Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
Search Results
Item Phenomenology of perception of architectural monuments by students acquiring art education (through the example of a graphic plein air dedicated to “The year of Ivan Levynsky”)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Богданова, Юлія; Климко, Зоряна; Bohdanova, Yuliia; Klymko, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХудожня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін), є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення, використовуючи інтуїцію та емоції. Художній пленер, присвячений творчості І. Левинського в рамках “Року Івана Левинського у Львові”, був організований за підтримки Львівської організації НСАУ. Напрацьовані впродовж цього заходу роботи мають цікаві особливості. На акварелях Турчин Н. та Климко З. зображено фрагменти огорожі бурси “Народний Дім”. Але на першій це пофарбований зеленою фарбою метал на тлі теракотової стіни, а на другій – золотисто-коричневий колір швидше натякає, що це залізні грати, ніж передає їх реально. У роботах Опришка Р. видно, з якою точністю він намагався відтворити об’ємно-просторове вирішення та фасадне опорядження балкону вілли “Марія” та фронтону над входом до будинку по вул. Чупринки, 17. І хоча загалом видно ще певну несміливість, яка не дає можливості вільно імпровізувати з об’єктом творчості, проте цю особливість автор вправно заміняє старанністю побудови та графіки. Зображуючи еркер будинку, Тхоровська О. намагалася визначити для себе найважливіші конструктивні елементи та деталі фасаду, аби стилізувати об’єкт. Проте він залишився добре впізнаваним. Ескіз невеликого будинку зі шпильчастою вежею на вул. Коновальця, 71, виконаний Турчин Н. у легкій акварельній техніці, дуже емоційно передає не тільки цей конкретний об’єкт, а й загальний характер забудови дільниці, що потопає у зелені садів. Аналізуючи роботи практики-пленеру, можна зауважити характерну особливість. На початкових курсах, коли студенти ще не мають вичерпних знань для передачі архітектури, вони керуються здебільшого емоціями та інтуїцією. Це спричиняє проблеми із правильною побудовою об’єктів. І навпаки, ті студенти, що грамотно побудували об’ємнопросторову модель зображуваного будинку чи фрагменту, практично позбавили його емоційного наповнення. Це доводить актуальність поєднання інтуїтивного (феноменологічного) та науково-практичного (раціонального) підходів у навчальному процесі з підготовки фахівців художньої освіти.