Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Легітимність влади як правовий феномен та її прояви в умовах демократичної трансформації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Kovalchuk, Vitaliy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі. Легітимність включає в себе три базових елементи: справедливість, законність та доцільність, які тісно взаємопов’язані між собою. З погляду автора статті легітимність – це одна з фундаментальних властивостей державної влади в демократичній правовій державі, яка проявляється у визнанні громадян (підданих) порядку конституювання та функціонування чинної влади справедливим, законним та доцільним, що має результатом їх готовність діяти відповідно до конституції та законів. Автор статті виділяє ряд ознак які наповнюють легітимність її правовою суттю. Поперше, легітимність знаходить своє вираження через ідею права, справедливість та інші універсальні цінності. Подруге, легітимність містить нормативну складову, оскільки вона спирається на конституцію та законодавство. Тому виконання наказів чинної влади у вигляді конкретних приписів, чи загальних принципів здійснюється як через внутрішнє переконання у справедливому характері чинної влади та її законів, так і через можливість застосування санкції у разі порушення встановлених норм. По-третє, точкою відліку для легітимної влади є конституція, яка втілює в собі правові цінності та суверенну волю народу. Почетверте, легітимність завжди передбачає визнання суспільством правомірності того типу панування та його методів, які характерні для цього політичного режиму в певних історичних та соціальних обставинах. Поп’яте. застосування принципу «політичної доцільності» в процесі становлення демократичної правової держави може посилювати легітимаційний потенціал діючої влади або навпаки дестабілізувати систему політичних відносин. Застосування цього принципу дозволяє вирішити суспільно-політичні конфлікти та відновити (утвердити) демократичні цінності, подолати суспільну кризу у тих випадках, коли механізми її вирішення не зафіксовані у діючому праві.Item Проблема сутності народного суверенітету та його визначення в конституційному праві(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Ковальчук, Віталій; Богів, Ярина; Kovalchuk, Vitaliy; Bohiv, Yaryna; Ковальчук, Виталий; Богив, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано сутність народного суверенітету як правового феномену та запропоновано його авторське визначення для науки конституційного права. Доведено, що “народний суверенітет” є складним правовим поняттям, яке складається з двох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних елементів – “суверенітет” та “народ”, які формують цілісну правову категорію, яка одночасно є основоположним принципом сучасного конституціоналізму. Зміст народного суверенітету полягає у тому, що це сформована в процесі суспільного життя природна властивість народу володіти верховною, незалежною, установчою владою, яка виражає загальну волю кожного індивіда і реалізується у правах громадян, за їх безпосередньої участі, в межах наявної конституційної держави.Item Конституційно-правова доктрина народного суверенітету: історія становлення та сучасна інтерпретація(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Ковальчук, Віталій; Богів, Ярина; Kovalchuk, Vitaliy; Bohiv, Yaryna; Ковальчук, Виталий; Богив, Ярына; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто окремі аспекти конституційно-правової доктрини народного сувере- нітету, зокрема становлення та розвитку такої доктрини та її сучасної інтерпретації. Проаналізовано погляди ідеї низки мислителів, які мали визначальне значення для становлення концепції народного суверенітету, зокрема Ж.-Ж. Руссо, Б. Констана, А. Есмена, Л. Дюгі, М.Оріу. Досліджено сучасні тенденції розвитку доктрини народного суверенітету та визначено її ключові характеристики. По-перше, сучасна концепція народного сувере- нітету – це цілісна система ліберально-демократичних цінностей, яка, на відміну від первинної редакції, гармонійно поєднує колективні та особисті права, «спільну волю» та «автономну свободу»; по-друге, її основоположні ідеї підкріплені юридичним механізмом їхньої реалізації, який не звужується лише до виборів та референдуму;по-третє, вона не обмежує представництво як одну з форм народного суверенітету виборними органами, але й включає до них ті, які через свою незалежність, безсторонність, професійність можуть ефективно представляти інтереси громадян, зокрема органи конституційної юрисдикції; по-четверте, актуальна сьогодні концепція народного суверенітету розгля- дає кожну окрему людину як активного учасника процесу демократичної легітимації, який бере безпосередню участь у прийнятті важливих суспільних рішень спільно з органами публічної влади.Item Люстрація як механізм захисту основ демократії та прав людини в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayya; Ковальчук, Виталий; Пивовар, Майя; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено правову природу люстрації як одного з механізмів забезпечення основ демократії та прав людини. Проаналізовано досвід проведення люстрації в Україні та зарубіжних країнах.Item Громадянські права і свободи людини як основний критерій легітимності та конституційності державної влади(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковальчук, Віталій; Kovalchuk, Vitaliy; Ковальчук, Виталий; Національний університету «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано сутність та природу громадянських (особистих) прав, забезпечення яких є основним критерієм легітимності державної влади. Реалізація громадянських прав, на думку автора, тісно пов’язана з політичними правами громадян, закріпленими в конституції.