Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
9 results
Search Results
Item Delegation of PU “USGC” at the General Assembly of CLGE(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Хоптар, А.; Тревого, І.; Четверіков, Б.; Khoptar, A.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Карлів університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Charles University; Lviv Polytechnic National UniversityПодано інформацію про Генеральну асамблею Європейської асоціації геодезистів (Comité de Liaison des Géomètres Européens, CLGE) в м. Орадя (Румунія), у якому брала участь делегація Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”). На Генеральній асамблеї було заслухано доповідь Аліни Хоптар стосовно діяльності Спілки до повномасштабного російського військового вторгнення в Україну та після нього. Наступна Генеральна асамблея CLGE відбудеться 10–11 листопада 2023 року в Франції.Item XXVI Міжнародна науково-технічна конференція “Геофорум-2023”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Рудик, О.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Rudyk, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Волинський національний університет ім. Лесі Українки; Lviv Polytechnic National University; Volyn National University named after Lesi UkrainkaОписано роботу традиційної XXVI Міжнародної науково-технічної конференції “ГЕОФОРУМ”, організованої Західним геодезичним товариством УТГК, яка працювала 19–21 квітня 2023 року у Львові – Брюховичах. Висвітлено підготовчі етапи й особливості проведення конференції у форс-мажорних умовах, урочисте відкриття, роботу пленарних засідань, наукових секцій, презентацій, сучасної виставки обладнання та технологій, БПЛА, науково-технічної літератури тощо. Розглянуто й оцінено стан та першочергові напрями розвитку геодезичних, топографічних, картографічних, інженерно-геодезичних та кадастрових робіт у сучасних умовах. Прийнято ухвалу, спрямовану на швидке вирішення першочергових проблем галузі.Item Розроблення макета та основних функцій програмного модуля візуалізації результатів обробки геопросторових даних(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Четверіков, Б.; Процик, М.; Chetverikov, B.; Protsyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Мета дослідження – розроблення макета та визначення основних функцій програмного модуля 3DDEM&RADAR, який зможе будувати загальні 3D-моделі наземних та підземних елементів нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС), коригувати межі та охоронні зони об’єкта, а також визначати області інтересу за інфтерферограмою для подальших георадарних досліджень. Методика. Для реалізації поставленої мети роботи складено технологічну схему, що містила три блоки створення функціональних частин модуля: визначення ділянок із інтерферограм; побудова загальної 3D ЦМР та уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини. Для визначення ділянок з інтерферограм, що містять екстремуми вертикальних зміщень, для подальшого георадарного опрацювання було визначено сім кроків із програмуванням відповідних функцій на кожному з них. Для побудови загальної 3D ЦМР, що містила б як наземні, так і підземні елементи об’єктів історико-культурної спадщини, виконано шість кроків. І для уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини за нововиявленими підземними елементами об’єктів використано п’ять кроків. Використання останнього блока програмного модуля можливе лише за умови існування встановлених меж пам’яток. Результати. У результаті досліджень розроблено макет та основні функції програмного модуля візуалізації результатів опрацювання геопросторових даних. Розроблено інтерфейс користувача та основні елементи управління. Макет містить вікна, кнопки, панелі інструментів, графіки та інші компоненти, які допомагають користувачеві взаємодіяти з даними. Розроблено функції, які дають змогу візуалізувати оброблені геопросторові дані. Це різні типи візуалізацій, такі як інтерферограми, графіки, діаграми, тривимірні моделі тощо. Візуалізація допомагає користувачеві краще розуміти та аналізувати дані. Реалізовано функції для імпорту та експорту даних, групування, аналізу та обчислення різних параметрів, створення каталогу координат. Ці функції допомагають ефективно працювати із геопросторовими даними. Практична цінність. Отримані результати можуть використовувати землевпорядні організації як державного, так і приватного сектору, а також організації з охорони культурної спадщини для уточнення меж об’єктів історико-культурної спадщини та їхніх охоронних зон за опрацьованими даними радіолокаційної інтерферометрії та георадарного знімання.Item Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.Item Створення інвентаризаційної бази даних та 3D-моделей пам’ятників видатних польських діячів, похованих на Личаківському цвинтарі у м. Львов(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Четверіков, Б.; Зборщик, В.; Рябчій, В.; Chetverikov, B.; Zborschyk, V.; Riabchiy, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; National Technical University “Dnieper Polytechnic”Мета. Мета роботи – створення інвентаризаційної файлової бази даних видатних польських діячів, похованих на Личаківському цвинтарі у м. Львові, та динамічних 3D-моделей пам’ятників поховань, більшість із яких є пам’ятками мистецтва. Методика. Запропонована в роботі методика створення інвентаризаційної бази даних польських поховань на Личаківському кладовищі у м. Львові передбачає такі етапи: розроблення html-макета бази даних; наповнення інвентаризаційної таблиці польських поховань даними; створення файлової бази даних польських поховань відповідно до розробленої структури; створення динамічних 3D-моделей пам’ятників видатних особистостей, які поховані на Личаківському цвинтарі. Всі елементи інвентаризаційної бази даних польських поховань виконано в html-форматі, а динамічні 3D-моделі в форматі MPEG під’єднані до html за допомогою гіперпосилань. Результати. В результаті проведених досліджень створено інвентаризаційну базу даних, що містить каталог польських поховань на території Личаківського кладовища у м. Львові (номер поховання, прізвище й ім’я похованого, роки життя). Кожне прізвище із інвентаризаційної бази даних пов’язане гіперпосиланням із файловою базою даних щодо кожної людини. Файлова база даних містить такі пункти: ПІП людини, роки життя, стан пам’ятника, координати могили, фото пам’ятника, стать, коротка інформація про похованого (за наявності), сектор поховання. Окрім цього, для видатних особистостей, похованих на Личаківському цвинтарі, створено динамічні 3D-моделі пам’ятників за допомогою мобільного додатка Polycam, що також під’єднані у вигляді відеофайлів до бази даних. Практична цінність. Отримані результати може використати керівництво Личаківського цвинтаря для підвищення туристичної привабливості об’єкта, а також польські громадські й урядові організації, які займаються обліком польських поховань та доглядом за ними.Item Нові прилади, системи, технології та науковий форум на INTERGEO 2021(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Горб, А.; Тревого, І.; Четверіков, Б.; Задорожний, В.; Gorb, A.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Zadorozhnyy, V.; СНС Navigation; Національний університет “Львівська політехніка”; СНС Navigation; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено новітні технологічні розробки у геодезії, фотограмметрії, геоінформатиці та інформацію про наукову конференцію на світовому геодезичному конгресі ІNTERGEO 2021 у м. Ганновер (Німеччина) та участь у роботі конгресу вчених і фахівців із України.Item Четвертий з’їзд Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії”(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Карпінський, Ю.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Karpinskyy, U.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Lviv Polytechnic National University; Research Institute of Geodesy and CartographyВисвітлено підготовку до проведення і роботу IV з’їзду Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” (ГС “УТГК”), який відбувся у м. Львові 26 листопада 2021 року. Наведено інформацію про організаційні заходи, делегатів і гостей з’їзду, урочисте і пленарне засідання, про звітні доповіді Президії і ревізійної комісії за 2017–2021 рр. та оцінку діяльності президії ГС “УТГК”; про обрання президента та нового складу Президії і ревізійної комісії ГС “УТГК” на 2022–2026 рр. та прийняття ухвали IV з’їзду.Item Діяльність Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” за 2017–2021 роки(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Четверіков, Б.; Ванчура, О.; Trevoho, I.; Chetverikov, B.; Vanchura, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено основні результати діяльності Громадської спілки “Українське товариство геодезії і картографії” за п’ять років після ІІІ з’їзду у 2016 р. Висвітлено напрями діяльності ГС “УТГК” та внесок Президії, підрозділів, окремих організацій, фахівців, науковців, громадських діячів.Item Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National UniversityМета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.