви. І ті історичні церкви, і ті новозбудовані в Галичині є справжніми витворами мистецтва. І кількість новозбудованих храмів вражає. Духовне середовище не мислиться без мистецького середовища. Духовне середовище, матеріальним втіленням якого є церква, покращується і прикрашається зі застосуванням усіх доступних мистецьких засобів. І це не змінюється від середньовіччя до сьогодні. Співіснування цвинтаря і церкви впродовж століть було дуже тісним. “Мініцвинтар” у церковних криптах і справжній цвинтар навколо церкви. Сьогодні ця ситуація кардинально змінилася. Я не знаю прикладу закладення цвинтаря довкола новозбудованої церкви. Я також не знаю актуального будівництва церкви на новозакладеному цвинтарі чи на відносно новому цвинтарі, який функціонує і на якому нема церкви. Тобто можна сказати, що сьогодні церква і цвинтар рухаються до співіснування на відстані. Така ситуація характерна для більших міст – динамічніших, які швидко розвиваються і змінюються. Маленькі містечка і села більш схильні до збереження традицій. Якщо в якомусь населеному пункті існує цвинтар коло церкви, то сьогодні ніхто руйнувати його не збирається. Сьогодні люди скоріше з пошаною ставляться і до цвинтаря і до церкви не лише як до інституції, але і як до споруди.