Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ оглядовій статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова “диво” й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне. Методи, які застосовувалися автором для дослідження дива (етимологічний, феноменологічний, компаративістський), дозволили глибше усвідомити та зрозуміти феномен дива з огляду на грецьке значення поняття “phenomenon”: те, що являє само себе; те, що є істиною буття; неприхованістю.Item Чи має майбутнє філософія діалогу? (Рецензія на монографію Bartłomiej Sipiński. Dialog. Poznań: Pracownia Humanistycznych Studiów Interdyscyplinarnych UAM, 2015. 259 s.)(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто феномен діалогу в контексті філософії діалогу та персоналізму. Відтак, його позиція, яка представлена в монографії, визначається як «діалогічний персоналізм». Це означає, що учасники діалогу сприймають себе та інших як особистостей. Метод дослідження діалогічного персоналізму – це феноменологічна дескрипція. Центральним поняттям, яке розглядається в монографії, є поняття інтенціональності. Автор розглядає різні рівні інтенціонального зв’язку між Я і Ти, Я та Іншим. Інтенціональний зв’язок між Я і Ти є амбівалентним і непостійним, симетричним і несиметричним та залежить від особистостей Я і Ти. В цій монографії доводиться, що поняття інтенціональності потребує нового визначення. Без сумніву, що філософія діалогу має майбутнє, бо в Європі тривають дві великі кризи: криза мігрантів та українсько-російська війна. Європейці не можуть розв’язати ці кризи негайно. Діалог як фундаментальний екзистенціал людського буття здається дещо утопічним у контексті воєн у Сирії та Україні. Проте людина завжди має вибір і волю до прийняття рішення. Автор намагається розглядати Діалог як певний вид консенсуальної угоди між усіма сторонами за межами мови ненависті, ксенофобії, фашизму та расизму. Тому Діалог потребує нової мови – метамови Діалогу. Цей новий вид мови може виникнути лише разом із Діалогом у просторі Діалогу. Людина не можемо створити цю мову штучно. Це означає, що філософія діалогу, як це показав автор, перебуває у пошуках «сітки понять», нової мови – мови Діалогу.Item Автономний глузд як джерело конфліктів та чинник оповсякденення(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Карівець, ІгорПроаналізовано функціонування автономного глузду та шляхи його приходу до абсолютної влади над усіма сферами людського життя. Крім цього, розглянуто можливість синтезу розуму, глузду та чуттів у феномені sensus communis як такого, що виводить людину у трансперсональну та надособистісну площину. In this article the author analyzes the functioning of autonomous common sense and considers common sense’ ways of dominance over all domains of human life. In addition to this, the author considers the possibility of new synthesis of reason, autonomous common sense and senses in the phenomenon of sensus communis, which helps human being to enter transpersonal and superpersonal sphere.Item Елементи повсякдення: тіло, час, інші(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010) Карівець, ІгорАналізуються особливості конституювання повсякдення на основі його складових: тіла, часу, інших. Представлено їхнє екзистенціально-феноменологічне тлумачення, а також розкрито виникнення відчуття часу та інтерсуб’єктивності з людського тіла. In this article author analyses the particularities of constitution of everyday life on the basis of its elements such as: human body, time and others. Author considers the human body as the constituent element which gives rise to time and intersubjectivity.