Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Специфіка та основні наслідки впливу пандемії коронавірусу на місцеві вибори 2020 р. в Україні (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бучин, Микола; Ковальчук, Анастасія; Buchyn, Mykola; Kovalchyk, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено особливості впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати голосування на прикладі місцевих виборів 2020 р. в Україні. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, розкрито особливості та проблеми проведення у 2020 р. виборів до органів місцевого самоврядування України, які відбувалися в умовах пандемії COVID-19. Наголошено на тому, що не відтерміновували дату проведення місцевих виборів 2020 р. Натомість головний акцент в Україні було зроблено на застосуванні спеціальних механізмів захисту українських громадян від поширення коронавірусної інфекції під час проведення місцевих виборів. Автори доводять, що пандемія COVID-19 не мала масштабного негативного впливу на місцеві вибори 2020 р. в Україні та не призвела до суттєвих правопорушень, які б ставили під сумнів легітимність та демократичність виборчих процедур. Водночас найнижча у вітчизняній електоральній практиці явка громадян значною мірою була спричинена пандемією коронавірусу: майже третина українських виборців не з’явилася на виборчі дільниці саме з причин, пов’язаних із пандемією. Наголошено на тому, що під час місцевих виборів 2020 р. в Україні, окрім чинників, безпосередньо пов’язаних із пандемією COVID-19, негативний вплив на виборчий процес та його якість здійснювали низка інших чинників. Йдеться, насамперед, про недостатнє фінансове забезпечення спеціальних умов для голосування в умовах пандемії COVID-19; зміни виборчих правил (прийняття Виборчого кодексу) напередодні місцевих виборів; слабку інформаційну політику з боку держави щодо роз’яснення особливостей проведення виборів за новою виборчою системою в умовах пандемії COVID-19.Item Роль міжнародних організацій у демократизації виборів в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Бучин, Микола; Мущенко, Яна; Buchyn, Mykola; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено основні форми впливу міжнародних організацій на демократизацію виборчого процесу: нормативно-правовий вплив (розроблення з боку міжнародних організацій нормативно-правових документів, які регламентують дотримання міжнародних демократичних стандартів; оцінювання ступеня відповідності демократичним принципам національного виборчого законодавства та висловлення рекомендацій щодо його вдосконалення); контролювальний вплив (здійснення міжнародними організаціями короткотермінового та довготермінового спостереження за ходом виборчої кампанії, голосуванням та підрахунком голосів); інституційно-функціональний вплив (реалізація міжнародними організаціями проектів щодо вдосконалення виборів у конкретних країнах через надання матеріально-технічної, консультативної, просвітницької допомоги тощо). Проаналізовано особливості здійснення міжнародними організаціями згаданих вище форм впливу під час виборів в Україні. Зроблено висновок, що найважливішу електоральну роль міжнародні організації відіграють у транзитних суспільствах, де сприяння виборчим процедурам з боку міжнародної спільноти часто стає каталізатором демократичних перетворень у цих країнах. Показано, що міжнародні організації проводили активну політику щодо підтримки виборів в Україні від часу здобуття незалежності та до сьогодні, значно вплинули на демократизацію виборчого законодавства і виборчої практики нашої держави, сприяли формуванню демократичної електоральної свідомості та культури українських громадян.Item State policy of Ukraine and Poland for the protection of national minorities: comparative analysis(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бучин, Микола; Дутчак, Христина; Buchyn, Mykola; Dutchak, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі. Здійснення порівняльного аналізу української та польської державної етнополітики засноване на чітко вироблених критеріях порівняння: період формування національних меншин; кількісно-демографічні характеристики національних меншин (чисельність національних та етнічних меншин; найбільша національна та етнічна меншина; загальна кількість національних та етнічних меншин); тенденції географічного розселення національних меншин; історичний розвиток політики захисту прав національних меншин; документи, що регулюють політику захисту національних меншин; об’єднання, що регулюють захист прав національних меншин; рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам; механізми міжнародного співробітництва у сфері правового захисту; фінансова підтримка національних меншин; політична активність національних меншин; ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин. Результати порівняльного дослідження наведено у вигляді таблиці. Автори відзначають, що державна політика України та Польщі щодо захисту прав національних меншин має і спільні (однаковий період формування національних меншин; однаково висока політична активність меншин та ін.), і відмінні риси (різна чисельність національних меншин в Україні (10 млн) та Польщі (700 тис.); різний рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам (недостатній в Україні та достатній у Польщі); недостатня забезпеченість національних меншин джерелами інформації в Україні та високий її рівень у Польщі та ін.).Item Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).Item Суб’єкти номінації в Україні: правові аспекти(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Бучин, Микола; Ігнатюк, Галина; Buchyn, Mykola; Ihnatiuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему номінації в Україні. На основі аналізу вітчизняного виборчого законодавства показано еволюцію правового регулювання проблеми суб’єктів номінації як на президентських, так і на парламентських виборах в Україні.