Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Вплив дефектів робочої арматури на несучу здатність залізобетонних балок(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Бліхарський, З. З.; Вегера, П. І.; Шналь, Т. М.; Blikharskyy, Z.; Vegera, P.; Shnal, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКожна з конструкцій піддається впливам у процесі експлуатації. Внаслідок цього виникають різноманітні дефекти пошкодження цих елементів, що впливають на їх безпечну експлуатацію. Одним з таких дефектів є корозія робочого армування. Дослідження несучої здатності залізобетонних балок з контрольованими значеннями корозії або пошкодження є актуальним питанням. Наведено результати експериментальних досліджень залізобетонних балок з дефектом у розтягнутій арматурі, виконаних з та без початкового навантаження. Як дефект розглядали один отвір Ø5.6 мм. Було випробовувано 8 залізобетонних балок. Зразки поділено на дві серії: два зразки 1-ї серії та шість 2-ї. Контрольні зразки обох серій руйнувались через викришування стиснутої зони бетону. Зразки, які були пошкоджені без початкового навантаження, зруйнувались внаслідок розриву розтягнутої арматури. Такий самий тип руйнування зафіксовано під час пошкодження за експлуатаційного рівня навантаження. При випробовуванні балок з пошкодженням без рівня навантаження і з армуванням, еквівалентним до пошкодженої арматури, несуча здатність зразків фактично однакова, відхилення становить приблизно 4 %. Отже, встановлено, що такий тип пошкодження відповідає зменшенню несучої здатності зразка залежно від робочого армування. При виконанні пошкодження за певного рівня навантаження несуча здатність збільшується приблизно на 10 %. Рівень навантаження збільшує залишкову несучу здатність пошкоджених зразків.Item Методика досліджень залізобетонних балок з пошкодженнями, отриманими за дії навантаження(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Турчин, Б. Р.; Бліхарський, З. З.; Вегера, П. І.; Шналь, Т. М.; Tyrchyn, B.; Blikharskyy, Z.; Vegera, P.; Shnal, T.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів, студент інституту ІАРХ, аспірант кафедри опору матеріалів та будівельної механіки; Lviv Polytechnic National University, Department of Building construction and bridges, student of institute IARCH, Department of Materials Strength and Structural MechanicsДослідження залізобетонних балок, в яких наявні певні пошкодження чи дефекти, є малопоширені. Особливо це стосується досліджень, в яких дефекти виникають під дією навантаження, що зумовлено складністю виконання таких досліджень. У цій статті описано методику виконання пошкоджень розтягнутої арматури в згинаних залізобетонних елементах, під дією навантаження. Всього було випробувано 8 дослідних зразків: чотири зразки випробувано як контрольні і чотири з пошкодженням. Контрольні зразки армовані розтягнутою арматурою діаметром 16 та 20 мм. Балки, які пошкоджували, були армовані арматурою діаметром 20 мм. Пошкодження виконувались шляхом просвердлювання отвору в розтягнутій арматурі Ø5.6. Залишкова площа арматури з отвором відповідає площі поперечного перерізу арматурі Ø16. Таким чином моделювалась точкове пошкодження розтягнутого армування. Як наслідок змінився тип руйнування балки. Вичерпання несучої здатності відбувається різко, з розламуванням балки на дві частини. Збіжність результатів несучої здатності зразківблизнюків показало відхилення результатів у діапазоні 3–13 %.Item Міцність залізобетонних балок, підсилених попередньо напруженою арматурою(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Ковальчук, Б. М.; Римар, Я. В.; Бліхарський, З. Я.; Холод, П. Ф.; Kovalchuk, B.; Rymar, Ya.; Blikharskyy, Z.; Kholod, P.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів, кафедра архітектурних конструкцій; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges, Department of architectural constructionsУ цій статті описано підсилення нормальних перерізів залізобетонних балок попередньо напруженою арматурою під навантаженням. Були випробувані зразки залізобетонних балок завдовжки 2100 мм, завширшки – 100 мм і заввишки 200 мм. Робочою арматурою балки була арматура A500C Ø12 мм. Стиснута і поперечна арматура була класу А240С Ø8 мм. Балки випробовувались на чистий згин. Балки підсилювались за допомогою двох ненапружених або попередньо напружених стержнів арматури A500C Ø12 мм. Випробувано три серії балок: контрольні балки серії ВО, балки підсиленні ненапруженою арматурою та балки підсиленні попередньо напруженою арматурою. Усі балки підсилені при рівні діючого навантаження 0,5 Mu.