Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
37 results
Search Results
Item Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro SagaidachnyМета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.Item Аналіз середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”,“Укроп”,“Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Кравець, Т.; Полець, О.; Щерба, Ф.; Kravets, T.; Polets, O.; Shcherba, A.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land ForcesМетою статті є подання результатів аналізу глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і геоінформаційних систем (ГІС) у військових підрозділах на прикладі програмно-апаратних комплексів (ПАК) “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, зокрема порівняння точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезичних мереж. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, порівняння точності визначення координат й розроблення на їх основі рекомендацій. Здійснено експериментальні дослідження визначення координат за допомогою програмного забезпечення без перешкод, які б заважали проходженню супутникового сигналу, та з перешкодами, на основі якого зроблено висновки. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” у військах для визначення координат. Проаналізовано тенденції та перспективи досліджуваного ПАК, враховуючи похибку, яку дають прилади під час визначення координат, та доцільність їх використання для топогеодезичного забезпечення підрозділів. Зіставлено й ґрунтовно проаналізовано чотири засоби для визначення координат. Окреслено способи застосування супутникових навігаційних систем і геоінформаційних систем у військових підрозділах на прикладі ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, обґрунтовано їх провідні завдання. Експериментально досліджено визначення координат різними ПАК та через різні проміжки часу отримані дані зіставлено з каталогом координат геодезичних пунктів. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження пояснюється тим, що хоч ПАК “Кропива”, “Укроп” і “Artos” допущені до використання у ЗС України, а “Базальт-М” на озброєнні у військах або активно використовуються, зокрема в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС), досі не здійснювалось порівняння точності визначення координат і не надавались рекомендації щодо їх застосування. Наукові праці, які б стосувались точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезични мереж, взагалі відсутні в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на особливостях застосування ПАК, їх проаналізовано та висвітлено їхні перспективи у військовій сфері. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації щодо їх використання для командирів підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування ПАК та їх вплив на точність визначення координат. Визначено ПАК, які найдоцільніше застосувати. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів, які з їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завданняItem Сучасні технології дослідження старовинних карт(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Говадікова, А.; Hovadikova, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Мобільні інформаційні технології в задачах супроводу туриста під час екскурсії(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Артеменко, О. І.; Кунанець, О. О.; Пасічник, Володимир Володимирович; Кунанець, Наталія Едуардівна; Artemenko, Olga; Kunanets, Oksana; Pasichnyk, Volodymyr; Kunanets, Nataliia; Буковинський університет м. Чернівці; Національний університет “Львівська політехніка”; Bukovinsky University of Chernivtsi; National Lviv Polytechnic UniversityПроаналізовано особливості розроблення програмного забезпечення на платформі мобільних операційних систем для інформаційного супроводу туристів. Запропонована рекомендаційна система основана на використанні функціональних можливостей GPS-модулів смартфона з метою врахування поточного місця перебування користувача, а також актуальних відстаней до цільових об’єктів маршруту. Це, своєю чергою, є інформаційно-технологічним підґрунтям для реалізації функцій оптимізації екскурсійних маршрутів. Проаналізовано структуру і складові просторово-орієнтованих рекомендаційних систем, особливості їх використання при побудові екскурсійних маршрутів. Рекомендаційна система розпізнає серед множини показників важливі факти, вловлює схожість фактів, робить висновки з використанням індукції, аналогії, дедукції та оцінює результати своєї роботи. Алгоритм роботи рекомендаційної системи полягає в оптимізації екскурсійного маршруту засобами просторовоорієнтованих технологій. Автори провели типологічний поділ екскурсій, серед яких екскурсія, яка містить лише ті екскурсійні об’єкти, які відповідають сезону, багатотемна екскурсія історичного та сучасного спрямування, що передбачає огляд пам'яток історії та культури, будівель та споруд, природних об'єктів, місць знаменних подій, елементів благоустрою міста, промислових та сільськогосподарських виробництв, пам'ятних місць, пов'язаних з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави; огляд будівель та споруд, меморіальних пам'ятників, пов'язаних з життям і діяльністю видатних особистостей, творів архітектури і містобудування, будівель: житлових, громадських, промислових підприємств, культурного призначення, інженерних споруд (фортеці, мости, башти), мавзолев та ін. споруд, екскурсії природними об'єктами, такими як ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники, заказники, окремі дерева, реліктові рослини, перегляд експозицій державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок.Item Software-algorithmic support of finite-element analysis of spatial thermovalentranslations in anisotropic capillary-porous materials(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Sokolovskyy, Y.; Nechepurenko, A.; National Forestry and Wood Technology University of UkraineНа основі тривимірної математичної моделі неізотермічного вологоперенесення у капілярно-пористих матеріалах з урахуванням анізотропії теплофізичних властивостей розроблено програмний комплекс для виконання скінченноелементного аналізу зв’яза- ного тепловологоперенесення з використанням технології CUDA.Item Construction of Empirical Models of Complex Oscillation Processes with Non-Multiple Frequencies Based on the Principles of Genetic Algorithms(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Горбійчук, Михайло; Біла, Ольга; Лазорів, Наталія; Horbiychuk, Mykhailo; Bila, Olha; Lazoriv, Nataliia; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasРозроблений метод побудови емпіричних моделей складних процесів на основі генетичних алгоритмів, що дозволяє, порівняно з індуктивним методом самоорганізації моделей, значно скоротити витрати машинного часу на їх реалізацію. Використаний підхід, що дозволяє складну модель розглядати як композицію трьох складових – лінійного тренда, коливальної складової з некратними частотами і рівняння регресії, що спрощує процес побудови складних моделей. Для реалізації запропонованого методу розроблено алгоритмічне і програмне забезпечення. На конкретному прикладі залежності рівня води в р. Дністер від погодних умов показано, що модель, побудована на основі запропонованого методу, з достатньою точністю описує поведінку складних процесів. Отримана емпірична модель може бути використана для прогнозування рівня води залежно від погодних умов.Item Розроблення програмно-апаратного забезпечення для методу реабілітації хворих облітеруючим атеросклерозом судин кінцівок(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Яцишин, С. П.; Стадник, Б. І.; Хома, Ю. В.; Микийчук, М. М.; Мигунов, Д. О.; Фрьоліх, Т.; Мастило, Р.; Yatsyshyn, Svyatoslav; Stadnyk, Bohdan; Khoma, Yuriy; Mykyichuk, Mykola; Mihunov, Dmytro; Fröhlich, Thomas; Mastylo, Rostyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет, Ільменау; Lviv Polytechnic National University; Technical University, IlmenauТематика статті стосується наукових досліджень у сфері охорони здоров’я та медичних технологій на основі подальшого розвитку і впровадження смарт-сенсорів, технік опрацювання біоінформаційних сигналів, їх нормалізації та використання для створення засобів гнучкого коректування фізіологічного стану людського організму методом електростимуляції, узгодженої в режимі реального часу з природними ритмами діяльності конкретного пацієнта. Інтерес до вказаної теми зумовлений проявом, у міру збільшення тривалості активного періоду в житті людей, низки небезпечних захворювань, до яких належать насамперед захворювання серцево-судинної системи. Найчастіше причиною таких захворювань є вікові зміни, а також недалекоглядна поведінка і звички людини: куріння, брак фізичної активності, нездорове харчування та надмірне вживання алкоголю. Змінивши поведінку, людина зможе знизити й ризик серцево-судинних захворювань.Item Кіберфізичні системи та їх програмне забезпечення(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чунжі, Ван; Яцишин, С. П.; Лиса, О. В.; Мідик, А.-В. В.; Національний університет «Львівська політехніка»; School of Computer Science, Hubei University of TechnologyУ зв’язку зі швидким розвитком кіберфізичних систем істотну увагу в світі звертають на різні аспекти їх формування й експлуатації. У 2014 р. NIST, USA створила Громадську робочу групу кіберфізичних систем для об’єднання широкого кола фахівців на відкритому громадському форумі, щоб допомогти визначити та сформувати їхні основні характеристики для керівництва розробленням та впровадженням «інтелектуальних» програм у різних сферах, серед яких розумні виробництво, транспортування, енергетика та охорона здоров’я. Важливим вважається питання програмного забезпечення, оскільки, по-перше, вказані системи складаються із великої, нерегламентованої кількості компонентів, рознесених у просторі й часі, а, по-друге, компоненти систем мають змогу самостійно, під власні потреби, додатково встановлювати необхідне програмне забезпечення, відоме як Middleware.Item Огляд і аналіз моделей надійності програмного забезпечення(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Яковина, В.; Мацелюх, В.; Національний університет “Львівська політехніка”Оглянуто та проаналізовано моделі надійності програмного забезпечення. Наведено класифікацію моделей за різними критеріями. Особливу увагу зосереджено на моделях надійності, що враховують явище недосконалого відлагодження, зокрема на моделях на основі неоднорідного пуассонового процесу з використанням функцій розподілу зусиль тестування. Розглянуто основні функції розподілу зусиль тестування та проаналізовано їх інтеграцію з моделями надійності програмного забезпечення.Item Інформаційні технології як шанс отримати освіту для інвалідів(Видавництво Львівської політехніки, 2016-02-23) Мосоров, Володимир; Панський, Тарас; Mosorov, Volodymyr; Panskyi, Taras; Лодзький університет, Польща; Лодзький технічний університет, Польща; University of Lodz, Poland; Technical University of Lodz, PolandОписано інноваційні інформаційні технології для осіб з обмеженими можливостями. Основну увагу приділено можливостям полегшеного управління комп’ютером, а також комунікаційним можливостям людей з обмеженими можливостями з усього світу за допомогою комп’ютерів. Описано технічні новинки для людей із вадами зору, фізичними вадами, паралізованими та напівпаралізованими кінцівками, а також апаратні та програмні характеристики розглянутих пристроїв разом із їхнім ціновим еквівалентом.