Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Забезпечення освітнього та наукового процесу реставрації в профільних інституціях Сполучених Штатів Америки(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Каплінська, М. В.; Bevz, M.; Kaplinska, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто особливості реалізації процесу підготовки фахівців з реставрації об’єктів культурної спадщини. Висвітлено організаційно-навчальні та інструментальні питання провадження реставраційної освіти та її наукового забезпечення в провідних профільних інституціях Сполучених Штатів Америки (Східного берега), зокрема в навчальних програмах в університетах, реставраційних лабораторіях при музеях та приватних фірмах.Item Застосування розчинів пероксиду водню для очищення поверхні пам’яток архітектури з каменю(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Волошинець, В. А.; Стасюк, О. С.; Каплінська, М. В.; Voloshynets, V.; Stasyuk, O.; Kaplinska, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВивчено застосування розчинів пероксиду водню різної концентрації, а саме 1 %, 17 %, 35 % для очищення поверхні кам’яного вазону з фронтону головного входу костелу Св. Миколаю в с. Вижняни Золочівського району Львівської області. Визначення концентрації розчину пероксиду водню здійснювали перманганатометричним титруванням у кислому середовищі. Розчини пероксиду водню концентрації 17 % та 35 % розбавляли під час титрування до концентрації 0,3 моль/л. Під час оброблення розчин пероксиду водню різної концентрації наносили на поверхню кам’яного вазону. При цьому відбувався розклад пероксиду водню з виділенням молекулярного кисню та води, що зумовлювало розпушування забруднень. Після оброблення щітками забруднення видалялися з поверхні вазону. Оброблення поверхні здійснювали декілька разів. Установлено, що найефективнішим для очищення є розчин пероксиду водню концентрацією 35 %, який забезпечував повне видалення забруднень з поверхні каменю. За літературними даними та проведеними експериментами, найімовірнішим каталізатором розкладу пероксиду водню на поверхні каменю є фермент каталаза, що міститься в мікроорганізмах, присутніх на органічних забрудненнях. Також ініціювати розклад пероксиду водню можуть солі металів змінної валентності, наприклад, іони заліза, які можуть бути присутні на поверхні пам’яток архітектури, виготовлених з каменю. Застосування розчинів пероксиду водню забезпечувало також антисептичне оброблення поверхні.