Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
3 results
Search Results
Item Scientific professional publications Institute of architecture and design at Lviv Polytechnic National university (Part II. Statistical observation)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Черкес, Богдан; Шулдан, Лариса; Валявська, Анастасія; Cherkes, Bogdan; Shuldan, Larysa; Valyavska, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityФаховими в галузі архітектури (спеціальність 191) у 2021 році в Україні визнано 6 видань, два з них є науковими журналами Інституту архітектури та дизайну Національного університету “Львівська політехніка” – “Вісник” Національного університету “Львівська політехніка” серія “Архітектура” та англійськомовний часопис “Аrchitectural Studies” (“Архітектурні дослідження”). Для визначення пріоритетів у формуванні наступних номерів цих журналів, коригування редакційної політики наукових видань та підвищення їх статусу проведено розгорнуте статистичне дослідження. Опрацюванню підлягали випуски Вісника за 2007–2021 рр. та Architectural Studies за 2015–2021 рр. До вибірки увійшли 818 статей 342 авторів. Понад 70 % усіх науковців Інституту архітектури та дизайну опубліковували в них результати своїх досліджень. Відзначена позитивна динаміка якості статей. Кількість тематичних розділів вуномерах журналів коливається від 1 до 9. Панівним спрямуванням досліджень є архітектура будівель і споруд (49,0 %). Друге позицію займають історико-теоретичні архітектурні вишукування – 33,4 %. Містобудування представлено в 17,6 % публікацій. Частина статей оглядового спрямування становить 48 %. Середній обсяг статей – близько 7 сторінок, а кількість посилань на літературні джерела – 8–10. Це параметри, які слід переглянути відповідно до сучасних вимог. Відсоток експертів, які були запрошені з інших наукових установ для визначення редакційної політики періодичних видань, становить понад 60 %. Орієнтовно 50 % членів редколегій – видатні вчені, які представляють іноземні установи. Поступово збільшується частина іноземних авторів в обох періодичних виданнях, досягаючи в середньому 5,7 %. До того ж в науковому журналі “Аrchitectural Studies” відсоток досліджень зарубіжних науковців удвічі більший (12,4 %). Майже третина дописувачів (27 %) афілійована в інших українських та зарубіжних наукових установах. Ці факти відображають успішну інтеграцію Львівської архітектурної школи в українське та світове наукове співтовариство. Надалі необхідно заохочувати іноземних авторів та збільшувати відсоток їхніх публікацій на 10–15 % щорічно. Значно зросла кількість жінок задіяних у редколегіях – з 22 % до 41,5 %. Співвідношення серед авторів статей у середньому становило: 51,2 % – чоловіки, 48,8 % – жінки. Сьогодні практично досягнено паритету як серед членів редколегії, так і авторів статей, що свідчить про рівність доступності до наукової сфери життя. Таким чином визначено основні напрями вдосконалення періодичних видань Інституту архітектури та дизайну, атакож перспективи їх розвитку. Адже стратегічною метою редколегії є підвищення статусу журналів, їх індексації у наукометричних базах Scopus і Web of Science, а відтак і переходу з категорії “Б” до категорії “А” у Переліку фахових видань України.Item Improving the energy efficiency of architectural solutions in context of climate change scenarios(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Шулдан, Лариса; Shuldan, Larysa; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗв’язки між кліматичними умовами та архітектурою будівель і містобудівних утворень розкривають у частині архітектурної фізики – архітектурній кліматології. Сьогодні світова кліматична система демонструє ознаки стрімких змін, що у спеціальній літературі останнім часом обережно названо “кліматичним переходом”. У статті кліматичні тенденції проаналізовано в різних територіальних (глобальних, макрокліматичних, мезокліматичних та мікрокліматичних) та часових межах (історичний огляд; сучасний стан; довгострокова, середньострокова та короткострокова перспективи). В результаті їх опрацювання, обґрунтованих даних на перспективу, співвідносну з орієнтовним терміном життя будівель (100 років), не виявлено. Тож, за основу взято найбільш ймовірні середньострокові прогнози до 2050 року. Авторська участь у розробці Держстандарту “Будівельна кліматологія” 2011 р. спонукала до продовження досліджень та виявлення тенденцій кліматичних змін у мезокліматичному масштабі. Проведено аналіз даних нормативних джерел від 60-х років минулого століття (1963, 1973, 1983, 2000, 2011 за даними спостережень від 1950 по 2008 рр.) та продовженні дослідження з лінійним усередненням з 2009 до 2019 р. Порівняння отриманих даних надає картину динаміки змін показників кліматичних режимів (температурного, вологісного, вітрового) за майже 70 років. Оцінена мінливість значень основних параметрів в цілому на території України. На підставі ретроспективних досліджень та аналізі актуальних даних визначена динаміка змін основних кліматичних параметрів для міста Львова. Сформульовано основні вимоги до архітектурних вирішень у різних кліматичних умовах України. Проведено кореляцію покращення енергоефективності архітектурних рішень з актуальними зовнішньо мікрокліматичними умовами. Запропоновано внести відповідні дані до нормативних документів.Item Simulation modelling development in design of energy efficiency improvement of architectural solutions(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Шулдан, Лариса; Штендера, Андрій; Shuldan, Larysa; Shtendera, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВимоги нового часу переводять архітектуру з площини суб’єктивних уявлень проектувальника в раціональну площину об’єктивних рішень. Розвиток сучасних інформаційних технологій створює передумови і можливості пошуку принципово нових підходів до організації архітектурного простору, нових засобів і прийомів художньої виразності в архітектурі. У своїй статті ми продовжили досліджувати взаємозв’язок між архітектурним проектуванням та енергоефективністю, а основне її завдання визначили як розвиток методу симуляційного моделювання з метою покращення енергоефективності архітектурних рішень. Проведення дослідження відбувалося у кілька етапів: визначення переліку основних впливів, аналіз існування програмних продуктів, їх практичне застосування у навчальному, реальному та пошуковому проектуванні, обчислення енерговитрат за змінними параметрами, теоретичне наукове узагальнення результатів та формування рекомендацій. Покращення енергоефективності архітектурних рішень на будь якій стадії проектування досягалося завдяки створенню симуляцій впливів, адже саме вони обумовлюють термодинамічні процеси і дозволяють досліджувати геометричнокеровану логіку продуктивності. Найважливішими серед них є: симуляція зовнішньокліматичних чинників; симуляція мікрокліматичних параметрів будівлі; симуляція і вибір варіантів геометрії будівлі чи комплексу; добір і розрахунок конструкцій; симуляція впливів навколишньої забудови та перспективної розбудови комплексів. Також окреслено перелік найважливіших архітектурних задач, що вирішуються завдяки застосуванню методу симуляційного моделювання. Привернення уваги до деяких аспектів історії розвитку симуляційного моделювання, зокрема, в лабораторії інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, дозволяє осмислити суть і форму його застосування сьогодні, а також відслідкувати еволюцію програм покращення енергоефективності та інструментів архітектурного проектування. Автори оптимізували роботу з критеріями, зокрема такими як потреба в енергії, вплив на навколишнє середовище, геометрію і матеріали. Значить аналіз та апробація найбільш поширених програмних продуктів з погляду застосування у цій галузі, як результат, дозволили запропонувати комбінації та способи їх використання для архітекторів.