Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Perspectives and specific features of the use of composite materials for strengthening of damaged reinforced concrete structures(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Копійка, Н. С.; Бліхарський, Я. З.; Kopiika, N.; Blikharskyy, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗалізобетонні конструкції поширені у будівлях і спорудах, що перебувають в експлуатації протягом тривалого часу, тому проблема їх ефективного підсилення набуває актуальності. Композиційні матеріали завдяки високим механічним і фізичним властивостям, можливості адаптації до проєктних вимог і полегшенню самого процесу підсилення широко використовують для реконструкції. У статті комплексно розглянуто методи підсилення із застосуванням фіброармованих полімерних матеріалів та особливостей їх поведінки за різних впливів. Дослідження охоплює аналіз публікацій у цій галузі, визначення недостатньо розглянутих напрямів та перспективи подальших досліджень. На основі аналізу літературних джерел виділено найактуальніші напрями, зокрема числове моделювання методами скінченних елементів для параметричного аналізу, поглиблення розуміння лінійно-пружної поведінки композитів, комплексні експериментально-теоретичні дослідження для крос-валідації та уточнення результатів. Важливо також відзначити значний інтерес до підходів, спрямованих на запобігання граничному стану через порушення сумісної роботи залізобетонної конструкції та композитних матеріалів завдяки застосуванню різних способів анкерування. В статті проаналізовано загальні тенденції в галузі підсилення залізобетонних конструкцій композитними матеріалами, визначено перспективні напрями для подальшого вивчення цього питання, зокрема розроблення та вдосконалення числових моделей, які автоматично виконуватимуть параметричний аналіз і враховуватимуть вимоги стійкості, стійкості та міцності. Подальші ретельні експериментальні й теоретичні дослідження систем підсилення із застосуванням фіброармованих полімерів надзвичайно важливі для поглиблення знань і максимізації ефективності використання композитних систем зміцнення.Item Analysis of the most common damages in reinforced concrete structures: a review(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Бліхарський, Я. З.; Копійка, Н. С.; Blikharskyy, Yaroslav; Kopiika, Nadiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗалізобетонні конструкції сьогодні є одними із найпоширеніших як в новому будівництві, так і в наявних будівлях і спорудах. Вони часто зазнають різних негативних впливів навколишнього середовища, що знижує їхню надійність і довговічність. Оптимізація будівельних конструкцій передбачає продовження їх життєвого циклу, оцінку їх довговічності, надійності та залишкового терміну служби. Для цього необхідна достовірна оцінка наявних пошкоджень, що є наслідком негативного впливу навколишнього середовища. Дефекти і пошкодження у залізобетонних конструкціях є складним питанням, яке необхідно розглядати з урахуванням різних факторів. Пошкодження та дефекти слід оцінювати за різними критеріями, зокрема за ступенем деградації, типом, часом та причиною утворення тощо. У статті детально проаналізовано найпоширеніші пошкодження залізобетонних конструкцій на основі ретельного огляду літератури з цього питання. Також запропоновано класифікацію причин зниження несучої здатності залізобетонних конструкцій. Виділено основні аспекти, які необхідно враховувати під час оцінювання залишкового ресурсу залізобетонних конструкцій за різних видів пошкоджень і дефектів. У дослідженні додатково розглянуто механізми корозії та особливості змін напружено-деформованого стану залізобетонних елементів в умовах корозійного впливу. Вивчення залізобетонних конструкцій за наявності в них пошкоджень і дефектів різних типів можливе лише за умови розуміння їхньої поведінки і структурних особливостей. Подальше теоретичне й експериментальне дослідження проблеми дефектів у залізобетонних конструкціях у комплексі з польовими дослідженнями реальних об’єктів необхідне для розроблення достовірних методів оцінювання їхньої залишкової несучої здатності.Item Strengthening and repairing the serviceability of reinforced concrete constructions: a review(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Клим, А. Б.; Бліхарський, Я. З.; Селейдак, Я.; Бліхарський, З. З.; Klym, Andrii; Blikharskyy, Yaroslav; Selejdak, Jacek; Blikharskyy, Zinoviy; Національний університет “Львівська політехніка”; Ченстоховський університет технологій; Lviv Polytechnic National University; Czestochowa University of TechnologyОсновні конструкції сучасних будівель і споруд виконують із залізобетону, тому це один з найпоширеніших матеріалів. Передчасне руйнування конструкцій залізобетону, втрата несучої здатності та інших експлуатаційних якостей призводять до небажаних наслідків і часто спричиняють загрозу цілісності споруди, а також техногенну небезпеку й ефект соціального значення – складності забезпечення технологічної безпеки людей. Мета роботи – огляд літературних джерел щодо підсилення і відновлення залізобетонних конструкцій для їх безпечної експлуатаційної придатності з аналізом нових інноваційних методів та матеріалів. Своєчасне виконання робіт з посилення і відновлення будівельних конструкцій має дуже важливе практичне значення і сьогодні у вітчизняній та зарубіжній практиці дуже багато напрацювань із безліччю різних способів і конструктивних прийомів посилення залізобетону в різних умовах використання та прилаштування до складних систем. Перші підсилення залізобетонних конструкції виконано ще у 1912 р. і протягом 30 років закладено основні методи підсилення, які досліджують і удосконалюють дотепер та застосовують на практиці. Традиційні методи підсилення методом нарощування, улаштування сорочок і обойм та застосування шпренгельних систем є трудомістким процесом, що потребує додаткового обладнання та фахівців із виконання робіт, які затягуються на тривалий час. У статті описано на підставі апріорних джерел залізобетонні конструкції, підсилені та відновлені інноваційними матеріалами із композитних матеріалів, та експериментальні їх випробування. Традиційні методи підсилення мають багато недоліків та не завжди застосовні на місці експлуатації пошкодженої конструкції, порівняно із новими методами із використанням різноманітних композитних матеріалів, у яких є численні переваги. До переваг належать такі основні характеристики: корозійна стійкість; міцність; легкість, простота використання на різних матеріалах, реалізація на складних геометричних формах; висока атомна міцність.Item Calculation of Damage RC Constructions According to Deformation Mode(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Бліхарський, Я. З.; Blikharskyy, Yaroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ цій статті представлені результати теоретичного дослідження залізобетонних балок з пошкодженою робочою арматурою. Досліджено зміну мікротвердості стальної арматури діаметром 20 мм із сталі класу А500С у радіальному напрямку та встановлено товщину термічно-зміцненого шару. Встановлено, що товщина термічно-зміцненого сталевого шару арматурного стержня діаметром 20 мм A500C становить приблизно 3 мм. Виявлено, що міцнісні характеристики цього шару на 50 % вищі порівняно з матеріалом серцевини арматури, тоді як характеристики пластичності нижчі. Метою роботи є визначення міцності та деформативності залізобетонних конструкцій без пошкодження арматури та у разі її пошкодження. Визначення впливу змін фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність залізобетонних балок, що зазнали пошкоджень, згідно до діючих норм, що базуються на деформаційній моделі розрахунку. Ця методика використовує нелінійні діаграми деформацій бетону та арматури та базується на ітераційному методі розрахунку. Відповідно до програми досліджень було розраховано три зразки залізобетонних балок з різними параметрами. Серед них були непошкоджені контрольні зразки з одиночною робочою арматурою діаметром 20 мм – BC-1; зразок з арматурою 20 мм із пошкодженнями близько 40 % без змін фізико-механічних властивостей арматури – BD-2 та зразок з армуванням 20 мм із пошкодженнями близько 40 % із зміною фізико-механічних властивостей арматури – BD-3. Встановлено вплив зміни фізико-механічних характеристик арматури на несучу здатність пошкоджених залізобетонних балок. Для залізобетонних балок з пошкодженням 40 % робочої арматури без врахування зміни фізико-механічних характеристик арматури несуча здатність знижується на 37 % порівняно з контрольними непошкодженими зразками. Враховуючи зміну фізико-механічних характеристик, несуча здатність залізобетонних конструкцій з пошкодженням 40 % робочої арматури знижується на 50 % порівняно з контрольними зразками.