Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 22
  • Thumbnail Image
    Item
    Effective wall structures with use of flax straw concretes
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Новосад, П. В.; Марущак, У. Д.; Позняк, О. Р.; Novosad, P.; Marushchak, U.; Pozniak, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Будівельні технології, які відповідають сучасним вимогам енергоефективності та екології, – це технології зеленого будівництва, близько нуль-енергетичних будівель з біокліматичним дизайном та оптимізованим енергоспоживанням. Виробництво будівельних матеріалів, зокрема теплоізоляційних, частка яких зростає у енергоефективному будівництві, пов’язане із значним енергоспоживанням та викидами вуглекислого газу. Згідно з сучасними тенденціями, перспективними огороджувальними конструкціями в зелених будівлях є конструкції з використанням матеріалів з низьким впливом на довкілля на основі природної сировини та відходів. Проведено оцінку технічних рішень стінових огороджувальних конструкцій житлових індивідуальних будинків із використанням легкого теплоізоляційного бетону на основі костри льону та вапняного в’яжучого із середньою густиною 300–350 кг/м3 для періоду опалювання та охолодження. Показано, що забезпечення необхідних показників зовнішніх стін енергоефективних будівель досягається використанням багатошарових конструкцій із теплоізоляційним шаром костробетону або одношарових стінових конструкцій з костробетону за каркасною технологією будівництва. Такі стінові конструкції відповідають вимогам за приведеним опором теплопередачі за товщини теплоізоляційного шару з легкого костробетону більше ніж 0,25 м та товщини стіни каркасного будинку з теплоізоляційного бетону більше ніж 0,3 м. Високий опір теплопередачі та висока теплова інерційність стін із застосуванням костробетону призводять до зниження втрат теплоти в опалювальний період (23,15–23,24 кВт·год/(м 2 стіни рік)) та надходження сонячного тепла в період охолодження (0,11–0,13 кВт·год/(м 2 стіни рік)), унаслідок чого зменшується споживання енергії на опалення та охолодження будівлі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Analysis of wall materials according to thermal parameters
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Марущак, У. Д.; Позняк, О. Р.; Marushchak, Uliana; Pozniak, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Зменшення енергоспоживання у будівельному секторі України пов’язане з необхідністю термомодернізації житлового фонду і будівництвом нового житла, що відповідає вимогам енергоефективності. Проаналізовано структуру стінових матеріалів, які використовують в Україні під час зведення багатоповерхових та індивідуальних будівель, та стінових матеріалів будівель, споруджених у 60-ті роки минулого століття. Згідно із сучасними тенденціями зеленого будівництва, перевагу надають матеріалам із низьким впливом на довкілля. Наведено порівняння теплотехнічних показників найпоширеніших стінових матеріалів. Показано, що для забезпечення необхідних показників опорів теплопередачі зовнішніх стін енергоефективних будівель необхідно застосовувати cистеми фасадної теплоізоляції. Насамперед це стосується стінових конструкцій наявного житлового фонду, опір теплопередачі яких у 3–5 рази нижчий, ніж нормативний. Використання ефективних стінових матеріалів у одношаровому виконанні дає змогу забезпечити відповідність приведеної різниці температур нормативним документам. Водночас цей показник для кладки із керамічної та силікатної цегли, керамзитобетонної панелі міститься у межах 4,9–7,7 ºС та не задовольняє сангігієнічних вимог. Низький опір теплопередачі та низька теплова інерція стін із цегли та стінової керамзитобетонної панелі спричиняють підвищені показники питомих тепловтрат за опалювальний період (118,36–133,88 кВтûгод) та питомих теплонадходжень у літній період (2,03–2,43 кВтûгод), що зумовлює зростання потреби на опалення та охолодження, водночас використання ефективних стінових матеріалів відповідає принципам енерго- та ресурсоощадності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Designing of alkaline activated cementing matrix of engineered cementitious composites
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Сидор, Н. І.; Маргаль, І. В.; Marushchak, Uliana; Sanytsky, Myroslav; Sydor, Nazar; Margal, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Актуальною проблемою сучасного будівництва є розроблення високофункціональних матеріалів, які характеризуються високою міцністю на стиск та згин, довговічністю, експлуатаційними властивостями для забезпечення стійкості конструкцій. Одним з таких матеріалів є інженерні цементувальні композити (ЕСС) – особливий клас високофункціональних дисперсно-армованих цементних матеріалів. ECC характеризуються утворенням множинних тріщин за навантаження і деформаційних зміцнень під час розтягування. Для забезпечення підвищених властивостей матриця інженерних цементувальних композитів повинна бути запроектована з урахуванням принципів мікромеханіки, що передбачають оптимізацію компонентного складу та мікроструктури матеріалу з урахуванням взаємодії цементної матриці та волокон. Властивостей високоміцної цементної матриці досягають через отримання щільної упаковки частинок. Підвищення експлуатаційних властивостей ЕСС досягається частковою заміною цементу додатковими цементувальними матеріалами, зокрема золою-винесення. Дібрано співвідношення компонентів в’язкого і заповнювача та витрати суперпластифікатора методом ортогонально-центрального композиційного планування. Оптимальне відношення компонентів цемент: зола винесення: пісок становить 1:1:1, а витрата полікарбоксилатного суперпластифікатора – 0,75 % від маси в’язкого. Зниження негативного впливу підвищеної кількості золи-винесення забезпечується введенням метакаоліну та лужного активатора тверднення. Це забезпечує підвищення міцності цементної системи через 1 добу в 1,5 раза, отримання показників її міцності через 28 діб – 66,1 МПа та питомої міцності Rc2/Rc28 = 0,61, що створює можливість ефективного використання портландцементу, зменшення його витрати та зниження негативного впливу на навколишнє середовище.
  • Thumbnail Image
    Item
    Energy efficient solar heat supply systems for buildings and structures
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Желих, В. М.; Касинець, М. Є.; Миронюк, Х. В.; Марущак, У. Д.; Гулай, Б. І.; Zhelykh, Vasyl; Kasynets, Mariana; Myroniuk, Khrystyna; Marushchak, Uliana; Gulai, Bogdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Politechnic National University
    Сьогодні енергетика України потребує значного споживання традиційних джерел енергії (нафти, газу, вугілля, атомної енергії). Проте їх використання пов’язане із виникненням певних труднощів, серед яких теплове, хімічне, радіоактивне забруднення навколишнього середовища та вичерпність їх запасів. У праці вирішено актуальну проблему підвищення ефективності систем сонячного теплопостачання з плоскими сонячними колекторами. Проаналізовано потенціал сонячної енергетики та існуючих систем сонячного теплопостачання. Невідновні джерела енергії мають достатньо великий потенціал для забезпечення потрібного життєвого рівня людей. Встановлено, що для отримання необхідної кількості нетрадиційної енергії для енергозабезпечення жителів міст потрібно використати лише 5 % зайнятої ними площі. Проаналізовано переваги та недоліки різних конструкцій сонячних колекторів, методи їх досліджень. Актуальним дослідженням є вдосконалення наявних сонячних колекторів та систем сонячного теплопостачання для їх максимальної інтеграції в традиційні системи теплопостачання та широке застосування на практиці. Подано аналіз основних напрямів підвищення ефективності сонячних колекторів та систем сонячного теплопостачання загалом. Отримано удосконалену систему сонячного теплопостачання із запропонованою конструкцією сонячного колектора та встановлено його температурні характеристики залежно від інтенсивності надходження сонячної енрегії. Встановлено, що температура води на виході з експериментального сонячного колектора до обідньої пори дня була на ≈4–5 % вища, ніж температура води на вході в сонячну установку та температура води в баку-акумуляторі сонячного колектора. Тому запропоновану конструкцію можна використовувати для споживачів під час проектування басейнів, у системах з джерелом енергії, яке дублюється
  • Thumbnail Image
    Item
    Оптимізація параметрів світлопрозорих конструкцій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-23) Марущак, У. Д.; Позняк, О. Р.; Солтисік, Р. А.; Проць, Є.; Marushchak, Ulyana; Poznyak, Oksana; Soltisik, Roman; Prots, Evgen; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано вплив конструктивних та теплотехнічних параметрів світлопрозорих огороджень на споживання енергії в будинку садибного типу з позицій забезпечення необхідного рівня природного освітлення та мінімізації трансмісійних втрат. Проведено оптимізацію теплотехнічних параметрів огороджувальних світлопрозорих конструкцій будинку для забезпечення енергетичних показників у напрямку створення енергоефективного будинку за параметрами опору теплопередачі та раціональної площі. Показано, що трансмісійні втрати можуть змінюватися в межах 1000–3800 кВт. год/рік за варіювання вибраних параметрів вікон. Здійснено перевірку вибраної моделі світлопрозорих конструкцій на відповідність вимогам теплової надійності. На основі аналізу енергетично-екологічних показників будинку методом математичного моделювання запропоновано систему оцінювання впливу будівельних об’єктів на довкілля.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сидор, Н. І.; Марущак, У. Д.; Маргаль, І. В.; Sydor, N.; Marushchak, U.; Margal, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Застосування інженерних цементуючих композитів (ECC) – спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу – дає змогу підвищити несучу здатність, стабільність при різних статичних та динамічних впливах, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементуючих матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів та зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементуючих композитів на основі бінарної та потрійних в’яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі потрійної в’яжучої системи, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізикомеханічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення порівняно з композитами на основі бінарної в’яжучої системи. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227–0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі бінарної в’яжучої системи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив підвищених температур на властивості наномодифікованих дисперсно-армованих бетонів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Олевич, Ю. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Olevych, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Одним з інноваційних рішень покращення механічних властивостей бетонів в умовах впливу підвищених температур є використання портландцементних матеріалів, модифікованих на наномасштабному рівні. Досліджено вплив комплексного наномоди- фікування полікарбоксилатним суперпластифікатором, ультра- та нанодисперсними мінеральними добавками, а також дисперсного армування термостійкими базальто- вими волокнами на властивості бетонів на основі портландцементу, які через 1 та 7 діб тверднення піддавались дії підвищених температур 200, 400 і 600 °С. Визначено втрату маси, міцність на згин і стиск, пористість, усадку, водопоглинання бетонів після впливу підвищеної температури. Показано, що наномодифіковані бетони характеризуються високою ранньою та стандартною міцністю, підвищеною міцністю після впливу температур у діапазоні від 105 до 600 °С. Міцність на стиск наномодифікованого бетону через 1 і 7 діб тверднення в нормальних умовах і витримування при 400 °С зростає до 89,8 та 107,4 МПа відповідно, при цьому аналогічна міцність контрольного бетону становить відповідно 40,2 та 60,0 МПа. Дисперсне армування термічностійкими базальтовими волокнами забезпечує додаткове підвищення фізико-механічних показників наномодифікованого фібробетону.
  • Thumbnail Image
    Item
    Наномодифіковані швидкотверднучі бетони, армовані дисперсними волокнами
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марущак, У. Д.; Саницький, М. А.; Королько, С. В.; Marushchak, U.; Sanytsky, M.; Korolko, S.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельного виробництва; Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, кафедра електромеханіки та електроніки; Lviv Polytechnic National University, Department of building production; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Department of Electromechanics and Electronics
    У статті показано, що одним із інноваційних напрямів одержання швидкотверднучих бетонів з покращеними експлуатаційними властивостями для фортифікаційних споруд, є застосування нанотехнологічних прийомів. Розглянуто проблему підвищення стійкості високоміцних бетонів до дії швидкісного удару шляхом гібридного армування їх структури ультрадисперсними мінеральними добавками та дисперсними волокнами. Представлено результати фізико-механічних та ударних випробувань швидкотверднучих фібробетонів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив лужних сполук на структуроутворення цементних композицій
    (Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002) Саницький, М. А.; Соболь, Х. С.; Марущак, У. Д.; Шевчук, Г. Я.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Вивчено вплив луговмісних сполук на раннє структуроутворення портландцементів. Встановлено, що додатки-модифікатори на основі тіосульфату та роданіду натрію, змінюючи склад рідкої фази, сприяють однорідному розподілу гідратів та збільшенню щільності цементного каменю. The influence of alkali containing compounds on portlandcement early structure formation was study. It has been established, that admixture-modificatore on the base of sodium tiosulphate and rodanide changes composition of liquid phase, promotes homogenous hydrate distribution and increasing of cement stone density.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості гідратації портландцементу з луговмісними протиморозними додатками
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001) Марущак, У. Д.; Саницький, M. A.; Соболь, Х. С.
    Досліджено вплив відпадків коксохімічної промисловості - тіосульфату та роданіду натрію - на процеси гідратації портландцементу та показано ефективність їх використання як протиморозних додатків для бетонів. The influence of industry wastes - sodium tiosulphate and sodium rodanide - on the hydratation processes of portlandcement was investigated. Effectivety of their using - as antifreezing additives for concretes was shown.