Трансформація смислових вимірів поняття уваги в сучасному інформаційному суспільстві

Abstract

У статті проаналізовано феномен уваги у людському бутті, який зазнав і надалі змінюється під впливом інформаційних технологій. Подано короткий історико-філософський огляд підходів до аналізу феномену уваги в різні епохи: від Античності і до ХХ ст. На основі цього огляду авторки висновують, що у філософській інтерпретації від античності до ХХ ст. увага визначається як турбота про себе. Показано, що в сучасному суспільстві через потужний розвиток інформаційних технологій, надлишковість інформації, поверховість сприйняття, відсутність зосередженості й рефлексії, відбувається перетворення уваги на цінний ресурс сфери економіки, політики, інформаційних воєн тощо. Крім цього, авторки з’ясували, що в інформаційному суспільстві екзистенційні характеристики уваги заміняються операційно-функціоналістськими, які нівелюють особливості людського буття. Окрім історично-компаративістського підходу, в цій статті використано етимологічний підхід, який дав змогу глибше зрозуміти зміни у значеннях поняття уваги, ґрунтуючись на трьох його ключових характеристиках: концентрації, турботи про себе і «вбирання в себе».In this article, authors focus on the concept of attention, which is presented in the discourse of history of philosophy, undergoes transformation in the contemporary society under the influence of information technologies. Authors argue that from the Antiquity until the 20th century the philosophical interpretation of attention was presented as care for oneself. In contemporary society, due to the powerful development of information technologies, superfluous information, superficial perception, lack of concentration, and reflection, attention transforms into a valuable resource in the spheres of economy, politics, information wars etc. Existential characteristics of attention are substituted by operational and functionalist ones, which counterbalance the features of human being. The study is based on etymological, historical, and comparative approaches, which made it possible to understand more deeply the concept of attention due to its three key characteristics: concentration, care for oneself, and self-absorption.