Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Основні підходи до розуміння поняття “національна безпека”(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Мельниченко, Богдана; Фігель, Наталія; Melnychenko, Bogdana; Fihel, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано різні підходи до розуміння поняття “національна безпека”. Виявлено, що поняття “національна безпека” має велику кількість вимірів та аспектів, відмінність між якими полягає, зокрема, і у відповідних позиціях, з яких розглядається це питання. Встановлено, що у концентрованому вигляді концепція безпеки являє собою систему офіційно прийнятих принципових поглядів держави і суспільства на цінності та інтереси, на способи і механізми захисту від потенційних та реальних загроз. З’ясовано, що у більшості наукових праць “національну безпеку” визначають як захищеність (стан захищеності) життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а під інтересами розуміють, як правило, сукупність потреб (без відповідних здібностей) того чи іншого суб’єкта безпеки (особистості, суспільства, держави тощо). Акцентовано, що важливим для розуміння сутності національної безпеки є визначення суб’єктів і об’єктів національної безпеки. Зазначено, що основним суб’єктом національної безпеки є держава, яка виконує свої функції у сфері національної безпеки через органи законодавчої, виконавчої та судової влади, недержавні організації та громадян. Головними об’єктами національної безпеки є громадяни (їхні права і свободи), суспільство (його духовні та матеріальні цінності), держава (її конституційний устрій, суверенітет і територіальна цілісність). Зроблено висновок про те, що національна безпека – це багаторівневе й багатокомпонентне явище, що відображає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від реальних та потенційних загроз. Вона тісно пов’язана з усіма аспектами життя людини, суспільства і держави та є складовою їх існування і розвитку.Item Сучасна парадигма публічного управління: практичний вимір для України(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Мельниченко, Богдана; Melnychenko, Bogdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано особливості сучасної парадигми публічного управління. Звернено увагу на те, що сьогодні у світі існують різні моделі публічного управління: традиційна (бюрократична) модель управління (“Old Public Management”), модель “Нового публічного менеджменту” (“New Public Management”), модель “політичних мереж” (“Policy Network”), модель “управління за цілями та результатами”, модель “Good Governance”, синергетична модель тощо. Вказано, що усі вони демонструють різноманітні підходи до розуміння публічного управління, його структури, принципів формування та функціонування, відносин з населенням, фізичними та юридичними особами, муніципальними органами тощо. Виявлено, що серед найвідоміших моделей управління, що зайняли своє місце серед теорій і практик управлінської діяльності, вирізняють три: “Old Public Management”, “New Public Management”, “Good Governance”. Представлено їхні характеристики. Констатовано, що принципово новою моделлю управління є модель “Good Governance”. Зазначено, що в сучасній Європі ця модель була сформована під очевидним впливом концепції прав людини. Вказано, що концепцію “Good Governanсe” варто розуміти як “рамкову” модель управління, в основі якої лежать два основних принципи побудови європейських держав – принцип демократії і принцип верховенства права. Підкреслено, що “Good Governance” не замінює попередні управлінські моделі, а охоплює їх у новому контексті рівноправних партнерських відносин. Констатовано, що ця багатогранна концепція є свого роду вершиною еволюції публічного управління, що увібрала в себе усе найкраще та найбільш результативне від попередніх теоретичних і практичних надбань демократичних реформ у країнах Європи. Зроблено висновок про те, що оптимальною моделлю управління державою в сучасних умовах є модель “Good Governance”. Ця модель управління відповідає вимогам відкритого й справедливого суспільства і, головне, передбачає управління суспільством разом з активним залученням усіх його членів.Item До питання реорганізації органів публічної влади Польщі: історико-правовий аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Мельниченко, Богдана; Melnychenko, Bogdana; Мельниченко, Богдана; Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено зміни в системі публічно-правового управління Польщі; упорядкування адміністративно-територіального устрою; запровадження нових механізмів та процедур діяльності органів влади.