Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
Search Results
Item Pedagogic (tiching) activity of Ivan Levynskyi at lviv school of architecture in the late 19th century – early 20th century(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Петровська, Юліана; Кузьмич, Василь; Petrovska, Yuliana; Kuzmych, Vasyl; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаукове дослідження знайомить із педагогічною діяльністю Івана Левинського у Політехнічній школі. Історичні документи з Державного архіву Львівської області допоможуть розглянути та проаналізувати навчальні плани Відділу будівництва (Program szkoły politechnicznéj we Lwowie), які включають назви навчальних дисциплін, години їх вивчення на різних курсах та короткі анотації змісту предметів, які викладав професор Іван Левинський. Як науковець і педагог, він зумів започаткувати власну систему підготовки кадрів, яка сприяла розвитку науково-технічних досліджень у Галичині. Під його керівництвом студенти старших курсів формувались як спеціалісти Політехнічної школи, оскільки проходили поглиблену практику в проєктно-будівельній фірмі. Активно займався науковою роботою, публікував свої напрацювання у збірниках наукових праць та виступав із доповідями, в яких висвітлював свою професійну позицію. На громадських зібраннях Левинський трактував власну методику викладання навчальних дисциплін, що полягала у викладанні навчальних предметів, основою яких є лекційний матеріал, котрий, на думку професора, повинен супроводжувати кожну дисципліну. Водночас наголошував на тому, що слід вивчати новітні зразки будівель, виконаних за межами країни, здійснювати натурні обстеження та виконувати архітектурні замальовки і в ескізній формі, і в техніці академічного рисунку. Кафедра, яку він очолив під назвою “утилітарного” будівництва, повністю відповідала його поглядам і досвіду. Окремі громадські будівлі відігравали певну символічну роль, проте найперше повинні бути комфортними для її мешканців, зручно розпланованими та технічно оснащеними. Важливим елементом було достатнє природне освітлення будівлі, яке сприятливо впливало на здоров’я людини. Іван Левинський, як видатний український архітектор, будівничий, інженер, промисловець, професор Політехнічної школи у Львові, на зламі ХІХ та ХХ століть, втілив свої ідеї відродження українського народного стилю в архітектурних будівлях, спорудах та мистецьких творах, мотиви народної творчості.Item Buildings on Levytsky street designed by architect Ivan Levynskyi(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Клименюк, Тетяна; Петровська, Юліана; Klymeniuk, Tetiana; Petrovska, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОсновним предметом дослідження обрано житлові будинки Львова, збудовані фабрикою Івана Левинського на початку ХХ ст. Аналізу передували архівний пошук і натурні обстеження будинків. У статті подано історико-архітектурну характеристику львівської сецесії (модерну) – стилю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито своєрідність цього явища, досліджено об’ємно-просторові рішення та виражальні засоби образно-пластичної системи сецесії. Ця робота покликана, на прикладі будинків на вулиці Костя Левицького, що є пам’ятками архітектури Львова місцевого значення, розкрити культурне, функціональне та розпланувальне значення житлових будинків кінця XIX − початку XX століття збудованих архітектурним-бюро Івана Левинського. Представити їхні особливості композиції та опорядження фасадів, інтер’єрів, внутрішніх дворів; продемонструвати збережені автентичні частини та декоративні елементи; розповісти про частини споруд, які не є доступними для загального огляду. Історико-архітектурна характеристика львівської сецесії на прикладі житлової архітектури початку XX ст. дозволяє представити це явище як самобутнє: застосовувалися нові будівельні матеріали – бетон, метал, скло і конструкції з них; створювалися експресивні, небачено пластичні форми оздоблення будівель та їхнього орнаментального декору (віконних прорізів; завершень кутів аттиками, щипцями, куполами; кованих металевих решіток; вітражів; кераміки). Проведене дослідження дозволяє припустити, що осмислення історичних, соціально-економічних, мистецько-культурних, архітектурно-містобудівних процесів буде позбавлене тепла людської присутності, якщо не побачити в контексті всіх явищ роль окремої особистості, яка є живим свідком і учасником формування нових естетичних уподобань львівської громадськості наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.