Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
9 results
Search Results
Item Спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Сорока, Світлана; Soroka, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. Відзначено, що для характеристики розбою важливе значення має суб’єктивна сторона вчинення цього кримінального правопорушення. Як відомо, суб’єктивна сторона кримінального правопорушення – це його внутрішня сторона, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, що нею вчиняється, і до його наслідків. Змістом суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення є такі ознаки, як вина, мотив та мета кримінального правопорушення. Основною ознакою, що характеризує суб’єктивну сторону діяння, є вина. Вона найбільше акумулює в собі ознаки об’єкта й об’єктивної сторони, як в дзеркалі відображає те, як ці ознаки проходять крізь призму свідомості і волі. Розглянуто в яких випадках кримінальне правопорушення вважається вчиненим умисно, а в яких з необрежності. Проаналізовані думки науковців щодо визначення форми вини у формальних складах кримінальнних правопорушень і конкретно розбою (ст. 187 КК України). Зроблено висновок, що при вчиненні розбійних дій у реальній дійсності особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваного розбійного посягання, який складається з двох взаємопов’язаних дій, передбачає настання наслідків від обох цих дій у виді реальних подій або створення небезпеки і бажає їх настання. Вина при вчиненні розбою характеризується прямим умислом, зміст якого утворюють два моменти – інтелектуальний і вольовий. Інтелектуальний момент містить дві ознаки – усвідомлення суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння і передбачення суспільно небезпечних наслідків. Вольовий момент містить одну ознаку – бажання настання суспільно небезпечних наслідків, що передбачаються винною особою. У випадках вчинення розбою особа усвідомлює, що вона заволодіває або прагне заволодіти чужим рухомим майном шляхом його відкритого вилучення, що вона не має ніякого права на це майно і порушує встановлені державою правила щодо законного обігу такого майна. Разом з тим, особа усвідомлює, що вона вчинює свої дії поза волею або проти волі власника, потерпілої особи або особи, яка виявилася на місці вчинення кримінального правопорушення, усвідомлює також єдність основної та допоміжної дії, тобто усвідомлює, що відкрите або таємне вилучення предметів посягання вона здійснює або прагне здійснити за допомогою фізичного насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або погрози негайним застосуванням такого насильства. Особа також застосовуючи фізичне насильство, усвідомлює його відкритий або таємний характер, а застосовуючи психічне насильство, усвідомлює, що потерпілий розцінює погрозу як реальну і як таку, що у разі реалізації буде небезпечною для його життя або здоров’я.Item Діяльність св. Івана Павла ІІ у площині захисту прав людини в історичній ретроспективі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Гнідик, Ірина; Hnidyk, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано основні аспекти діяльності св. Івана Павла ІІ у площині захисту прав людини. В основу дослідження покладено промови, енцикліки та інші папські документи. Джерела проаналізовані в історичній ретроспективі на основі ключових історичних подій останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. Такий аналітичний дискурс набуває особливої актуальності з огляду на те, що понтифікат К. Войтили припав на складні суспільно-політичні процеси у світовій та європейській історії, зокрема гострі міжнародні конфлікти, війни, поділ Європи Берлінським муром, радянську пропаганду, розпад СРСР, парад суверенітетів тощо. У контексті розгортання цих проблемних подій порушувався цілий спектр засадничих прав людини. Отже, на основі тематики прав людини у ключі зіставлення історичного та сучасного контексту можна простежити важливі для сучасності квінтесенції.Item і життя і дельоз і література (Коментар до українського перекладу есе Жиля Дельоза “Література і життя”)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бартусяк, Павло; Bartusiak, Pavlo; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького; Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after Stepan GzhytskyiЕсе Жиля Дельоза “Література і життя” було опубліковане у 1993 році у збірнику “Критика і клініка”. Твір перекладений українською мовою вперше. В есе французький філософ експонує власне тлумачення літератури та літературного процесу. Текст насичений концептами та ідеями, розробленими та запропонованими Дельозом у попередніх творах. Насамперед у таких, як “Пруст та знаки”, “Логіка сенсу”, “Золя і тріщина”, “Анти-Едіп”, “Кафка, за меншу літературу”, “Тисяча плато”, “Діалоги”. Тексти Дельоза переповнені концептами та різними концептуальними іграми. Надзвичайно важливо для перекладача точно це відтворити. Адже на цьому зведена уся філософія Дельоза. Концепція українського перекладу есею “Література і життя” полягає якраз у максимально точному (за можливості) відтворенні не лише концептів, але й концептних відтінків та різноманітних, спричинених ними, трансформацій.Item Ідея “індивідуальності”: філософсько-правовий концепт(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Смірнова, І.Висвітлено суть дефініції “індивідуальність” як складної багатопланової та багаторівневої структури, зміст якої залежить не лише від багатства природних її передумов, а й від глибини та широти її входження у механізм суспільних відносин, а також від ступеня соціально активної діяльності, що відображає суб’єктну міру особистості. Осмислено визначальні ідеї “індивідуальності” у філософсько-правовому вимірі, запропоновано методологічний концепт щодо означеної проблематики. В статье отражена суть дефиниции “индивидуальность” как сложной многоплановой и многоуровневой структуры, содержание которой зависит не только от богатства природных ее предпосылок, но и от глубины и широты ее вхождения в механизм общественных отношений, а также от степени социально активной деятельности, отражающий субъектную меру личности. Осмыслено определяющие идеи “индивидуальности” в философско-правовом измерении, предложено методологический концепт по обозначенной проблематике. In the article the essence of the definition of “identity” as a complex multi-faceted and multi-level structure, the meaning of which depends not only on the wealth of natural its premises, but also the depth and breadth of its entry into the mechanism of public relations, as well as the degree of social activity, reflecting sub of the object as individual. The researcher examined the defining idea of “individuality” in the philosophical and legal terms, the proposed methodological concept on the designated problems.Item Смерть як відкриття нових горизонтів бачення для людини(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Мазурик, МаріяДосліджується одна із вічних тем філософії, яка протягом століть залишається відкритою і саме цим притягує мислителів, змушуючи їх знову і знову шукати відповідь на питання: Чи є смерть метаемпіричною трагедією чи природною необхідністю? Спираючись на філософські пошуки відомого дослідника Ф. Ар’єса, демонструється взаємозв’язок людського ставлення до смерті з індивідуальним духовним становленням особистості та усього людства загалом. Аналізуються ключові відмінності у розумінні феномену смерті людиною західного та східного типу. The article is devoted to variety of undestanding of eternal`s philosophy question, i.e. the death. This eternal`s subject many centuries is opening and this attractions many philosophy`s. They try to find the answer of the question: death is a metaempirions tragedy or nature`s necessary? Appealed to the philosophy`s achievement of the well-known scientist Ariès concerning connection human`s treatment to death and individual spiritual grow and all mankind. The principal difference of the understanding of death in the west and east human has been analysed.Item Інтерпретація Л. Шестовим філософських ідей Л. Толстого(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Савельєв, ВікторНа основі докладного аналізу текстів Л. Шестовим досліджено його рецепцію філософських ідей літературно-художньої та публіцистичної спадщини Л. Толстого. Доведено, що обом мислителям властиве споріднене ставлення до релігії та подібне відчуття релігійності. The author of the paper investigates the reception of L.Shestov of the philosophical ideas of literary-artistic and sociopolitical heritage of Leo Tolstoy on the basis of the circumstantial analysis L. Shestov’s texts. It’s been demonstrated that both authors share similar attitude to religion and religiosity.Item Феномен смерті у дискурсі постмодернізму(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Світлана, ПовтореваАналізуються методологічні аспекти поняття “смерть” у контексті постмодерністської філософії і художньої літератури. Доведено, що поняття “смерть людини (автора, поета, суб’єкта)", а також опозиції “смерть-життя”, “смерть-безсмертя” тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні практики сучасної європейської культури. Methodological aspects of the concept of death in the context of Postmodernist philosophy and literature are analysed. It is argued that the concept “death of a human (author, poet, subject)” as well as oppositions “death- life”, “death-immortality” and so on are the linguistic constructs which form the practices of discourse of contemporary European culture.Item Філофські ідеї Г. Сковороди і Л. Шестова (компаративний аналіз)(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Савельєв, ВікторВиконано докладний порівняльний аналіз спорідненості ідей філософської спадщини Г. Сковороди і Л. Шестова. Доведено, що однією з основоположних ідей обох мислителів є засадничий характер віри як вихідної основи пізнання. Показано також вплив протестантизму на філософію як Г. Сковороди, так Л. Шестова. Цей вплив виявляється, передовсім, у положеннях про віру і Біблію, символічне тлумачення біблійних текстів. The author of the article is developing the circumstantial comparative analysis of the affinity ideas of the philosophical heritage by G. Skovoroda and L. Shestov. There is demonstrating that the foundation idea is the faith, as the start-point in the cognition for both thinkers in the article. Also displays the influence of the Protestantism on the philosophy as G. Skovoroda, as L. Shestov. This influence is manifesting, first of all, in the points about the faith and Bible, and the symbolical interpretation of Bible texts.Item Л. Шестов про зв'язок ідейної спадщини Ф. М. Достоєвського з філософією життя Ф. Ніцше(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Савельєв, ВікторНа основі творів Л. Шестова проведено докладний порівняльний аналіз спорідненості й водночас простежено відмінності ідей філософської спадщини Ф. Достоєвського і Ф. Ніцше. Доведено, що обом мислителям властиве негативне ставлення до культу раціоналізму як вихідної основи позитивізму. The author of the article is developing the circumstantial comparative analysis of the affinity ideas of the philosophical heritage by F. Dostoevsky and F. Nietzsche on the base of L. Shestov’s works. There is demonstrating that negative attitude to the cult of rationalism, as the start-point of the positivism, inherent for both thinkers in the article.