Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item Пропозиції щодо розширення номенклатури типів межових знаків для адміністративно-територіальних одиниць(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Єршов, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Yershov, M.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Topographic and Cartographic InstituteМета роботи – обґрунтування методологічних підходів до розроблення науково-технологічних рекомендацій щодо визначення оптимальних типів межових знаків для встановлення (закріплення) меж адміністративно-територіальних одиниць. Методика. Для досліджень використано методи історичного аналізу конструкцій межових знаків, зокрема: впливу на конструкції межових знаків природно-кліматичних умов; вимог земельних кадастрів у різні історичні періоди; дослідження взаємозалежності центрів геодезичних пунктів та властивостей ґрунту під час вибору центрів межових знаків. Результати. Запропоновано розширену номенклатуру типів межових знаків, що враховує властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці, та пропозиції щодо вибору відповідних матеріалів для виготовлення межових знаків з метою збільшення терміну їх збереження. Це дасть змогу ефективніше управляти земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Розробленими пропозиціями можна скористатись у проєктах землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема в описанні їх меж. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз типів межових знаків у поєднанні із наявною інформацією про ґрунти України показує, що під час вибору їх типів не враховують властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці. Внаслідок цього не можна ідентифікувати межі на місцевості, що відповідно призводить до неузгодженостей між органами влади та неефективного використання земельних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використати добре розвинені науково-технічні та нормативні напрацювання про застосування різних типів геодезичних пунктів, які враховують глибину промерзання та фізико-механічні властивості ґрунту; наявність у місцях закладання ґрунтових вод та їх хімічний стан; заболоченість і, відповідно, на їх основі запропонувати розширену номенклатуру межових знаків. Запропоновані типи межових знаків можна використати для меж ОТГ, районів, міст та областей, які проходять по суходолу.Item Геодезичне забезпечення території Чернівецької області (історія, сучасний стан)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Сухий, П.; Білокриницький, С.; Дарчук, К.; Trevoho, I.; Sukhiy, P.; Bilokrynytskiy, S.; Darchuk, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Lviv Polytechnic National University; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National UniversityМета досліджень – обґрунтувати теоретичні й науково-методичні основи значення геодезичного забезпечення територій регіонів, оцінити можливості створення топографічних карт і планів різних масштабів за наявною геодезичною мережею. Методи. Для досягнення мети досліджень використано такі методи та способи: історичного аналізу (для вивчення історії геодезичного забезпечення досліджуваної території), геодезичний (для з’ясування необхідної щільності розташування геодезичних пунктів з метою проведення топографічних знімань без порушення чинних нормативів), математичний (для визначення добудови геодезичної мережі, оцінювання можливостей створення топографічних карт і планів на ту чи іншу територію), картографічний (для відображення пунктів геодезичної основи) та інші. Результати. Історія досліджень геодезичного забезпечення регіонів території держави налічує сотні років, але, на наш погляд, тільки в роки незалежності України вони стали більш науковими. Проаналізовано геодезичне забезпечення території Чернівецької області та оцінено можливості створення топографічних карт і планів за наявною геодезичною мережею. Для створення топографічних карт і планів, згідно із вимогами нормативних документів, розраховано необхідність добудови геодезичної мережі на територію Чернівецької області. Наукова новизна. Історія розвитку геодезичного забезпечення території Чернівецької області доповнена сучасним її станом, який формується на підставі “Основних положень створення Державної геодезичної мережі України” 1998 р., які в 2013 р. були замінені на “Порядок побудови Державної геодезичної мережі”. На основі сьогоднішньої ДГМ здійснено оцінювання можливості створення топографічних карт та планів. Підраховано, скільки необхідно добудувати пунктів геодезичної мережі відповідно до вимог нормативних документів. Практичне значення. Теоретичні узагальнення, методичні прийоми виконаних досліджень можуть використовуватися під час таких досліджень в інших регіонах, а конкретні результати – організаціями, підприємствами, відомствами, які виконують геодезичні роботи на території Чернівецької області.Item Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.Item Підходи до оцінки економічної ефективності картографування території України(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Мартин, А.; Trevoho, I.; Martyn, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет георесурсів і природокористування України; Lviv Polytechnic National University; National University of georesources and nature managementРозглянуто підходи щодо оцінки економічної ефективності топографічного картографування території України у масштабі 1:10 000. Визначено основні економічні переваги від створення топографічної карти держави, а також здійснено спробу оцінити деякі вигоди топографічного картографування.Item Наукова, міжнародна та громадська діяльність Товариства у 2020 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено основні результати діяльності Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”) і Західного геодезичного товариства (ЗГТ) УТГК у 2020 р. в складних умовах пандемії Covid-19. Висвітлено активні дії Товариства на захист геодезичної галузі країни; співпрацю із урядовими установами і відомствами, передусім із Держкадастром; із виробничими і громадськими організаціями; потужну підготовку до ювілейної МНТК “Геофорум 2020” і підтримку інших наукових форумів; оновлені ділові контакти з FIG i CLGE; підвищення фахового рівня журналу Товариства; відзначення важливих подій у житті країни, галузі, колективів і кращих фахівців тощо.Item Дослідження технічних характеристик стінових нівелірних знаків у контексті етимології термінів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Дрбал, А.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Drbal, A.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Topographic and Cartographic Institute; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета – з’ясувати етимологію термінів “стінова нівелірна марка” та “стіновий нівелірний репер” у контексті історичної черговості появи нівелірних мереж на українських землях для висвітлення авторського погляду щодо цих визначень у науково-довідковій та енциклопедичній геодезичній літературі. Здійснити хронологічне дослідження появи нівелірних стінових знаків різних конструкцій та відповідних технологій прив’язки до них у нівелірних мережах, які створено на українських землях протягом ХІХ–ХХІ ст. Звернути увагу на те, що нівелірні марки і стінові репери, які є чинними (робочими) самостійними геодезичними знаками в нівелірних мережах, внаслідок тривалого в часі функціонування є носіями важливої геодезичної інформації. Методика. Для опрацювання результатів аналізу історичних першоджерел, стандартів, довідкової, енциклопедичної та наукової літератури в контексті аналізу визначень “нівелірна марка” і “стіновий репер” використано аналіз закономірностей функціонування відповідних геодезичних термінологічних одиниць. Результати. На території України протягом ХІХ–ХХІ ст. створювали нівелірну (висотну) мережу, яка функціонує до сьогодні. Функціонування нівелірної (висотної) мережі врегульовано законодавчо-правовими актами та нормативними документами. Завдяки створеному НДІГК геопорталу ДГМ України можна отримати інформаціюпро збережені нівелірні знаки. Особливість нівелірної (висотної) мережі полягає у тому, що її створювали різні відомства різних країн із різними системами висот та з урахуванням виходу українських земель до Чорного моря. Все це зумовило застосування різних конструкцій стінових нівелірних знаків і, відповідно, їх трактування, що не відображено достатньо в геодезичній довідковій і нормативній літературі. Наукова новизна. Виконаний комплексний аналізінформаційних джерел може слугувати основоюдля вироблення науково-технічних рекомендацій для моніторингу нівелірних знаків ДГМ України і дасть змогу виявити недоліки у їх функціонуванні, спричинені змінами в життєдіяльності міського середовища. Практичне значення роботи полягає у вирішенні проблеми розмежування виробничих характеристик стінової нівелірної марки та стінового нівелірного репера, якими закріплено нівелірні знаки в геодезичних мережах згущення та в нівелірних мережах, для вироблення технічних напрацювань з обстеження та оновлення пунктів нівелірних мереж І, ІІ, ІІІ і IV класів та геодезичних мереж згущення в контексті моніторингу геодезичних пунктів ДГМ України та відповідного висвітлення їх у науковій і довідковій геодезичній літературі.Item Наукова, міжнародна та громадська діяльність Товариства у 2019 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Корлятович, Т.; Trevogo, I.; Chetverikov, B.; Korlatovych, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено результати діяльності Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” та Західного геодезичного товариства УТГК за минулий рік. Наголошено на головних подіях року, пов'язаних із захистом геодезичної галузі, співпрацею з FIG і CLGE, новими аспектами міжнародної діяльності, встановленням ділових контактів і підписанням угод, організацією та участю у конференціях, особливостями видавничої діяльності тощо.Item Вплив історичних факторів на трансформацію межових знаків в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Семків, Б.; Trevoho, I.; Ilkiv, Ye.; Haliarnyk, M.; Semkiv, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Кафедра геодезії та землеустрою, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Department of Geodesy and Land Management, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasItem Наукова, міжнародна та громадська діяльність товариства у 2018 році(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Рудик, О.; Trevoho, I.; Chetverikov, b.; Rudyk, o.; Національний університет “Львівська політехніка”; Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки; Lviv Polytechnic National University; East-European National University of Lesia UkrainkaРозглянуто основні результати діяльності громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” та Західного геодезичного товариства УТГК у 2018 р.Item Про стан пунктів ДГМ України в Івано-Франківській області(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Мязіна, Ю.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Myazina, Yu.; Ilkiv, Ye.; Halyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Main Department of the the State Service of Ukraine for Geodesy; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – виконати аналіз результатів обстежень геодезичних пунктів ДГМ, проведених в Івано- Франківській області, для з’ясування реального їх стану з метою вироблення науково-технічних рекомендацій і прийняття управлінських рішень на регіональному рівні для їх відновлення та закладання нових пунктів замість знищених (втрачених сегментів ДГМ України), а також проаналізувати типи геодезичних пунктів, якими закріплено пункти на території області в контексті моніторингу.Методика. Для відшукування геодезичних пунктів на місцевості використано комплексну методику, основану на використанні інформації про знаходження геодезичних пунктів на місцевості та їх технічні характеристики. Ця інформація наведена на геопорталі ДГМ з використанням технологій, рекомендованих нормативними документами, наказами Держгеокадастру України, методичними рекомендаціями щодо виконання робіт з обстеження пунктів Державної геодезичної мережі, розробленими ДП “НДІГК”, та науковими напрацюваннями авторів для обстеження геодезичних пунктів, які є частиною складової моніторингу стану ДГМ України. Результати. На території Івано-Франківської області протягом 2017–2018 рр. фахівці Держгеокадастру та суб’єкти господарювання виконали обстеження стану пунктів геодезичної (планової) мережі 1, 2 і 3 класів з метою їх застосування у топографо-геодезичних роботах, а також для виконання кадастрових знімань. Встановлено, що пункти ДГМ на території області закріплені 27 типами центрів, а також численними різновидами центрів: 1оп – 28, 2оп – 26, 53оп – 15, 4оп – 10, 5оп – 9, які регламентовані в Інструкції “Основные положения о построении государственной геодезической сети СССР 1954–1961 гг.”. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз можна використати в топографо-геодезичній та картографічній діяльності на регіональному рівні для здійснення оперативного моніторингу стану геодезичних пунктів.