Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Influence of Throttling and Nozzles Switching Sequence on Indicator of Water Distribution Uniformity in Cooling Tower Model(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Орел, Вадим; Мацієвська, Оксана; Піцишин, Богдан; Ценюх, Максим; Orel, Vadym; Matsiyevska, Oksana; Pitsyshyn, Bohdan; Tseniukh, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано фактори, які призводять до нерівномірності розподілу води в градирнях. До них належать недосконалість конструкції трубопроводів і сопел водорозподільного пристрою градирень. Попередні дослідження, виконані на моделі водорозподільного пристрою баштової градирні системи циркуляційного водопостачання Рівненської АЕС, виявили нерівномірність роздавання води на соплах. Моделюванням неодночасності спрацьовування сопел встановлено, що витрати сопла, яке спрацьовує першим, найбільші. Тому для досягнення допустимої рівномірності роздавання води здійснювали дроселювання цього сопла за допомогою дросельної діафрагми. Показано, що таке дроселювання ефективне навіть за наявності гідродинамічної кавітації за відносних діаметрів діафрагми 0,449–0,624. У разі спрацьовування чотирьох модельних сопел одного за одним витрата першого з них зменшується як без дроселювання, так і за дроселювання. Збільшення кількості сопел, які працюють, до чотирьох істотно не впливає на витрату першого.Item Hydrodynamical instability of newtonian flow before an axisymmetric sudden contraction(Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Орел, В. І.; Піцишин, Б. С.; Коник, Т. З.; Orel, Vadym; Pitsyshyn, Bohdan; Konyk, Tetiana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗаходи зі зменшення втрат енергії в системах трубопровідного транспорту необхідно впроваджувати вже на етапі проектування. Зокрема це стосується й місцевих гідравлічних опорів трубопроводів. Досліджено розміри вирового поясу перед симетричним раптовим звуженням круглої труби за течії ньютонівської рідини. Розглянуто ступені звуження потоку 0,250 та 0,500. Адже заходи, спрямовані на зменшення втрат енергії на раптовому звуженні круглої труби, мають бути ефективними за ступенів звуження потоку не менших ніж 0,250. Розміри вирового поясу мають екстремальну залежність з максимумом під час переходу ламінарного режиму руху рідини в турбулентний. Зі збільшенням значень критерію Рейнольдса за ламінарного режиму ці розміри зростають, а за турбулентного режиму – зменшуються. У першому випадку точка відриву потоку зміщується вверх за течією від площини зміни діаметрів, що узгоджується з даними чисельного моделювання, наведеними в літературі; у другому випадку – донизу за течією. В обох випадках розміри вирового поясу є пропорційними до критерію Рейнольдса. Описана поведінка є аналогічною як для довжини зони повторного приєднання потоку ньютонівської рідини після раптового розширення труби. Перехідна зона між ламінарним і турбулентним режимами руху рідини є в межах від 3000 до 5300 та 750–1300 для критерію Рейнольдса, визначеного за діаметром більшої труби та уступом відповідно. Це узгоджується з наведеними в літературі даними. Висота вирового поясу перед раптовим звуженням круглої труби є меншою за висоту уступу. Відбувається неповний відрив потоку рідин перед перерізом зміни діаметрів.Item Innovative method of nitrification and denitrification on the example of wastewater treatment plant of Kolomyia(Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Попадюк, І. Ю.; Матлай, І. І.; Піцишин, Б. С.; Сидор, Т. А.; Popadiuk, Ihor; Matlai, Ivan; Pitsyshyn, Bohdan; Sydor, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВелика кількість каналізаційних очисних споруд України стикається з незадовільною роботою споруд біологічного очищення стічних вод. Основним заходом щодо підвищення якості очищення на очисних спорудах є переведення їх на технології видалення азоту і фосфору. В Україні відсутні сертифіковані схеми видалення біогенних елементів. На прикладі очисних споруд м. Коломия Івано-Франківської обл. показано один з варіантів вирішення цієї проблеми. Комунальні стічні води м. Коломиї за ступенем забрудненості за БСК20 і завислим речовинам належать до низькоконцентрованих. На основі аналізу наявних у світовій практиці технологічних схем нітри-, денітрифікації, вітчизняного досвіду в цій галузі та нормативних рекомендацій показав, що для умов КОС в м. Коломия, найдоцільніше впроваджувати модифікований процес Людчака–Етінгера, що реалізується в спорудах біоочистки через чергування аноксидної та аеробних зон та із застосуванням у зонах аерації комбінації завислих і іммобілізованих на інертних носіях культур мікроорганізмів (комбінація завислих і іммобілізованих на біоносіях мікробних ценозів необхідна для утримання в аеротенках активного біоматеріалу з урахуванням особливостей характеру забрудненості вхідних стічних вод). Для цього пропонують переобладнати однокоридорні аеротенки, що розташовані в складі двох блоків ємностей, як біореактори нітри-, денітрифікатори за допомогою створення в їхньому об’ємі зон із різними кисневими умовами. Стічні води після первинних відстійників і циркуляційний активний мул будуть надходити в першу аноксидну зону біореактора, що буде обладнана мішалками. Друга зона біореактора виконуватиме функцію аеробної і, відповідно із цим, обладнується сучасними системами аерації та масообміну. В аеробних зонах використовується комбінація завислого та прикріпленого на інертному завантаженні біоценозу.Item Elimination of Flow Rate Restriction for System of Storm Water Sewage with the Help of Drag-reducing Polymers(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Орел, В. І.; Піцишин, Б. С.; Ворон, Я. І.; Orel, Vadym; Pitsyshyn, Bohdan; Voron, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто можливі причини затоплення територій дощовими водами за надзвичайних ситуацій та методи управління дощовим стоком. Обґрунтовано уникнення затоплення місцевості вживанням заходів, які усувають обмеження дощової каналізаційної мережі за витратою. Використання гідродинамічно активних полімерів (ГДАП), які зменшують гідравлічне тертя в трубопроводах, запропоновано розглядати як метод управління дощовим стоком зменшенням накопичення зливових вод на поверхні водозбору. ГДАП збільшують об’ємну витрату трубопроводів і віртуально збільшують їхню довжину та діаметр. Стаття присвячена збільшенню пропускної здатності дощових каналізаційних мереж за допомогою регулювального резервуара для зливової води та ГДАП. Запропоновано використовувати ГДАП у вигляді водного розчину та вводити безпосередньо в дощову каналізаційну мережу крізь дощоприймач чи люк колодязя. Застосовуючи шестеренний насос як дозатор, введення проводять із цистерни, в якій пристрій для приготування розчину з вихідної сировини ГДАП має ексцентрично розташований гладкий робочий орган. Вказані пристрої не призводять до деструкції молекул ГДАП, що передчасно не зменшує ефекту від використання останніх. Управління дощовим стоком показано на прикладі квадратного в плані басейну стоку при точковій схемі водовідведення з використанням регулювального резервуара проточного типу, встановленого на початку дощової каналізаційної мережі діаметром 300 мм та довжиною 1922,5 м, та використання водного розчину поліакриламіду концентрацією 500 ррм (0,0005 кг/л). Математичне моделювання роботи системи дощової каналізації показало, що збирати дощовий стік за зазначених вище умов можна з басейну більшою площею, ніж без використання ГДАП за рахунок збільшення витрати поверхневого стоку та витрати відтоку з регулювального резервуара.Item The Research of Circulation Water Supply System of Power unit of Thermal Power Plant with Heller Cooling Tower(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-23) Босак, М. П.; Гвоздецький, О. Г.; Піцишин, Б. С.; Вдовичук, С. М.; Bosak, Mykola; Hvozdetskyi, Oleksandr; Pitsyshyn, Bohdan; Vdovychuk, Serhii; Національний університет “Львівська політехніка”; ПАТ ЛьвівОРГРЕС; Lviv Polytechnic National University; Private Company “LVIVORGRES”Виконано аналітичні гідравлічні дослідження системи охолодження циркуляційної води (ОЦВ) енергоблоку ТЕС з градирнею Геллера. Аналітичні дослідження виконані на базі експериментальних даних, отриманих у процесі пускових випробувань системи ОЦВ енергоблоку “Раздан-5” потужністю 300 МВт. Дослідження системи ОЦВ проведені при електричній потужності енергоблоку 200–299 МВт, з тепловим навантаженням 320–396 Гкал/год. Основна мета роботи – з’ясувати гідравлічний режим циркуляційної системи охолодження для можливості збільшення подачі води. Величина подачі охолоджувальної води та її температура впливають на вакуум у конденсаторі турбіни. В кінцевому результаті це впливає на потужність турбогенератора ТЕС Максимальна фактична подача води циркуляційною насосною станцією становила 32000 м3 /год, що нижче проєктної. Циркуляційними насосами (ЦН) вода в суміші з конденсатом подається в градирню, звідки вона вертається через гідротурбіну на розприскування форсунками в конденсаторі пари турбіни. Спроба збільшити подачу води в конденсатор збільшенням отворів форсунок не дала бажаних результатів. Величина подачі води в ЦН залежить від втрати напору в системі ОЦВ. Зі складових системи вони найвищі в гідротурбінах, які є в складі циркуляційної насосної станції. Тому регулюючи навантаження гідротурбіни, зі зменшенням втрат напору води, можна збільшити подачу води циркуляційними насосами в конденсатор. Для розрахунків зміненої гідравлічної характеристики системи ОЦВ використано експериментальні дані та розроблені теоретичні залежності. В результаті зменшення втрат напору на ділянці гідротурбіни з 1,04 до 0,15 кгс/см2 диктуючою точкою для напору ЦН буде конденсатор пари турбіни. Слід зауважити, що в такому режимі роботи, у верхніх частинах охолоджувальних секторів градирні можливий вакуум. Градирня ТЕС розрахована на обслуговування двох енергоблоків. В умовах теплового навантаження від одного енергоблоку температура охолодженої води, конденсату була нижчою за проєктні значення. Ввімкнення в роботу секторів пікових охолоджувачів градирні дає зниження на 2–4 °С температури охолодженої води лише з системою зрошення.