Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Innovative method of nitrification and denitrification on the example of wastewater treatment plant of Kolomyia
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Попадюк, І. Ю.; Матлай, І. І.; Піцишин, Б. С.; Сидор, Т. А.; Popadiuk, Ihor; Matlai, Ivan; Pitsyshyn, Bohdan; Sydor, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Велика кількість каналізаційних очисних споруд України стикається з незадовільною роботою споруд біологічного очищення стічних вод. Основним заходом щодо підвищення якості очищення на очисних спорудах є переведення їх на технології видалення азоту і фосфору. В Україні відсутні сертифіковані схеми видалення біогенних елементів. На прикладі очисних споруд м. Коломия Івано-Франківської обл. показано один з варіантів вирішення цієї проблеми. Комунальні стічні води м. Коломиї за ступенем забрудненості за БСК20 і завислим речовинам належать до низькоконцентрованих. На основі аналізу наявних у світовій практиці технологічних схем нітри-, денітрифікації, вітчизняного досвіду в цій галузі та нормативних рекомендацій показав, що для умов КОС в м. Коломия, найдоцільніше впроваджувати модифікований процес Людчака–Етінгера, що реалізується в спорудах біоочистки через чергування аноксидної та аеробних зон та із застосуванням у зонах аерації комбінації завислих і іммобілізованих на інертних носіях культур мікроорганізмів (комбінація завислих і іммобілізованих на біоносіях мікробних ценозів необхідна для утримання в аеротенках активного біоматеріалу з урахуванням особливостей характеру забрудненості вхідних стічних вод). Для цього пропонують переобладнати однокоридорні аеротенки, що розташовані в складі двох блоків ємностей, як біореактори нітри-, денітрифікатори за допомогою створення в їхньому об’ємі зон із різними кисневими умовами. Стічні води після первинних відстійників і циркуляційний активний мул будуть надходити в першу аноксидну зону біореактора, що буде обладнана мішалками. Друга зона біореактора виконуватиме функцію аеробної і, відповідно із цим, обладнується сучасними системами аерації та масообміну. В аеробних зонах використовується комбінація завислого та прикріпленого на інертному завантаженні біоценозу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Discharge Coefficient of Broad-crested Weirs as a Function of the Relative Weir Height for Different Weir Lengths
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Жук, В. М.; Матлай, І. І.; Попадюк, І. Ю.; Вовк, Л. І.; Регуш, В. А.; Zhuk, Volodymyr; Matlai, Ivan; Popadiuk, Ihor; Vovk, Lesya; Rehush, Vladyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Водозливи з широким порогом (ВШП) часто використовують у гідротехнічному будівництві та у водному господарстві. Найскладнішим для визначення фактором, що впливає на пропускну здатність ВШП, є його коефіцієнт витрати. В українській інженерній практиці коефіцієнт витрати ВШП визначають як функцію відносної висоти водозливної стінки, тоді як найпоширеніші європейські методики – як функцію відносної ширини порогу. У роботі отримано експериментальні залежності коефіцієнта витрати ВШП прямокутного профілю з вертикальними вхідною та вихідною гранями без заокруглення ребер для відношення ширини порогу та висоти стінки d/Р = 2; 4. Порівняння отриманих результатів зі значеннями коефіцієнта витрати аналогічних ВШП за методами Куміна та Хагера вказує на те, що цей коефіцієнт залежить і від висоти стінки, і від ширини порогу. Отримано відповідні емпіричні степеневі залежності. За однакових значень відносної висоти порогу коефіцієнт витрати для ВШП зі співвідношенням d/Р = 4 є значимо менший, ніж для водозливу з d/Р = 2, що може бути пояснено суттєвішим впливом опору тертя для водозливу з більшою шириною порогу.