Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЧитачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.Item Трансформація смислових вимірів поняття уваги в сучасному інформаційному суспільстві(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Онищук, Оксана; Паньків, Олеся; Onyschuk, Oksana; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано феномен уваги у людському бутті, який зазнав і надалі змінюється під впливом інформаційних технологій. Подано короткий історико-філософський огляд підходів до аналізу феномену уваги в різні епохи: від Античності і до ХХ ст. На основі цього огляду авторки висновують, що у філософській інтерпретації від античності до ХХ ст. увага визначається як турбота про себе. Показано, що в сучасному суспільстві через потужний розвиток інформаційних технологій, надлишковість інформації, поверховість сприйняття, відсутність зосередженості й рефлексії, відбувається перетворення уваги на цінний ресурс сфери економіки, політики, інформаційних воєн тощо. Крім цього, авторки з’ясували, що в інформаційному суспільстві екзистенційні характеристики уваги заміняються операційно-функціоналістськими, які нівелюють особливості людського буття. Окрім історично-компаративістського підходу, в цій статті використано етимологічний підхід, який дав змогу глибше зрозуміти зміни у значеннях поняття уваги, ґрунтуючись на трьох його ключових характеристиках: концентрації, турботи про себе і «вбирання в себе».Item Дивитися, щоб дивуватися: феноменологічно-етимологічний аналіз дива(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ оглядовій статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова “диво” й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне. Методи, які застосовувалися автором для дослідження дива (етимологічний, феноменологічний, компаративістський), дозволили глибше усвідомити та зрозуміти феномен дива з огляду на грецьке значення поняття “phenomenon”: те, що являє само себе; те, що є істиною буття; неприхованістю.