Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
4 results
Search Results
Item Typological features and problems of preserving urban defense complexes of private cities of the princes of Zbarazh in podillia, Kyiv region and volhyn in the XVI–XVII centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Литвинчук, Ілля; Рибчинський, Oлег; Lytvynchuk, Іllia; Rybchynskyi, Oleh; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтори статті фокусують увагу на урбаністичній діяльності князів Збаразьких старшої гілки, чия діяльність у хронологічних межах дослідження (кін. XVI – тр. XVII ст.) розгорнулась на Східному Поділлі, у віддаленні від своїх родових маєтків родини на Волині та у Великому Князівстві Литовському. Заклавши нову резиденцію Новий Збараж (с. Збараж Вінницької області), князі швидко почали укріплюватись на теренах Брацлавщини та Київщини, у XVII ст. їхні маєтки сягнули польсько-татарського степового прикордоння. Особливу увагу приділено власне містам, чию локацію та фортифікування пов’язують безпосередньо з представниками княжої родини. Здійснено спробу знайти принцип, яким керувались князі при виборі міста та вибору способу укріплень. Сформовано репрезентативну вибірку міст, у який чітко прослідковується залежність природнього розташування, хронологічні межі локації та тип укріплень, на підставі чого виділено три типи укріплених міст Збаразьких. Виділено три категорії міст Збаразьких, які поєднуються спільними планувально-просторовими, природними та хронологічними характеристиками. Використана методика комплексного історико-містобудівного аналізу проілюстрована на гіпотетичних реконструкціях вигляду таких міст як Погребище та Ожиговці у кін. XVI–XVII ст. Обидва міста належать до першої категорії міст у розробленій авторами типології, які характеризуються розташуванням у багнистій місцині, використовують принципи давньоруського планування та оборони й хронологічно були закладенні XV–XVI ст.. до придбання їх князем Янушем Збаразьким. До другої категорії автори відносять міста, що були закладені безпосередньо князем Янушем, і до третьої – міста, що розбудовувались його синами – Єжи та Кшистофом. Міста останньої категорії відрізняються регулярним плануванням зі застосуванням модерних фортифікацій, характерною особливістю яких є розділення замкових та міських фортифікацій водоймою. У другій частині статті автори аналізують стан збереження міст та дають рекомендації щодо збереження залишків урбаністичних оборонних комплексівItem Nature and fortification structures of downtowns in the cities of Kyiv region in the 17th – end of the 18th centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Рибчинський, Олег; Rybchynskyi, Oleh; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті описано характер та фортифікаційний уклад середмість у містах Київщини XVІІ – кінця XVІІІ століть. Збройні війська Польщі, Туреччини, Швеції, Росії впродовж ХVІІ – кінця ХVІІІ століть розгортали в Україні численні фронти воєнних операцій. Відтак, у відповідь загрозам, середмістя та замки у містах починають покращувати: копають рови та насипають вали, бастіони, равеліни та влаштовують додаткові пастки. Підчас розбудови міст використовували природні оборонні чинники – вигнуті береги або гирла річок, які впливали на розмір та конфігурацію абрису середмість. В кількох поселеннях надійно укріпленими були лише замки. На карта Гійома Левассера де Боплана 1650 року вирізнено міста з надійним фортифікаційним забезпеченням, а саме: Лисянка, Вільшана, Сміла, Чигирин, Крилів, Боровиця, Черкаси, Мошни, Корсунь, Богуслав та інші. Це свідчить про існування територіальної оборонної стратегії. Натомість численні війни і татарські набіги, мала чисельність залоги і незначне озброєння, занепад та відсутність ремонтів фортифікацій визначили її малу ефективність. Приватних міст було більше, ніж королівських. Відтак, характер та фортифікаційний уклад середмістя впродовж ХVІІ–ХVІІІ століть, в першу чергу залежав від ресурсів, амбіцій та ерудиції землевласника. В результаті обрахунку співвідношення розмірів територій середмістя та замку встановлено, що найбільш розповсюдженими були відповідності 4:1 (Бужин, Вільшана, Германівка, Димер, Паволоч та інші), рідше 3:1 (Триліси, Сквира) та 5:1 (Лисянка, Ставище). У другій половині XVII століття, в результаті відбудови та модернізації, лише в кількох замках з’являються башти та бастіони. Середмістя зберігають просту оборонну систему. Лише в окремих прикладах оборонного периметру, будують земляні бастіони та редути. У XVIIІ столітті, внаслідок шведської експансії (1700–1721 рр.) та гайдамацьких повстань (1734 р., 1750 р. та 1768 р.) фортифікаційний уклад середмість поступово занепадає. Оборонна архітектура замків продовжує підтримуватися, частково регенерується і призначається під пенітенціарні закладиItem Causes of destruction of architectural details made of alabaster stone. (for example, the gothic church in Drohobych)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Рибчинський, Олег; Фоміна, Олена; Rybchynskyi, Oleh; Fomina, Olena; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті подано детальний опис стану збереженості унікального готичного алебастрового порталу парафіяльного костелу в Дрогобичі. Визначено положення порталу в плані костелу. Встановлено основні причини та наслідки руйнування алебастрового каменю. Опрацьовано та доповнено історичну довідку про фундацію порталу і зміни які відбулись під час відновлювальних робіт в ХХ столітті. Згідно з результатами проведених досліджень (мікроаналіз, візуальні спостереження, порівняння) встановлено родовище з якого постачали камінь для зведення порталу. Мікроаналіз відібраних зразків показав структуру і різновид алебастру, природній процес розчинення кристалів алебастру, складові частини цементних розчинів.Item Problems of restoration of natural stone monuments located in the city parks(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Rybchynskyi, Oleh; Lviv Polytechnic National UniversityIn the given article the problem of restoration of natural stone monuments, located in the city parks, is analyzed. The main causes of stone deterioration, as well as programs and techniques of conservation and restoration of monuments, located in city parks, have been determined. Проаналізовано проблеми, які виникають під час реставрації натурального каменю, розташованих у міських парках. Були визначені основні причини руйнування каменю, програми та техніки консервації та реставрації монументів, які розташовані у міських парках.