Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Дослідження руслових процесів середнього Дністра за матеріалами ДЗЗ- та ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Бурштинська, Х.; Заяць, І.; Грицьків, Н.; Роман, В.; Burshtynska, Kh.; Zayats, I.; Hrytskiv, N.; Roman, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження полягає в опрацюванні методики визначення горизонтальних зміщень русла Середнього Дністра за різночасовими космічними знімками і топографічними картами та їх аналізі. Завдання дослідження: дослідити чинники, які впливають на руслові процеси, зокрема на зміщення русла; враховуючи морфометричні та гідрологічні характеристики досліджуваної частини річки Дністер, визначити горизонтальні зміщення русла та вплив спорудження ГЕС на зміни русла та прируслової території. Предметом дослідження є методика дослідження руслових процесів річки Дністер на підставі використання ДЗЗ та ГІС-технологій. Об’єктом дослідження є руслові процеси річки Дністер. Результати. Для моніторингу русла річки Дністер у середній його частині використано топографічні карти 1928, 1942, 1982 років та космічні знімки Landsat-7 за 2000 р. та Landsat-8 за 2022 р. Аналіз горизонтальних зміщень ділянки від села Митків Чернівецької області до села Наддністрянське Вінницької області завдовжки близько 170 км свідчить, що річка має порівняно стійке русло, яке сильно меандрує. В першій каньйонній частині максимальні горизонтальні зміщення досягають 100–150 м; у другій з розширеною заплавою – 300–350 м; на третій ділянці з 1928–1942 рр. характерні незначні горизонтальні зміщення, в середньому значення коливаються від 20 м до 100 м. На цій ділянці побудовано три гідростанції, що зумовило зміни як самого русла, так і прируслових територій. Наукова новизна та практична значущість. Беручи до уваги всі чинники впливу на руслові процеси, можна зробити висновок, що актуальність цієї проблеми підкреслена її практичним значенням. Швидкий розвиток новітніх технологій отримання та опрацювання інформації про об’єкти земної поверхні, який ґрунтується на використанні даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, дав можливість на нових засадах розв’язувати складні завдання дослідження руслових процесів, зокрема визначення горизонтальних зміщень русла Дністра.Item Особливості класифікації космічних зображень для ідентифікації лісів Прикарпатського регіону(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Бурштинська, Х.; Декалюк, Я.; Заяць, І.; Burshtynska, Kh.; Dekaliuk, Ya.; Zayats, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – дослідження ефективності використання контрольованої класифікації для ідентифікації лісової рослинності за космічними зображеннями високої розрізненості; ідентифікації здорової, повністюзасохлої та пошкодженої засиханням хвойної рослинності. Методика полягає у дослідженні впливу вибору кількості сигнатур для контрольованої класифікації на основі параметричного правила максимальної вірогідності за знімком високого розрізнення, який отримано зі знімальної системи GeoEye1. Результати. Дослідження виконано на основі аналізу статистичних характеристик спектральних яскравостей пікселів, що дає змогу зробити висновок про пріоритетність сигнатур того чи іншого розміру. Створені класифіковані зображення для двох випадків вибраних розмірів сигнатур за тестовими ділянками дають змогу оцінити точність площ вибраних класів. Наукова новизна та практична значущість. Новизною отриманих результатів роботи є дослідження розмірів навчальних вибірок для проведення контрольованої класифікації космічних зображень за методом максимальної вірогідності. Метод контрольованої класифікації за правилом максимальної вірогідності дає змогу ідентифікувати різні об’єкти, характерні для площ, зайнятих лісовою рослинністю. Використовуючи правильний вибір сигнатур та їх розташування на знімку, можна визначати тип лісових об’єктів, зокрема категорії хвойної рослинності: здорова, пошкоджена та суха, які мають складні спектральні яскравості. Тобто формування навчальних вибірок для класифікації лісових об’єктів із змішаними спектральними характеристиками потребує додаткового дослідженняItem Моніторинг хвойних лісів з використанням даних дистанційного зондування (на прикладі Тухлянського лісгоспу)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Бурштинська, Х.; Декалюк, Я.; Burshtynska, Kh.; Dekaliuk, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є розгляд стану хвойних лісів Тухлянського лісгоспу Прикарпатського регіону. Зміни земельного покриву, забруднення повітря, води та ґрунтів, погіршення їх якості, втрати біологічного різноманіття лісових екосистем відбуваються на регіональному та глобальному рівнях. Зміни клімату, підвищення температури та зменшення кількості опадів провокують розвиток шкідників, що найпоширеніші саме в хвойних лісах. Технології дистанційного зондування дають змогу створювати системи моніторингу лісів, зокрема визначення структури насаджень, виявлення змін у лісах через вплив пожеж, вирубок, екологічних проблем, зокрема засихання лісів. Методика виявлення змін у лісах ґрунтується на використанні космічних зображень високого просторового розрізнення, а для ідентифікації здорової, засохлої й частково пошкодженої засиханням хвойної рослинності на тестових ділянках – на опрацюванні знімків, отриманих з безпілотних літальних апаратів. Результатом дослідження є зображення, отримане методом контрольованої класифікації. Точність класифікації залежить від правильного вибору сигнатур, для чого і слугують знімки з БПЛА. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано методику для ідентифікації різних станів хвойних лісів із використанням методу контрольованої класифікації за алгоритмом максимальної вірогідності. Принциповим для виконання завдання є вибір сигнатур класів. Методика може бути застосована у різних структурах лісового господарства.Item Моніторинг засихання хвойних лісів Прикарпатського регіону з використанням даних дистанційного зондування(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Бурштинська, Х. В.; Петрик, Ю. В.; Поліщук, Б. В.; Шило, О. Є.; Burshtynska, Kh.; Petryk, Yu.; Polishchuk, B.; Shylo, Ye.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДля моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва застосовано методику, що ґрунтується на використанні різних за спектральними характеристиками і розрізненістю космічних зображень, знімків, отриманих з БПЛА і, відповідно, їх опрацювання різними методами. Здійснено спектрофотометричні вимірювання здорової та пошкодженої хвойної рослинності для обґрунтування методів подальшого опрацювання зображень, розроблення ефективних підходів до ідентифікації ділянок із засиханням хвойних дерев. Аналіз отриманих спектральних кривих дає змогу вибирати відповідні діапазони електромагнітного спектра для ідентифікації пошкодженої та сухої рослинності. Дослідження ґрунтується на використанні космічних знімків високого середнього розрізнення, одержаних із супутників GeoEye-1 та Sentinel-2 на територію Тухлянського лісництва. Для отримання звіркової інформації та аналізу результатів використано знімання з безпілотного літального апарату. Дослідження виконано на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для проведення польових досліджень здійснено три експедиції. Під час останньої експедиції знято з безпілотного літального апарату дві тестові ділянки. З метою ефективного використання спектральних ділянок відбиття відібрано зразки різного типу хвойної рослинності для проведення спектрофотометричних вимірювань. Аналіз отриманих спектральних кривих використано для вибору вегетаційних індексів, що дають змогу ідентифікувати пошкоджену та здорову рослинність. Для поліпшення інтерпретаційних можливостей індексних зображень створено синтезоване зображення за трьома вегетаційними індексами. Щоб визначити площі ділянок із пошкодженою хвойною рослинністю, виконано контрольовану класифікацію за методом максимальної вірогідності. Проаналізовано отримані результати.Item Моніторинг засихання хвойних лісів за різночасовими космічними знімками (на прикладі Тухлянського лісництва)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Денис, Ю.; Бурштинська, Х.; Паштетник, О.; Burshtynska, Kh.; Denys, Yu.; Pashtetnyk, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи полягає у виявленні ділянок із засиханням хвойних лісів на підставі спектральних яскравостей зображень із використанням польових досліджень та у створенні навчальних вибірок для здійснення контрольованої класифікації для обчислення площ ділянок із засиханням хвойних дерев. Методика. Для моніторингу стану лісів Тухлянського лісництва використано комплексну методику, основану на використанні різночасових космічних знімків середнього розрізнення з подальшим їх опрацюванням за допомогою геоінформаційних систем. На ділянці досліджень у 2007 р. за матеріалами аерознімання електронно-оптичною камерою створено ортофотоплани із позначеними ділянками, на яких виявлено засихання хвойних дерев. Польові дослідження полягали в ідентифікації вибраних на ортофотоплані п’яти ділянок і виявленні змін щодо засихання хвойних лісів за десятиліття. Дослідження стосувались вибору тестових зразків для подальшого опрацювання космічних знімків, отриманих із супутників Landsat 5 (2007 р.) та Sentinel 2 (2017 і 2018 рр.), методом контрольованої класифікації. Контрольована класифікації дає можливість визначати масштаби засихання лісів за останні 11 років, зміни ландшафту та визначати площі засихання лісів. Результати. Дослідження проведено на території Тухлянського лісництва Сколівського району Львівської області. Для польових досліджень вибрано п’ять ділянок із відомими координатами, на яких виявлено засихання. З метою збирання завіркової інформації на ці ділянки організовано дві експедиції. На підставі завіркової інформації створено навчальні вибірки. Для оцінювання навчальних вибірок використано гістограми та діаграми розсіювання. Контрольовану класифікацію здійснено за методом максимальної вірогідності на територію лісництва з подальшим постопрацюванням. Ідентифіковано нові ділянки із засиханням хвойних дерев та визначено площі засихання. Наукова новизна та практична значущість. Запропонована методика дає змогу достовірно та з достатньою точністю вести моніторинг лісових масивів, а також контролювати поширення засихання у лісах і відповідно, приймати вчасні управлінські рішення щодо зменшення осередків поширення шкідників у хвойних лісах. Опрацьовану методику та отримані результати досліджень доцільно використовувати у лісовому господарстві для здійснення оперативного лісового моніторингу.Item Дослідження меандрування ріки Дністер з використанням геоінформаційних технологій(2017-02-07) Бурштинська, Х.; Третяк, С.; Шевчук, В.; Burshtynska, Kh.; Tretyak, S.; Shevchuk, V.; Бурштынская, К.; Третьяк, С.; Шевчук, В.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто основні причини, які викликають зміщення русел рік та їх меандрування. Запро- поновано технологічну схему визначення зміщень русла ріки Дністер поблизу м. Миколаїв Львівської області. Для аналізу зміщень русла ріки за 125-літній період використано топографічні карти 1886, 1928 та 1989 рр., космічні зображення із супутників Landsat 7 (2000 р.) та Landsat 8 (2014 р.) та геомо- рфологічні й ґрунтові карти. Встановлено, що зміщення русла за цей період на деяких ділянках сягають 1000 м. Опрацювання вихідних матеріалів здійснено з використанням геоінформаційної системи ArcGIS.