Institutionalization of parliamentary opposition rights in Central and Eastern European countries

Loading...
Thumbnail Image

Date

2022-01-01

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House

Abstract

Предметом нашого дослідження є не політична опозиція загалом, яка дуже часто є неоднорідною як за ідеологічними переконаннями, так і враховуючи засоби та методи досягнення влади, а парламентська опозиція як легальна політична сила, яка є конструктивною щодо влади і реалізує свої програмні цілі відповідно до встановленої процедури. В цій статті використано досвід правового регулювання та функціонування парламентської опозиції таких держав Центральної та Східної Європи як Литва, Польща, Чехія, які, зважаючи на правової традицію та культуру, а також в інституційному аспекті є найближчими до УкраїниТакож, кожна з цих держав має свій як позитивний, так і негативний досвід пошуку балансу між парламентською меншістю (опозицією) та проурядовою більшістю, який є важливим для кожної з них, враховуючи подальшу державотворчу та правотворчу практику. Парламентська опозиція повинна мати можливість безперешкодно вносити зміни до законопроєктів, запропонованих парламентською більшістю. З цією метою необхідно врегулювати ініціативи провладних депутатських фракцій щодо ухвалення законопроєктів у прискореному порядку, зокрема щодо критичних аспектів політичного чи правового характеру. У державах Центральної та Східної Європи і в Україні більшість прав парламентської опозиції не є інституціалізованими; ця практика не набула масового поширення: зарезервованих місць у парламентських комітетах саме для депутатської меншості немає, вони беруть участь у розподілі керівних посад у парламентських структурах на пропорційній основі в статусі звичайних клубів і груп.
The subject of our article is not the political opposition in general, which is often heterogeneous in ideological beliefs and means and methods of gaining power. Still, as a legal, political force that is constructive towards the government, the parliamentary opposition pursues its program goals according to established procedure. This article uses the experience of legal regulation and functioning of the parliamentary opposition in Central and Eastern European countries like Czechia, Lithuania, Poland, and Ukraine. In legal tradition and culture, the institutional aspect of the parliamentary opposition in these European Union border member states is more similar to Ukraine than others. At the same time, each of these researched countries has its own positive and negative experience in finding a precise balance between the parliamentary minority (opposition) and the pro-government majority, which is essential for each democratic country in terms of further state-building, policy, and lawmaking practice. The parliamentary opposition should have the opportunity to amend the bills proposed by the majority without hindrance. To this end, it is necessary to regulate the initiatives of progovernment parliamentary factions to adopt bills under the accelerated procedure, particularly when handling critical aspects of a political or legal nature. In Central and Eastern European countries and Ukraine, most parliamentary opposition rights are noninstitutionalized; this practice has not become widespread. There are no reserved seats on committees for the parliamentary minority. They participate in the distribution of leadership positions in parliamentary structures on a proportional basis in the status of ordinary clubs and groups.

Description

Keywords

парламентська меншість, опозиція, провладна більшість, інституціоналізація прав парламентської опозиції, parliamentary minority, opposition, pro-government majority, institutionalization of parliamentary opposition rights

Citation

Kovalchuk V. Institutionalization of parliamentary opposition rights in Central and Eastern European countries / Vitalii Kovalchuk, Iryna Sofinska // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2022. — No 1 (33). — P. 225–232.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By