Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Сутнісні властивості людини у природно-правовому просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Романова, Альона; Romanova, Aliona; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовується особливість сутнісних властивостей людини у природно-правовому просторі що полягає у можливості вибору людиною того чи іншого виду власної поведінки, а також проблем самооцінки, системи цінностей, ціннісних орієнтацій та свободи людини. Наголошується на процесі особистісного буття, що протікає як постійна боротьба протилежностей між зовнішнім і внутрішнім у самореалізації та життєдіяльності людини, а також, на тому, що людина, здійснюючи життєдіяльність в онтологічному просторі, на основі норм природно-правового і соціоприродного простору формує внутрішні життєві плани, стратегії й установки. Акцентується увага на тому, що досліджувати природу і сутність людини можна за двома основними підходами: природним і надприродним, беручи за основу те, що вона є істотою активною, діяльною і вільною, сама визначає параметри свого правового буття. Природний (натуралістичний) підхід полягає в тому, що людина є результатом розвитку природи, через що її (людину) розуміють і пояснюють як природну, зважаючи на всі наслідки такого розуміння. Надприродний підхід, навпаки, полягає в тому, що людина є породженням певної нематеріальної духовної першооснови, що визначає надприродну природу людини. Людське суспільство, по суті, пов’язане з природним правом, оскільки це право самоорганізується, і люди за своєю природою також схильні до самоорганізації. Права людини є основою природно-правового простору, тобто, якщо можна так сказати, природно-правовий простір існує як певна міра дотримання прав людини, що дані їй від природи, а також як міра істинності і відповідності поведінки людини нормам онтологічного простору. Людина в онтологічному і природно-правовому просторі наділена автономією, що полягає в пріоритеті її суб’єктивних прав. За умови розвитку людини в колективі кожен член цього колективу повинен сприйматися як індивід, з неповторним «набором» властивостей. Для розкриття природи людини дуже важливо те, що людина ніколи не сформується як людина і не розкриється для світу без стійкого відчуття внутрішньої свободи, тобто свободи від будь-яких ідеологічних догм.Item Сім’я в системі ризиків правової соціалізації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Парута, Олена; Paruta, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДо завдань теорії правової соціалізації належить дослідження цілісного процесу становлення особистості. Вирішення означеного завдання ускладнюється необхідністю осмислення проблем та ризиків правової соціалізації і необхідністю подальшого вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо їх попередження та подолання. Поняття ризику є багатоплановим. Проблема ризиків сьогодні широко обговорюється в наукових колах під час оцінки міжнародної, економічної, соціальної, правової, фінансової та інших сфер державної діяльності. В науковій літературі вживаються різні похідні ризику, залежно від сфери застосування та глибини наукового аналізу загрози. В суперечливих умовах становлення нашої молодої держави потребуємо ефективного управління суспільними ризиками. Розвиток методології управління ризиками дозволить вдосконалювати стратегію правової соціалізації громадян в Україні. Нині очевидним є брак цілеспрямованої активної державної діяльності, яка була б спрямована на зменшення впливу як прогнозованих негативних, так і стихійних антисоціальних чинників та активних протидій правовій соціалізації. Особистість людини формується не сама собою, а під впливом суспільства, яке відіграє вирішальну роль у її вихованні. Не менш важливою від державної є роль малих соціальних груп, у яких особа взаємодіє з іншими людьми. Це сім’я, шкільний клас, релігійні організації тощо. В нашій статті ми наголошуємо на значенні найближчого оточення людини в процесі правової соціалізації, адже на первинному рівні проблеми правової соціалізації особи виникають як правило вже в її найближчому оточенні – в межах сім’ї, посеред друзів чи ровесників. У сучасному світі чимало сімей, де батьки сприяють формуванню у дітей моделей девіантної поведінки, і як наслідок, такі сім’ї стають вагомим фактором соціопатогенезу особистості. В нашому дослідженні сім’ю розглянуто як одне з основних джерел збереження культурних і духовних цінностей, адже саме сім’я є тим інститутом правової соціалізації, через який можуть закладатися основи як толерантного соціального життя, так і традиції беззаконня та насильства.Item Конформістська поведінка людини в умовах соціально-правової дезорганізації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Романова, Альона; Щербай, Іванна; Romanova, Alona; Shcherbai, Ivanna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано особливість конформістської поведінки людини в умовах соціально-правової дезорганізації, обумовленої розшаруванням суспільних інститутів, що суперечить загальновизнаним принципам конкретного суспільного утворення. Наголошено на стані суспільства, що вимагає від людини активної правомірної дії, а не пасивно-пристосувальницького існування, а також на тому, що правового значення набуває така поведінка людей, яка здатна істотно позначитися на стані і розвитку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних суспільних відносин, на статусі людини та реалізації її інтересів. Поведінка людини в умовах соціальної дезорганізації може бути непрогнозованою і непередбачуваною. Ідеальна форма виразу правової поведінки за будь яких обставин – це правомірно активна поведінка, але життєві реалії вказують на те, що не всі члени суспільства можуть і готові у кризово-перехідний період розвитку суспільства зберігати зазначену поведінку. Основною соціальною ознакою правомірної поведінки є соціальна важливість, значущість. Саме вона є критерієм віднесення людської поведінки до правової сфери, на цій підставі і відбувається розподіл поведінки на ту, що становить інтерес для суспільства і для соціоприродного простору загалом, і ту, що не становить жодного інтересу. Акцентовано увагу на тому, що конформістську поведінку відрізняє пристосовництво, пасивне прийняття наявного порядку, відсутність власних позицій, підпорядкування психологічному тиску, а конформізм у правовій поведінці людини є особливо небезпечний в умовах революцій, національно-визвольних повстань, повалення антидемократичних режимів. За умови кризового стану розвитку суспільства, не порушувати загальноприйняті норми недостатньо, потрібно проявляти правомірну активність. Така активність громадян у суспільстві та державі необхідна для подолання певної кризи. Займаючи “вичікувальну” позицію, людина перекладає вирішення суспільних проблем, зокрема і тих, які стосуються її самої, на інших членів соціуму, при цьому дуже часто виражаючи власне незадоволення їхніми діями.Item Критичний погляд на правову соціалізацію: сублімоване рабство або проблема авторитарного підкорення особи в недемократичних державах(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Парута, Олена; Paruta, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано взаємозв’язок авторитаризму та правової соціалізації. Поняття “правова соціалізація особистості” є міждисциплінарним, тому в нашій статті ми розглянемо його, насамперед, з позицій права, психології та педагогіки. Зазвичай, аналіз правової соціалізації стосується позитивного впливу держави та суспільства, створення умов для кращого засвоєння суспільно-правового досвіду, норм і правил співіснування людей, розвитку позитивних цінностей. На противагу цьому ми намагаємось дослідити адаптаційні особливості авторитаризму з його авторитарним підпорядкуванням та агресією. Насамперед, виникла ідея – описати соціальне навчання, засноване на авторитарних психологічних процесах з високим рівнем співпраці людей у групі. Наші припущення щодо негативного впливу авторитаризму на різноманіття поглядів людей виправдалися. Авторитарний режим може бути описаний соціальною дискримінацією, що лежить в його основі. Тому він, зазвичай, сприймається як соціально проблематичний. Ми досліджували взаємозв’язок між авторитаризмом та правовою ідентичністю, правовою свідомістю, поведінкою. Ми переконалися й у наявності зв’язку між авторитаризмом та соціальною ізоляцією. Отримані результати свідчать про необхідність продовження наукових досліджень у цьому напрямі. Наукова спільнота має обговорити проблему авторитарного підкорення особи в сучасній державі. Регресійний аналіз виявив, що авторитарна агресія завжди пов’язана з орієнтацією на соціальне домінування. Людина в момент свого особистісного становлення й у подальшому, реалізує свій особистий потенціал у складних умовах. Це означає, що державі та суспільству доводиться протистояти деструктивним тенденціям, використовуючи арсенал прийомів, які б дозволили людині вибрати той тип поведінки, який бажаний суспільству.Item Природно-правова гармонія існування людини у просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Романова, А.; Козак, О.Висвітлено філософсько-правовий підхід до розуміння природно-правової гармонії існування людини у просторі в контексті пріоритету принципу людинолюбства над принципом законності, що містить прогресивні ідеї природно-правової цінності життя, честі й гідності людини як основи онтологічного простору. Увагу зосереджено на поведінково-діяльнісній сутності людини у природно-правовому просторі, що є результатом пізнання й усвідомлення власних інтересів, інтересів суспільних груп і людської спільноти загалом. Отслеживается философско-правовой подход к пониманию естественно-правовой гармонии существования человека в пространстве в контексте приоритета принципа человеколюбия над принципом законности, который содержит в себе прогрессивные идеи естественно-правовой ценности жизни, чести и достоинства человека как основы онтологического пространства. Акцентировано внимание на поведенческо-деятельной сущности человека в естественно-правовом пространстве, которая является результатом познания и осознания личностных интересов общественных групп и человечества в целом. The article deals with the philosophical and legal approach to understanding of the natural law of harmony of human existence in space in the context of the principle of humanity priority over the principle of legality, that brings progressive ideas of natural law values life, honor and dignity as the basis of ontological space. A great attention is paid to behavioral and activity in human nature naturally and legal space, which is the result of knowledge and understanding of their own interests, the interests of social groups and human communities in general.Item Соціальні умови формування колективної правосвідомості(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Муж, В. В.Стаття присвячена дослідженню впливів детермінант середовища на формування колективної правосвідомості. Здійснено аналіз основних детермінант середовища, до яких віднесено культуру, клас та сім’ю. Доходимо висновку, що на правосвідомості особи відображаються особливості, притаманні їй як представнику певної культури, класу чи члену окремої сім’ї. Статья посвящена исследованию влиянию детерминант среды на формирование коллективного правосознания. Осуществлен анализ главных детерминант, к которым авторы отнесли культуру, класс и семью. Также проанализировано психологические факторы, которые ображаються на правосознании индивида как члена социальной групы. Установлено, что социальные структуры наносят определенное давление на лицо, провоцируя, как правило, поведение отклонения от общепринятых правил. Однако, важным инструментом, что позволяет избежать этих негативных проявлений, выступает правовое воспитание и правовая культура, что отражаются на правосознании общества. Внедрение мероприятий правового воспитания, повышения уровня правовой культуры, правового сознания, даст возможность осознать его представителям основные правовые ценности, без которых невозможно их социальное развитие. Приходим к выводу, что на правосознании индивида отображаются определенные особенности, которые свойственны ему как представителю определенной культуры, класса или члену отдельной семьи. При чем, правосознание выступает в качестве механизма социальной адаптации лица. Формирует идеи реформирования правовой жизни общества. The article is devoted to the study the influence of the determinants of environment on the formation of a collective legal consciousness. The authors analyses the main determinants such as culture, class, family and also the psychological factors that appear in the consciousness of the individual as a member of a social group. It is established that social structures can put pressure causes the deviant behaviour from the accepted norms of some individuals. However, an important tool that allows you to avoid these negative manifestations that are legal education and legal culture that affect the consciousness of society. Implementation of measures of legal education improves the level of legal culture and legal consciousness, will give the opportunity to realize representatives basic legal values, which are essential for their social development. We come to the conclusion that the consciousness of the individual displays certain characteristics that are peculiar to him as the representative of a certain culture, class, or member of a certain family. The sense of justice acts as a mechanism of social adaptation of the person. Creates the idea of reforming the legal life of society.