Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Національно-правова ідентичність та її роль в умовах конституційної трансформації в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Ковальчук, Віталій; Kovalchuk, Vitaliy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті аналізується національна правова ідентичність та її вплив на формування сучасної конституційної держави. Автор статті акцентує увагу на конституційних процесах та їх особливостях у країнах демократичного транзиту, зокрема, Україні. Акцентовано на тому, що в цих країнах процес конституційної трансформації переплітається з пошуком ідентичності, яка зазнала кризи після розпаду СРСР та відмови від подальшого застосування радянської ідеології. Ключова теза цього дослідження полягає в тому, що національна правова ідентичність може й повинна стати першочерговою умовою ефективного функціонування сучасної конституційної держави, її роль особливо важлива на початковій стадії державотворення. Вона поєднує в собі усталені традиції та культуру народу з універсальними цінностями конституціоналізму і спрямована на формування політичної нації. Зазначається, що роль культурного фактору в цьому процесі є одним із ключових. Чим сильніше почуття культурної єдності, тим сильніше та глибше усвідомлення ідентичності всередині нації, і навпаки ‒ слабкість об’єднуючого культурного елементу чи його відсутність призводять до слабкості нації та її занепаду. Однак робиться висновок про те, що політична нація формується не лише на етнокультурній, але й на правовій ідентичності. Політична нація – це історично сформована спільність людей із високим рівнем політичної організації та правової культури. Це суспільство правосвідомих громадян, яке відкидає будь-яку нетерпимість до “інших”, включно расову. Сучасна національна держава є етнополітичним утворенням, яке ефективно функціонує завдяки правовій ідентичності як окремого індивіда, так і суспільства загалом. Національна – правова ідентичність передбачає ціннісне правове самовизначення, яке визнається всіма зацікавленими членами спільноти і є результатом високого рівня колективної правосвідомості. Запропоновано авторське розуміння національної (правової) ідентичності як стану суспільної правосвідомості, який конструюється з наступних когерентних елементів: 1) відношення до минулого, яке знаходить своє вираження через конституційно-правову традицію (“історія формує ідентичність”); 2) актуальної політико-правової та соціальної диспозиції (“сучасність формує ідентичність”); 3) цілей та намірів побудови легітимного правопорядку (“майбутнє формує ідентичність”). У такому контексті національноправова ідентичність – це стан самовизначення нації як повноцінного суб’єкта права, який базується на правовій традиції, державотворчій дійсності та цивілізаційній перспективі. У статті акцентовано увагу на тому, що відновлення історичної справедливості істотно впливає на правову ідентичність народу, відчуття його національної гідності, на подальші перспективи демократичної трансформації суспільства, формування його як цілісного суспільства здатного до компромісів та здобутків, терпимого до “інших” спільнот. Від цього в кінцевому результаті залежить, яка модель конституційного регулювання – ліберальна чи патерналістська ‒ буде застосована в процесі подальшого держави народу (нації), який знаходить своє формальне вираження через суверенітет держави. Національна конституційна держава є оптимальною формою вираження народного суверенітету. Однак існування такої держави неможливе без почуття патріотизму та національної гідності, які тісно взаємопов’язані. Вони передбачають любов до своєї держави, повагу до її символів та готовність боронити її в разі небезпеки. Автор вважає, що майбутнє української політичної нації безпосередньо пов’язане з європейською ідентичністю та цінностями конституціоналізму, серед яких визначальну роль відіграють: особиста свобода та гідність, народний суверенітет та права меншості, політичний плюралізм, незалежність судової влади та легітимність публічної влади загалом. Національна гідність та конституційний патріотизм стають базовими елементами національно – правової ідентичності і саме вони повинні лягти в основу сучасної правової ідеології Української держави.Item Легітимність влади як правовий феномен та її прояви в умовах демократичної трансформації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Kovalchuk, Vitaliy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі. Легітимність включає в себе три базових елементи: справедливість, законність та доцільність, які тісно взаємопов’язані між собою. З погляду автора статті легітимність – це одна з фундаментальних властивостей державної влади в демократичній правовій державі, яка проявляється у визнанні громадян (підданих) порядку конституювання та функціонування чинної влади справедливим, законним та доцільним, що має результатом їх готовність діяти відповідно до конституції та законів. Автор статті виділяє ряд ознак які наповнюють легітимність її правовою суттю. Поперше, легітимність знаходить своє вираження через ідею права, справедливість та інші універсальні цінності. Подруге, легітимність містить нормативну складову, оскільки вона спирається на конституцію та законодавство. Тому виконання наказів чинної влади у вигляді конкретних приписів, чи загальних принципів здійснюється як через внутрішнє переконання у справедливому характері чинної влади та її законів, так і через можливість застосування санкції у разі порушення встановлених норм. По-третє, точкою відліку для легітимної влади є конституція, яка втілює в собі правові цінності та суверенну волю народу. Почетверте, легітимність завжди передбачає визнання суспільством правомірності того типу панування та його методів, які характерні для цього політичного режиму в певних історичних та соціальних обставинах. Поп’яте. застосування принципу «політичної доцільності» в процесі становлення демократичної правової держави може посилювати легітимаційний потенціал діючої влади або навпаки дестабілізувати систему політичних відносин. Застосування цього принципу дозволяє вирішити суспільно-політичні конфлікти та відновити (утвердити) демократичні цінності, подолати суспільну кризу у тих випадках, коли механізми її вирішення не зафіксовані у діючому праві.Item Принципи взаємодії державної влади та опозиції в Україні: конституційно-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи. Авторами статті звертається увага на те, що в умовах демократичної трансформації важливими факторами у відносинах влади та опозиції є: політична толерантність, конструктивний діалог та спільна відповідальність, які є суттєвим фактором утвердження правової держави. Звертається увага на те, що уряд та опозиція є складовими єдиного публічно-владного механізму, оскільки контроль за правлячою владою, який здійснюють опозиційні партії, за своєю природою є також процесом владарювання. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн та особливості становлення демократичного режиму в Україні, автори статті дійшли висновку про необхідність закріпити на рівні Конституції України право на опозиційну діяльність, а на рівні законодавства передбачити конкретні принципи взаємодії влади та опозиції та нормативно врегулювати механізм їх практичної реалізації. Формальна сторона вирішення цього складного питання є лише одним з чинників його позитивного вирішення. Однак, в умовах демократичної трансформації він може стати правовою основою для позитивних змін в політичному житті держави, які: по-перше, дозволять опозиції стала реальним суб’єктом конституційно-правових відносин; по-друге, забезпечать конституційний контроль та відповідальність політичних партій та їх лідерів як в парламенті, так і за його межами за дії, які становлять загрозу суверенітету держави та правам людини; по-третє, встановлять систему цінностей, яка стане невід’ємним елементом вітчизняної конституційної традиції.Item Проблема сутності народного суверенітету та його визначення в конституційному праві(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Ковальчук, Віталій; Богів, Ярина; Kovalchuk, Vitaliy; Bohiv, Yaryna; Ковальчук, Виталий; Богив, Ярина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано сутність народного суверенітету як правового феномену та запропоновано його авторське визначення для науки конституційного права. Доведено, що “народний суверенітет” є складним правовим поняттям, яке складається з двох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних елементів – “суверенітет” та “народ”, які формують цілісну правову категорію, яка одночасно є основоположним принципом сучасного конституціоналізму. Зміст народного суверенітету полягає у тому, що це сформована в процесі суспільного життя природна властивість народу володіти верховною, незалежною, установчою владою, яка виражає загальну волю кожного індивіда і реалізується у правах громадян, за їх безпосередньої участі, в межах наявної конституційної держави.Item Конституційно-правова доктрина народного суверенітету: історія становлення та сучасна інтерпретація(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Ковальчук, Віталій; Богів, Ярина; Kovalchuk, Vitaliy; Bohiv, Yaryna; Ковальчук, Виталий; Богив, Ярына; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто окремі аспекти конституційно-правової доктрини народного сувере- нітету, зокрема становлення та розвитку такої доктрини та її сучасної інтерпретації. Проаналізовано погляди ідеї низки мислителів, які мали визначальне значення для становлення концепції народного суверенітету, зокрема Ж.-Ж. Руссо, Б. Констана, А. Есмена, Л. Дюгі, М.Оріу. Досліджено сучасні тенденції розвитку доктрини народного суверенітету та визначено її ключові характеристики. По-перше, сучасна концепція народного сувере- нітету – це цілісна система ліберально-демократичних цінностей, яка, на відміну від первинної редакції, гармонійно поєднує колективні та особисті права, «спільну волю» та «автономну свободу»; по-друге, її основоположні ідеї підкріплені юридичним механізмом їхньої реалізації, який не звужується лише до виборів та референдуму;по-третє, вона не обмежує представництво як одну з форм народного суверенітету виборними органами, але й включає до них ті, які через свою незалежність, безсторонність, професійність можуть ефективно представляти інтереси громадян, зокрема органи конституційної юрисдикції; по-четверте, актуальна сьогодні концепція народного суверенітету розгля- дає кожну окрему людину як активного учасника процесу демократичної легітимації, який бере безпосередню участь у прийнятті важливих суспільних рішень спільно з органами публічної влади.Item Люстрація як механізм захисту основ демократії та прав людини в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayya; Ковальчук, Виталий; Пивовар, Майя; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено правову природу люстрації як одного з механізмів забезпечення основ демократії та прав людини. Проаналізовано досвід проведення люстрації в Україні та зарубіжних країнах.Item Громадянське суспільство та його правові цінності в умовах демократичної трансформації: досвід України(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковальчук, Віталій; Панчук, Ірина; Kovalchuk, Vitaliy; Panchuk, Iryna; Ковальчук, Виталий; Панчук, Ирина; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет “Острозька академія”; Lviv Polytechnic National University; National University “Ostroh Academy”Досліджено поняття правових цінностей громадянського суспільства та їх зв’язок із правосвідомістю громадян та процесами демократичної трансформації. Охаракте- ризовано такі основні правові цінності, як свобода, рівність, справедливість, приватна власність, охорона прав та свобод людини і громадянина. Проаналізовано необхідність існування чітко розробленої та науково обґрунтованої демократичної ідеології як фундаменту для подальшого розвитку правових цінностей громадянського суспільства в Україні.Item Громадянські права і свободи людини як основний критерій легітимності та конституційності державної влади(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковальчук, Віталій; Kovalchuk, Vitaliy; Ковальчук, Виталий; Національний університету «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано сутність та природу громадянських (особистих) прав, забезпечення яких є основним критерієм легітимності державної влади. Реалізація громадянських прав, на думку автора, тісно пов’язана з політичними правами громадян, закріпленими в конституції.