Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
55 results
Search Results
Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 8. Prospects of Using Formaldehyde Modified Tars in Road Construction(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Gunka, Volodymyr; Donchenko, Myroslava; Demchuk, Yuriy; Drapak, Iryna; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University; Danylo Halytsky Lviv National Medical UniversityПроведено модифікування гудронів формаліном (37 %-м водним розчином формальдегіду) із використанням різних кислот, як каталізаторів процесу, із метою одержання нових в’яжучих матеріалів для дорожнього будівництва. Як каталізатор використовували H2SO4, HCl, H3PO4 та CH3COOH. Процес модифікування проводили в діапазоні температур 378-403 К та тривалості 0,6-1,0 год. Досліджено реологічні властивості гудронів, модифікованих формальдегідом, за 333, 343 та 353 К, та проведено порівняння реологічних властивостей отриманих бітумних в’яжучих матеріалів з окисненими бітумами.Item Resins with Oxygen-Containing Functional Groups Obtained from Products of Fossil Fuels Processing: A Review of Achievements(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Prysiazhnyi, Yuriy; Grynyshyn, Oleg; Pyshyev, Serhiy; Korchak, Bohdan; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityДля синтезу смол з кисневмісними функційними групами використовували фракції С9 піролізу вуглеводнів, важку бензинову і легку фракцію кам’яновугільної смоли, що отримувалися з рідких продуктів коксування вугілля (РПКВ). Використовуючи вищевказані нецільові та/або побічні продукти переробки органічної сировини, різного роду ініціатори й промислові мономери, отримано: методом ініційованої олігомеризації (з фракцій С9) – нафтополімерні смоли з функційними групами; методом радикальної коолігомеризації (з РПКВ) – кумарон-інденові смоли з функційними групами. Вивчено вплив основних чинників керування процесом синтезу смол з функційними групами на їхні кількісні і якісні характеристики, зокрема, досліджено вплив температури процесу, його тривалості і складу реакційної суміші. Використовуючи ІЧ-спектроскопію, проаналізовано структуру синтезованих смол і підтверджено присутність у них функційних груп: епоксидних, карбоксильних, гідроксильних і метакрилатних.Item Kinetic Model of the Process of Polycondensation of Concentrated Phenols of Coal Tar with Formaldehyde(Видавництво Львівської політехніки, 2023-03-16) Gunka, Volodymyr; Demchuk, Yuriy; Drapak, Iryna; Korchak, Bohdan; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National University; Danylo Halytsky Lviv National Medical UniversityОдержано фенолоформальдегідні смоли методом поліконденсації концентрованих фенолів з формальдегідом у присутності хлоридної кислоти. Концентрування фенолів здійснювали, обробляючи фенольну фракцію кам’яновугільної смоли водним розчином гідроксиду натрію з наступною нейтралізацією водорозчинних фенолятів хлоридною кислотою. Отримано кінетичні залежності виходу смоли та температури розм’якшення від тривалості процесу за 333, 353 та 373 K. Визначено порядок реакції та встановлено ефективну енергію активації цього процесу графічним методом. В інтервалі 333–373 K для реакцій поліконденсації отримано рівняння залежності виходу смоли від температури та тривалості процесу.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 6. Temperature Effect on the Chemical Modification of Bitumen with Maleic Anhydride(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Prysiazhnyi, Yuriy; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityПроведено процес хімічного модифікування окисненого бітуму виробленого на українському нафтопереробному заводі малеїновим ангідридом. Доведено, що найбільш суттєво впливає на модифікування - температура процесу. Підтверджено, що в процесі модифікування малеїновий ангідрид хімічно взаємодіє із складовими частинами окисненого бітуму. Показано, що за нижчих температур (до 403 К) процес модифікування відбувається за іншим хімізмом ніж за вищих температур. Проведено FTIR спектральні дослідження для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за різних температур процесу (403, 423 та 443 К) та встановлено структури цих модифікованих бітумів. Також проведено процес прогріття в тонкій плівці за 436 К (методом RTFOT) для бітумів модифікованих малеїновим ангідридом при різних температурах. Встановлено, що для бітуму модифікованого малеїновим ангідридом за 403 К після прогріття за методом RTFOT відбувається руйнування утвореної структури, що підтверджується зменшенням температури розм’якшення модифікованого бітуму. Також знято FTIR спектри вихідного окисненого бітуму та бітумів модифікованих малеїновим ангідридом за 403 і 443 К після процесу прогріття за методом RTFOT. На основі одержаних FTIR спектрів встановлено структурні перетворення, що відбуваються в процесі прогріття з цими бітумами.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 5. Use of Maleic Anhydride for Foaming Bitumens(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; YuriyDemchuk; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Reutskyy, Volodymyr; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityВ роботі досліджено можливість використання малеїнового ангідриду, як спінюючого агенту, для одержання спінених бітумів. За показниками збільшення об’єму в’яжучого та періоду розкладу піни встановлено оптимальний вміст малеїнового ангідриду. Із використанням малеїнового ангідриду, як спінюючого агенту, одержано спінений бітум, який використовувався для одержання двох зразків щебенево-мастикових асфальтобетонів, які відрізнялися між собою температурами змішування та ущільнення щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей. Після чого проведено проектування складу щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей із використанням не спінених (БНД 70/100 таБНД 70/100 модифікованого малеїновим ангідридом) спінених бітумів (БНД 70/100 спіненого малеїновим за двох різних температурних режимів). Проведено формування зразків щебенево-мастикових асфальтобетонів та їх випробування.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues.4. Determining the Optimal Conditions for Tar Modification with Formaldehyde and Properties of the Modified Products(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Gunka, Volodymyr; Bilushchak, Halyna; Prysiazhnyi, Yuriy; Demchuk, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено вплив чинників на перебіг процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти. Використовуючи експериментальні дані, розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель та на її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу хімічного модифікування гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти, які забезпечують оптимальні значення пенетрації та температури розм’якшеності модифікованих залишків. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу модифікування залишків.Item Synthesis and Structure of Urea-Formaldehyde Oligomers with Peroxide Groups(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Astakhova, Olena; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянута можливість синтезу в присутності трет.-бутилпероксиметанолу (ТБПМ) або трет.-бутилгідропероксиду (ТБГП) сечовино-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами (СФОП). Як каталізатор реакції використаний оксид цинку. Вивчений вплив співвідношення вихідних компонентів, температури реакції та тривалості процесу на характеристику та вихід отримуваних олігомерів. Запропоновані методики одержання СФОП з використанням як компонента суміші ТБПМ і ТБГП. Будова синтезованих СФОП підтверджена ІЧ- і ПМР-спектроскопічними дослідженнями.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 2. Bitumen Modified with Maleic Anhydride(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Shyshchak, Olena; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянута можливість модифікування бітуму марки БНД 60/90 виробництва ПАТ Укртатнафта (Кременчук, Україна). Вивчено вплив кількості малеїнового ангідриду, тривалості процесу та температури на експлуатаційні характеристики модифікованого бітуму.Item Production of Bitumen Modified with Low-Molecular Organic Compounds from Petroleum Residues. 1. Effect of Solvent Nature on the Properties of Petroleum Residues Modified with Folmaldehyde(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Bratychak, Michael; Gunka, Volodymyr; Prysiazhnyi, Yuriy; Hrynchuk, Yurii; Sidun, Iurii; Demchuk, Yuriy; Shyshchak, Olena; Lviv Polytechnic National University; Danylo Halytsky Lviv National Medical UniversityВивчена можливість модифікування нафтових залишків (гудрону і окисненого бітуму) формальдегідом у вигляді 37% водного розчину за температури 393±3 К впродовж 3 годин в присутності органічного розчинника з використанням як каталізатор хлорної кислоти. Як органічний розчинник використано толуен, п-ксилен, нафтовий сольвент і н-октан в кількості від 0 до 40 % мас. на вихідний нафтовий залишок. ІЧ-спектроскопічними дослідженнями встановлено утворення між молекулами формальдегіду та сполуками, що містяться у нафтовому залишку й молекулами розчинника смоло подібних продуктів, які впливають на експлуатаційні характеристики нафтових залишків.Item Study on Hydrodynamic Parameters of the Oxidative Desulfurization of High Sulfur Straight-Run Oil Fractions(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Pyshyev, Serhiy; Bratychak, Michael; Lviv Polytechnic National UniversityВстановлено необхідні гідродинамічні параметри процесу знесірчення прямогонних гасових (SRKF) і дизельних фракцій (SRDF) внаслідок окиснення сірчистих органічних сполук з наступним вилученням продуктів окиснення. Гідродинамічні параметри, які характеризуються лінійною швидкістю руху оксиданту (повітря) та фіктивним часом контакту між оксидантом і сировиною, дають можливість здійснювати процес без перемішування. Запропонована технологія може використовуватися для очищення нафтових палив малотонажних виробництв, коли економічно невигідно або технологічно неможливо використовувати гідроочищення. Показано, що даний процес можна застосовувати для доочищення гідрогенізатів та часткового знесірчення прямогонних фракцій з метою виробництва компонентів палив з покращеними мастильними властивостями.