Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Institutionalization of parliamentary opposition rights in Central and Eastern European countries
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Ковальчук, Віталій; Софінська, Ірина; Kovalchuk, Vitalii; Sofinska, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; National University Lviv Polytechnic
    Предметом нашого дослідження є не політична опозиція загалом, яка дуже часто є неоднорідною як за ідеологічними переконаннями, так і враховуючи засоби та методи досягнення влади, а парламентська опозиція як легальна політична сила, яка є конструктивною щодо влади і реалізує свої програмні цілі відповідно до встановленої процедури. В цій статті використано досвід правового регулювання та функціонування парламентської опозиції таких держав Центральної та Східної Європи як Литва, Польща, Чехія, які, зважаючи на правової традицію та культуру, а також в інституційному аспекті є найближчими до УкраїниТакож, кожна з цих держав має свій як позитивний, так і негативний досвід пошуку балансу між парламентською меншістю (опозицією) та проурядовою більшістю, який є важливим для кожної з них, враховуючи подальшу державотворчу та правотворчу практику. Парламентська опозиція повинна мати можливість безперешкодно вносити зміни до законопроєктів, запропонованих парламентською більшістю. З цією метою необхідно врегулювати ініціативи провладних депутатських фракцій щодо ухвалення законопроєктів у прискореному порядку, зокрема щодо критичних аспектів політичного чи правового характеру. У державах Центральної та Східної Європи і в Україні більшість прав парламентської опозиції не є інституціалізованими; ця практика не набула масового поширення: зарезервованих місць у парламентських комітетах саме для депутатської меншості немає, вони беруть участь у розподілі керівних посад у парламентських структурах на пропорційній основі в статусі звичайних клубів і груп.
  • Thumbnail Image
    Item
    Принципи взаємодії державної влади та опозиції в Україні: конституційно-правовий аспект
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи. Авторами статті звертається увага на те, що в умовах демократичної трансформації важливими факторами у відносинах влади та опозиції є: політична толерантність, конструктивний діалог та спільна відповідальність, які є суттєвим фактором утвердження правової держави. Звертається увага на те, що уряд та опозиція є складовими єдиного публічно-владного механізму, оскільки контроль за правлячою владою, який здійснюють опозиційні партії, за своєю природою є також процесом владарювання. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн та особливості становлення демократичного режиму в Україні, автори статті дійшли висновку про необхідність закріпити на рівні Конституції України право на опозиційну діяльність, а на рівні законодавства передбачити конкретні принципи взаємодії влади та опозиції та нормативно врегулювати механізм їх практичної реалізації. Формальна сторона вирішення цього складного питання є лише одним з чинників його позитивного вирішення. Однак, в умовах демократичної трансформації він може стати правовою основою для позитивних змін в політичному житті держави, які: по-перше, дозволять опозиції стала реальним суб’єктом конституційно-правових відносин; по-друге, забезпечать конституційний контроль та відповідальність політичних партій та їх лідерів як в парламенті, так і за його межами за дії, які становлять загрозу суверенітету держави та правам людини; по-третє, встановлять систему цінностей, яка стане невід’ємним елементом вітчизняної конституційної традиції.