Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Змінний тематичний декор в дизайні житлового інтер’єру(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Дида, Ірина; Дида, Олександра; Езатуллах, Абдул Хакім; Dyda, Iryna; Dyda, Oleksandra; Ezatullah, Abdul Hakim; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена дослідженню проблеми змінного тематичного декору в житловому середовищі як актуального суспільного явища, що має історично обумовлений генезис і значний потенціал розвитку в майбутньому. Визначено основні типи змінного тематичного декору, їх характеристики, функціональне призначення і особливості розташування в інтер’єрі. Обґрунтовано потребу передбачувати місця для розміщення змінних декоративних елементів ще в процесі розробки архітектурного проєкту, створивши необхідні конструктивні передумови і забезпечивши відповідну інженерну інфраструктуру.Item Ukrainian identity in buildings of Ivan Levynskyi’s company(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтильове різноманіття архітектурного середовища на початку ХХ ст. сприяло демонстрації національної ідентичності будинку в його формах і деталях. На відміну від попередніх стилів, український архітектурний модерн став результатом аналізу та узагальнення історичної української архітектурної спадщини. Фірма Левинського розвивала своє бачення і свою методику інтерпретації традиційних рис української архітектури в нових спорудах. Значний вплив на вибір творчих засобів інтерпретації першоджерел мали специфічні місцеві чинники і обставини: споруди для української громади, поряд з традиційними регіональними характеристиками, мали підкреслити етнокультурну єдність Галичини з рештою України, виявити стильову відмінність від “закопанського способу” у будівництві, зазначити культурно-емоційні пріоритети громади – замовника. В цьому контексті, фірма Левинського поряд з інтерпретацією форм народної дерев’яної архітектури, робила акцент на гуцульських регіональних мотивах в орнаментиці і колористиці, і на використанні кераміки в декорі фасадів. Зважаючи, що основу архітектурної ідентичності міста формують будинки з громадською функцією, детальніше розглядаються будинки кредитного товариства і банку “Дністер”, бурси Педагогічного товариства, Українського музичного товариства ім. Лисенка, в яких проявились індивідуальні підходи до художньо-образного та архітектурного вирішення. Вони в оптимальний спосіб поєднали в собі передові для свого часу функціональні, технологічні та стилістичні вимоги з дуже виразними традиційними візуальними характеристиками. Це стало результатом спільних зусиль архітекторів, будівельників і української громади міста, їх усвідомленого бажання мати якісну архітектуру, що відповідала б світовим стандартам, і, одночасно, архітектуру українську, здатну в нових умовах розвивати українські культурні традиції. Запроектовані і побудовані для української спільноти Львова споруди є цінним підґрунтям для творчого переосмислення питання української ідентичності в умовах сучасного архітектурного процесу в Україні.Item To the issue of urban space identity: relevance of the distinction(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектурна композиція міського простору і окремих його складових елементів під впливом об’єктивних обставин, починаючи з ХІХ ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на «європейський» лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв’язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів в умовах відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів з Москви і Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами і традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці ХІХ ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв’язків з ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі – через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору – основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в ХІХ ст і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку в сучасних умовах для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза – втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.Item Similar urbanistic approach to foundation of the early middle age cities (up to 13th century) in Poland and in Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityВ останні століття візуальний образ архітектурного середовища історичних міст Польщі й України суттєво відрізняється. Архітектурна організація історичних осередків польських міст, що ґрунтується на застосуванні візуально закритих просторів, виявляє ознаки, характерні для західноєвропейської урбаністичної традиції, тоді як більшість українських міст аж до ХІХ ст. розбудовувалися за принципом візуальної відкритості та інтеграції з ландшафтом. Складається враження, що ця істотна концептуальна відмінність архітектурного середовища існувала завжди, хоча обидві країни розташовані поруч на карті Європи. Але спосіб заснування польських та українських міст у період раннього середньовіччя (до ХІІІ століття), а також наукові бібліографічні джерела, дають підстави говорити про наявність у тогочасних містах ряду подібних композиційних характеристик. Це, зокрема, залежність містобудівної структури, архітектурного образу і загальної композиції архітектурного ансамблю міста від місцевого ландшафту, візуальна відкритість міського простору на околиці, розміщення основних домінант так, щоб вони добре сприймались з різної віддалі, а також формування міських осередків з кількох містобудівних елементів, різних за функціональним призначенням, розміром і потребами до розміщення в ландшафті. Таким чином, інтеграція з ландшафтом, яка аж до ХІХ ст. характеризувала забудову українських міст, може бути продовженням застосування тієї самої давньої концепції формування архітектурного середовища, яка в період раннього середньовіччя, до часу інтенсивного поширення на європейський схід процесів нової локації міст, застосовувалась також у Польщі, і яка щойно в ХІІІ–ХІV століттях, через історичні обставини, була здебільшого втрачена. В долокаційному розвитку польських і українських міст проявилися дуже давні регіональні урбаністичні традиції, і їх дослідження необхідне для належної оцінки спільного внеску обох країн в загальносвітову культуру.Item Professor Andriy Rudnytskyi and his impact on forming the Lviv’s architectural environment of the second half of he 20th century(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Черкес, Богдан; Дида, Ірина; Cherkes, Bohdan; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена дослідженню впливу особистісних характеристик на напрям розвитку і якісні особливості фахової архітектурної освіти в окремому університеті, а також вивченню впливу особи на формування архітектурного середовища міста в довгостроковій перспективі. В такому аспекті проаналізовано діяльність доктора архітектури, професора Андрія Рудницького, що працював у Львівській політехніці з 1951 р., в різний час завідував трьома кафедрами, дві з яких було створено за його ініціативи, був деканом Архітектурного факультету, Головою львівської організації САУ, та мав ряд інших професійних обов’язків. Досліджено методику його роботи в сферах архітектурної науки, творчості і освіти, визначено характерні риси особистості в контексті суспільно-культурних передумов та історичних обставин, вивчено вплив його професійної та громадянської позиції на формування архітектурного середовища Львова, збереження історичної міської забудови, на розвиток львівської архітектурної школи, і у підсумку – на сучасний європейський статус Львова в складі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, виявлено значення для збереження традицій львівської архітектурної освіти факту навчання Андрія Рудницького у професора Івана Багенського, представника довоєнної архітектурної школи; обґрунтовано вплив, який мала позиція Андрія Рудницького стосовно питань охорони історичної спадщини, його науково доведені висновки про давньоруське походження регулярного львівського середмістя, пропагування ідеї міських пішохідних просторів, та ін., – на усвідомлення громадськістю і керівництвом міста необхідності збереження львівського історичного центру. Досліджено роль особистості і тезаурусу Андрія Рудницького у формуванні міжнародних контактів львівської архітектурної школи з провідними університетами Європи. Дослідження підтверджує наявність великого потенціалу впливу особистості на напрям розвитку і якість професійної освіти в архітектурній сфері.Item Palladio’s artistic heritage and architectural traditions: conceptual parallels(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглянуто феномен палладіанізму в архітектурі в аспекті факторів та обставин, що сприяли його виникненню, поширенню і особливій популярності в східноєвропейському регіоні.Item The concept of traditional architecture in terms of preserving identity of modern architectural space in Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Dyda, IrynaThe article deals with the issue of preserving a traditional Ukrainian architectural environment under conditions of present-day construction. It has been found out that an ecological approach and landscape integration, traditional for Ukrainian folk architecture, which could become the basis for preserving its identity in future, in most cases coincide with the concept of modern organic architecture as well as modern understanding the relationship between society and nature. One of the ways to continue the Ukrainian environment identity is to apply the principles of organic architecture to the process of up-to-date construction. Стаття стосується проблеми збереження традиційного для України архітектурного середовища в умовах сучасного будівництва. Виявлено, що традиційні для української народної архітектури екологічний підхід та інтеграція з ландшафтом, які могли б стати базою для збереження її ідентичності в майбутньому, в багатьох напрямах збігаються з концепцією сучасної органічної архітектури і сучасним розумінням відносин суспільства і природи. Одним із шляхів продовження української ідентичності середовища є застосування принципів органічної архітектури в процесі сучасного будівництва.