Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Порівняння творчості всесвітньо відомих архітектора та сценографа Ф. Кізлера і сценографа і архітектора Є. Лисика(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Климко, Зоряна; Проскуряков, Олексій; Кубай, Роман; Klymko, Zoriana; Proskuryakov, Oleksii; Kubai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа результатами дослідження творчої спадщини всесвітньовідомих архітектора і сценографа Ф. Кізлера та сценографа і архітектора Є. Лисика були виявлені деякі спільні риси в творенні ними архітектури і сценографії. Головною з яких виявилося бажання митців надавати своїм формальним творам архітектурно-сценографічного мистецтва якостей безмежності в часі і просторі.Item Design results of cultural and educational, theatrical and entertainment buildings(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Філіпчук, Юрій; Кубай, Роман; Filipchuk, Yurii; Kubai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття висвітлює результати навчального, пошукового і конкурсного проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель, запроєктованих викладачами та студентами кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка”. На сьогодні в театральні архітектурні галузі в Україні, яка спеціалізується на молодіжній аудиторії, студентстві, юні немає чітких відповідей на запитання якою повинна бути архітектура сучасного театру для дітей та молоді, які функціональні забарвлення, сценографічну палітру повинна у собі містити. Театральна архітектура будівель для дітей та молоді в сучасній Україні продовжує копію будівлі з часів СРСР, і на початку ХХІ століття не з’явилось нічого нового, окрім аналогів Театру юного глядача та Театру ляльок колишньої доби. Аналіз більше ніж 25 проєктів усіх рангів засвідчив, що більшість з них спирається не тільки на ідеї архітекторів другої половини ХХ століття, а і ті, що складали мережу культурно-просвітницьких і театрально-видовищних будівель в колишньому СРСР. Але в останні роки діяльність Львівської архітектурної школи і особливо після створення кафедри дизайну архітектурного середовища можна побачити в проєктах і викладачів, і студентів відбувається рух до пошуку рішень архітектури майбутнього. Що засвідчують результати як навчального, конкурсного проектування так і створення спеціальних курсів, що реанімують як ідеї архітектури футуристів ХХ століття – Ф. Кізлера, І. Леонідова і інших архітекторів футуристів прикладній сфері А. Квормбі, К. Танге, Б. Фуллер та і тих що займаються пошуками архітектури, яку хоча б частково називати архітектурою майбутнього – Г. Голмін, Вульф Д. Прікс, Г. Крейгер. У матеріалах статті виокремлені головні принципи проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних центрів у ХХІ столітті. Наведено фактори, які й надалі мають негативний вплив на розвиток культурно-просвітницьких та театрально-видовищних центрів у майбутньому в Україні. Висвітлений досвід проєктування пошукових, навчальних та конкурсних проектів на прикладі діяльності кафедри дизайну архітектурного середовища доводить, що він може знайти застосування у прикладній архітектурно-будівельній галузі країни загалом.