Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Пропозиції щодо розширення номенклатури типів межових знаків для адміністративно-територіальних одиниць(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Єршов, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Yershov, M.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Topographic and Cartographic InstituteМета роботи – обґрунтування методологічних підходів до розроблення науково-технологічних рекомендацій щодо визначення оптимальних типів межових знаків для встановлення (закріплення) меж адміністративно-територіальних одиниць. Методика. Для досліджень використано методи історичного аналізу конструкцій межових знаків, зокрема: впливу на конструкції межових знаків природно-кліматичних умов; вимог земельних кадастрів у різні історичні періоди; дослідження взаємозалежності центрів геодезичних пунктів та властивостей ґрунту під час вибору центрів межових знаків. Результати. Запропоновано розширену номенклатуру типів межових знаків, що враховує властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці, та пропозиції щодо вибору відповідних матеріалів для виготовлення межових знаків з метою збільшення терміну їх збереження. Це дасть змогу ефективніше управляти земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Розробленими пропозиціями можна скористатись у проєктах землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема в описанні їх меж. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз типів межових знаків у поєднанні із наявною інформацією про ґрунти України показує, що під час вибору їх типів не враховують властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці. Внаслідок цього не можна ідентифікувати межі на місцевості, що відповідно призводить до неузгодженостей між органами влади та неефективного використання земельних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використати добре розвинені науково-технічні та нормативні напрацювання про застосування різних типів геодезичних пунктів, які враховують глибину промерзання та фізико-механічні властивості ґрунту; наявність у місцях закладання ґрунтових вод та їх хімічний стан; заболоченість і, відповідно, на їх основі запропонувати розширену номенклатуру межових знаків. Запропоновані типи межових знаків можна використати для меж ОТГ, районів, міст та областей, які проходять по суходолу.Item Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.Item Дослідження технічних характеристик стінових нівелірних знаків у контексті етимології термінів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Дрбал, А.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Drbal, A.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Topographic and Cartographic Institute; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета – з’ясувати етимологію термінів “стінова нівелірна марка” та “стіновий нівелірний репер” у контексті історичної черговості появи нівелірних мереж на українських землях для висвітлення авторського погляду щодо цих визначень у науково-довідковій та енциклопедичній геодезичній літературі. Здійснити хронологічне дослідження появи нівелірних стінових знаків різних конструкцій та відповідних технологій прив’язки до них у нівелірних мережах, які створено на українських землях протягом ХІХ–ХХІ ст. Звернути увагу на те, що нівелірні марки і стінові репери, які є чинними (робочими) самостійними геодезичними знаками в нівелірних мережах, внаслідок тривалого в часі функціонування є носіями важливої геодезичної інформації. Методика. Для опрацювання результатів аналізу історичних першоджерел, стандартів, довідкової, енциклопедичної та наукової літератури в контексті аналізу визначень “нівелірна марка” і “стіновий репер” використано аналіз закономірностей функціонування відповідних геодезичних термінологічних одиниць. Результати. На території України протягом ХІХ–ХХІ ст. створювали нівелірну (висотну) мережу, яка функціонує до сьогодні. Функціонування нівелірної (висотної) мережі врегульовано законодавчо-правовими актами та нормативними документами. Завдяки створеному НДІГК геопорталу ДГМ України можна отримати інформаціюпро збережені нівелірні знаки. Особливість нівелірної (висотної) мережі полягає у тому, що її створювали різні відомства різних країн із різними системами висот та з урахуванням виходу українських земель до Чорного моря. Все це зумовило застосування різних конструкцій стінових нівелірних знаків і, відповідно, їх трактування, що не відображено достатньо в геодезичній довідковій і нормативній літературі. Наукова новизна. Виконаний комплексний аналізінформаційних джерел може слугувати основоюдля вироблення науково-технічних рекомендацій для моніторингу нівелірних знаків ДГМ України і дасть змогу виявити недоліки у їх функціонуванні, спричинені змінами в життєдіяльності міського середовища. Практичне значення роботи полягає у вирішенні проблеми розмежування виробничих характеристик стінової нівелірної марки та стінового нівелірного репера, якими закріплено нівелірні знаки в геодезичних мережах згущення та в нівелірних мережах, для вироблення технічних напрацювань з обстеження та оновлення пунктів нівелірних мереж І, ІІ, ІІІ і IV класів та геодезичних мереж згущення в контексті моніторингу геодезичних пунктів ДГМ України та відповідного висвітлення їх у науковій і довідковій геодезичній літературі.Item Вплив історичних факторів на трансформацію межових знаків в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Семків, Б.; Trevoho, I.; Ilkiv, Ye.; Haliarnyk, M.; Semkiv, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Кафедра геодезії та землеустрою, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Department of Geodesy and Land Management, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasItem Про стан пунктів ДГМ України в Івано-Франківській області(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Мязіна, Ю.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Myazina, Yu.; Ilkiv, Ye.; Halyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Main Department of the the State Service of Ukraine for Geodesy; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – виконати аналіз результатів обстежень геодезичних пунктів ДГМ, проведених в Івано- Франківській області, для з’ясування реального їх стану з метою вироблення науково-технічних рекомендацій і прийняття управлінських рішень на регіональному рівні для їх відновлення та закладання нових пунктів замість знищених (втрачених сегментів ДГМ України), а також проаналізувати типи геодезичних пунктів, якими закріплено пункти на території області в контексті моніторингу.Методика. Для відшукування геодезичних пунктів на місцевості використано комплексну методику, основану на використанні інформації про знаходження геодезичних пунктів на місцевості та їх технічні характеристики. Ця інформація наведена на геопорталі ДГМ з використанням технологій, рекомендованих нормативними документами, наказами Держгеокадастру України, методичними рекомендаціями щодо виконання робіт з обстеження пунктів Державної геодезичної мережі, розробленими ДП “НДІГК”, та науковими напрацюваннями авторів для обстеження геодезичних пунктів, які є частиною складової моніторингу стану ДГМ України. Результати. На території Івано-Франківської області протягом 2017–2018 рр. фахівці Держгеокадастру та суб’єкти господарювання виконали обстеження стану пунктів геодезичної (планової) мережі 1, 2 і 3 класів з метою їх застосування у топографо-геодезичних роботах, а також для виконання кадастрових знімань. Встановлено, що пункти ДГМ на території області закріплені 27 типами центрів, а також численними різновидами центрів: 1оп – 28, 2оп – 26, 53оп – 15, 4оп – 10, 5оп – 9, які регламентовані в Інструкції “Основные положения о построении государственной геодезической сети СССР 1954–1961 гг.”. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз можна використати в топографо-геодезичній та картографічній діяльності на регіональному рівні для здійснення оперативного моніторингу стану геодезичних пунктів.Item Аналіз сучасного стану ДГМ України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Ilkiv, Ye.; Haliarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasPurpose is to carry out an analysis of the survey results of State Geodetic Network (SGN) points on the territory of Ukraine performed by the territorial divisions of the State Service for Geodesy, Cartography and Cadastre of Ukraine. Conduct a study to determine the impact of population density and forestry in the region on the number of lost points. Perform analysis of losses of geodetic points during the period of independence of our state. Pay attention to the lack of scientific and economic substantiation of the allowable number of points losses, as well as the availability of points that are unavailable and increase their number in the future. Consider the measures for the use of inaccessible points, which is due to an increase in the importance of private ownership of land in the community. Develop proposals for the correct interpretation of the protection zone around the points by introducing into the practice of field topographic and geodetic works of various types and types of easements. Method. The methods of mathematical statistics, mathematical methods of recording and ranking, methods of system analysis and quantitative methods of “operations research” are used to process the results of the SGN points examination. Results. On the territory of Ukraine during 2017–2018 a full-scale survey of the geodesic (planned) network points status of 1, 2 and 3 classes was carried out in order to check their condition on the ground. Scientific novelty and practical significance. The performed analysis allows to assess the changes in the status of the SGN, to estimate the loss of geodetic points in the regions and in the classes of networks over the past decades, to identify new trends in the status of the geodetic network, which will give grounds for the generalization of conclusions by the department of state geodetic supervision of the topographic, geodetic and cartographic activity of the State Service for Geodesy, Cartography and Cadastre of Ukraine apparatus. Practical worth of the work is to solve the problem of ensuring the functioning, development, modernization, reconstruction of the state geodetic network during the implementation of the State target scientific and technical program for the development of topographic and geodetic activity and national mapping.