Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Вплив великої лондонської пожежі 1666 року на особливості формування барокового стилю церков в Англії(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Острікова, Дарія; Боднар, Тарас; Ясінський, Максим; Ostrikova, Daria; Bodnar, Taras; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ той час, коли Бароко було домінантним стилем в Італії, в англійській архітектурі XVIIст. усе ще продовжували використовувати класичні форми. Після цього до Англії прийшли Паладіанський та Яківський стилі. Саме стиль Бароко став набув широкого застосування у громадській архітектурі англії лише вкінці XVII – початку XVIII століття. Після Великої пожежі в Лондоні, 5 вересня 1666 року більшість будівель міста були зруйновані, та потребували негайного реконструювання та нового будівництва. Саме ця подія дала найбільший поштовх використанню Барокового стилю у архітектурі Лондона та Англії загалом, а найбільш активно його застосовували при будівництві громадських будічвель, в основному сакраольних об’єктівItem Український архітектурний модерн у творчості Івана Левинського(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглянуто формотворчі особливості формування українського архітектурного стилю (модерну) як явища, що акумулювало у собі як властивості, характерні для стилістики західно-европейських країн, так і національні традиції формування народного житла або сакрального будівництва. Український архітектурний стиль (модерн) став непересічним явищем у розвитку вітчизняного та европейського архітектурного мистецтва. Він увібрав у себе багато рис, що стали спільними для загальноевропейської архітектурної спадщини, із її особливостями та відмінностями у різновидах його вираження. У період ХІХ ‒ початку ХХ ст. у храмовій архітектурі з’являються будівлі церков, що ґрунтувалися на основах “модерністичного” чи “реалістичного” розуміння у формотворенні. Тому з’являється орієнтація на національну культуру та традиції у новаторському звучанні. Лінеарність, сильветковість та декоративність виявляються у стилістичних вирішеннях і деталюванні декоративних елементів та вставок. Саме в Галичині вперше у 1894 р. було реалізовано будівлю, що втілила у собі вище перелічені риси та засади формування УАС (УАМ). І його творцем став відомий архітектор та промисловець Іван Левинський, професор Львівської політехніки.Item Нові дерев’яні храми в структурі міських просторів Львова(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглядається роль дерев’яної храмової архітектури в структурі формування міських просторів міста Львова в історичному аспекті. Перелічені деякі приклади давніх дерев’яних храмів Львова (церков і костелів) на його передмістях, і їхня подальша доля у післявоєнний час (40–60-т рр. ХХ ст.). Розглядаються новітні дерев’яні храми Львова, їх роль та значення у формуванні вже існуючих міських просторів забудови.Item Methodological aspects of the scientific and design process of preserving the historical city(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Погранична, Ірина; Ясінський, Максим; Pohranychna, Iryna; Yasinsky, Maksym; Національнийуніверситет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі. Також аргументовано важливість розуміння межі центральної частини історичного міста для збереження історичної архітектурно-містобудівної спадщини та які переваги можемо отримати за комплексного підходу до його регенерації. Висвітлено основні вимоги до відтворення та розвитку забудови центральних частини історичних міст дотримання яких дасть можливість стратегічно підійти до розвитку міста та його забудови, та мінімізувати кількість нових дисгармонійних об’єктів в історичному середовищі. Охарактеризовано архітектурно-містобудівні принципи відтворення та розвитку забудови кварталів центральних частин історичних міст, які ґрунтуються на спадкоємному розвитку, та допускають застосування сучасних архітектурно-будівельних новацій у конструктивному, інженерному та архітектурному вирішенні забудови. Охарактеризовано способи розвитку планувальної структури історично сформованого центру, підхіди до його трансформації та обґрунтовано переваги розроблення комплексного проекту регенерації центральної частини історичного міста, який повинен ґрунтуватись на результатах проведених досліджень під час розроблення історико-архітектурного опорного плану, передбачати можливе відтворення втраченої вуличної мережі, а відтак і розмірів кварталів, способу забудови кварталів, об’єктів історичної забудови (зокрема висотних домінант), місця та способи розміщення нової забудови, визначати наявні будівлі, які потребують реконструкції та передбачати гармонізацію великогабаритної дисгармонійної забудови. Розкрито програмний підхід до реконструкції окремих секторів історичної забудовиItem The architecture of wooden temple buildings – modernity and the form of identity(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев’яних храмових будівель, зокрема, українських дерев’яних церков виявляються певні тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Проявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев’яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині. Традиція українських дерев’яних церков є достатньо важливим та невід’ємним чинником у формотворенні їхніх типових взірців, зокрема, тридільного або хрещатого типів розпланування, висотно-просторового розвитку храмової структури, що завершується однією, трьома або більше банями. Їх форма (саме баневих завершень), переважно грушевидна, видовжена догори, півциркульна, пірамідальна або їх різновиди, творять властиво національний образ українського храму. Новаторство як сучасне втілення тієї ж традиції храмобудування в Україні та за її межами є своєрідним намаганням у новітні часи, під засобом форми конструкції та матеріалу – дерева, надати нове життя, нової інтерпретації усталеній традиції, як виявлення до неї поваги та пошани у втіленні, а не як певний спосіб її вульгаризації та спрощення. Ці два чинники – традиції та новаторства – виступають важливим підгрунттям для усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності образу української дерев’яної церковної архітектури і архітектури загалом, у просторі України, і тих просторів, де перебувають і живуть українці, український етнос.