Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Принципи взаємодії державної влади та опозиції в Україні: конституційно-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ковальчук, Віталій; Пивовар, Майя; Kovalchuk, Vitaliy; Pyvovar, Mayia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи. Авторами статті звертається увага на те, що в умовах демократичної трансформації важливими факторами у відносинах влади та опозиції є: політична толерантність, конструктивний діалог та спільна відповідальність, які є суттєвим фактором утвердження правової держави. Звертається увага на те, що уряд та опозиція є складовими єдиного публічно-владного механізму, оскільки контроль за правлячою владою, який здійснюють опозиційні партії, за своєю природою є також процесом владарювання. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн та особливості становлення демократичного режиму в Україні, автори статті дійшли висновку про необхідність закріпити на рівні Конституції України право на опозиційну діяльність, а на рівні законодавства передбачити конкретні принципи взаємодії влади та опозиції та нормативно врегулювати механізм їх практичної реалізації. Формальна сторона вирішення цього складного питання є лише одним з чинників його позитивного вирішення. Однак, в умовах демократичної трансформації він може стати правовою основою для позитивних змін в політичному житті держави, які: по-перше, дозволять опозиції стала реальним суб’єктом конституційно-правових відносин; по-друге, забезпечать конституційний контроль та відповідальність політичних партій та їх лідерів як в парламенті, так і за його межами за дії, які становлять загрозу суверенітету держави та правам людини; по-третє, встановлять систему цінностей, яка стане невід’ємним елементом вітчизняної конституційної традиції.Item Поняття адміністративно-правового забезпечення та його механізму(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чистоклетов, Леонтій; Хитра, Олександра; Chystokletov, Leontii; Khytra, Oleksandra; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv Polytechnic National University; Lviv State University of Internal AffairsАктуальність статті обумовлена потребою в науково обґрунтованих дефініціях понять адміністративно-правового забезпечення (надалі також – АПЗ) та його механізму, формулювання яких є її метою. У процесі реалізації мети статті використано системний підхід, методи аналізу і синтезу, експертні оцінки. Здійснено аналіз низки поглядів на суть і структуру адміністративно-правового забезпечення. У рамках цього аналізу виявлено їх переваги та недоліки, а також ті опорні точки, які необхідні для формулювання дефініції поняття “адміністративно-правове забезпечення”. Зокрема, до цих точок зараховано використовуване деякими адміністративістами поняття “адміністративно-правова основа”, яке відображає сукупність взаємопов’язаних, внутрішньо узгоджених, основоположних нормативно– правових актів, котрі містять юридичні принципи й норми, спрямовані на адміністративно-правове регулювання суспільних відносин відповідно до суспільних потреб. Запропоновано таку дефініцію АПЗ: адміністративно-правове забезпечення – це адміністративно-правова основа впливу суб’єктів державно-владних повноважень на суспільні відносин у сфері публічного управління та їх діяльність, спрямована на формування, використання й удосконалення зазначеної основи з метою реалізації цілей адміністративного права. Розглянуто низку трактувань поняття “механізм адміністративно-правового забезпечення”. У процесі їх аналізу зокрема, з’ясовано, що деякі фахівці ототожнюють поняття “механізм адміністративно-правового забезпечення” й “адміністративно-правовий механізм”, та враховано вимогу, що дефініція механізму АПЗ має містити чітку вказівку на наявність у цьому механізмі інституційної складової. Зроблено висновок, що механізм АПЗ є системою, яку утворюють юридичні та фізичні особи, завдяки діям котрих формується, функціонує й вдосконалюється це забезпечення, а також принципи, форми, методи адміністративно-правового регулюання та управлінські технологіїItem Класифікація конституційно-правових моделей юридичної відповідальності депутатів: світовий досвід та українська практика(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Костицька, Ірина; Kostytska, Iryna; Інститут законодавства Верховної ради України; Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of UkraineРозглянуто питання організації влади у сучасних державах на засадах відповідального представницького правління, реалізація якого можлива тільки через ефективну та відповідальну діяльність членів парламенту. Автор підкреслює, що специфіка конституційного закріплення юридичної відповідальності парламентаріїв виявляється залежною від реалізації державами демократичних стандартів парламентаризму, і на підставі дослідження виділяє такі моделі конституційного закріплення юридичної відповідальності депутатів: традиційні європейські, реформаторські, перехідні, традиційні національні проєвропейські). Також у статті звертається увага на домінування трьох основних способи конституційної фіксації юридичної відповідальності парламентаріїв: негативного (заборона притягати до відповідальності парламентарія за певні види правопорушень), позитивного (встановлення меж, специфіки, видів, підстав юридичної відповідальності парламентаріїв) та змішаного (поєднання елементів двох вищеозначених підходів та запровадження регулювання виключень зі сфери юридичної відповідальності (зокрема, шляхом установлення парламентських імунітетів та індемнітетів). Узагальнивши аналіз конституційноправового регулювання цих проблем, автор визначає характеристики інституту юридичної відповідальності, зокрема, у вигляді прямої конституційної заборони притягнення парламентарія до юридичної відповідальності за певні діяння, відсилки до законодавчого регулювання принципів притягнення депутатів парламентаріїв до юридичної відповідальності, фіксації юридичних (конституційних) випадків (підстав) притягнення парламентаріїв до юридичної відповідальності або певних конституційно окреслених (безпосередньо поіменованих) видів юридичної відповідальності парламентаріїв, а також встановлення певних позитивних юридичних (конституційно-правових) зобов’язань або заборон, адресованих безпосередньо парламентаріям і визначення інстанцій юридичної відповідальності парламентаріїв. При цьому кожен із наведених варіантів характеристики ілюструється посиланнями на конституції відповідних держав Європи і світу. Завдяки узагальненню конституційних моделей юридичної відповідальності парламентаріїв у статті надається порівняння їх за базових юридичних ознак, що відображають правову природу означеного феномену, а також проводяться паралелі з розвитком досліджуваного інституту в Україні, зроблено висновок про те, що скасування депутатського імунітету в нашій державі є тільки початком реформування юридичної відповідальності народних депутатів та ознакою утвердження принципу відповідального представницького правління.Item Проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та опозиції в сучасній Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Пивовар, М. С.; Pyvovar, M. S.; Пивовар, М. С.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та опозиції. Звернено увагу на потенційні конституційні та законодавчі форми взаємодії державної влади та опозиції. Наведено авторські пропозиції щодо вирішення проблем взаємодії державної влади та опозиції в Україні.Item Порівняльний аналіз діяльності поліції України та поліції Азербайджанської Республіки у сфері дорожнього руху(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Тагієв, Мамед; Tagiev, Mamed; Тагиев, Мамед; Навчально-науковий інститут права імені Володимира Великого МАУП; Educational-Scientific Institute of Law the name of Vladimir the Great MAUPПроаналізовано діяльність Національної поліції України та поліції Азербайджанської Республіки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Доведено, що і Національна поліція України, і поліція Азербайджанської Республіки мають всі нормативні підстави діяти для забезпечення безпеки дорожнього руху. Проаналізовано закони про поліцію України та Азербайджанської Республіки. Це дало можливість дійти висновків, що в законодавстві Азербайджанської Республіки всі правові норми щодо участі поліцейських у забезпеченні безпеки дорожнього руху сконцентровані в одному законі й мають чітку спрямованість. Водночас в Україні такі норми поширені загалом у всьому законі, що породжує певні проблеми для їх застосування.Item Можливості вдосконалення базисних порядків попередження порушення та оперативного відновлення правового статусу соціосуб’єктів(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Тунтула, Олександра; Шличек, Олександра; Tuntula, Alexandra; Shlychek, Alexandra; Тунтула, Александра; Шлычек, Александра; Чорноморського національного університету імені Петра Могили; Black Sea National University named after Peter GravesУ статті розглянуто наслідки позбавлення органів прокуратури функції загального нагляду. Звернуто увагу на неналежне виконання цього завдання “гарячими лініями губернаторів”. Розкрито сутність бюрократичних порядків відновлення правового статусу соціосуб’єктів. Запропоновано нову доктрину суду у вигляді конституційної, адміністративної, антикримінальної, трудової, де-факто майново- договірної і де-юре майново-договірної судової палати Верховного Суду України та обласних судів і у вигляді такої ж спеціалізації суддів місцевих судів.Item Судебная или антиделиктная ветвь власти?: новая доктрина Верховного Суда Украины(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Кириченко, Олександр; Kirichenko, Alexander; Кириченко, Александр; Nicholas V. A. Sukhomlinsky National Universityy; Николаевский национальный университет имени В. А. СухомлинскогоРозглянуто сутність нової доктрини реформування традиційної законодавчої, виконавчої та судової влади в правотворчу, правозастосовчу та антиделіктну гілку влади. Обґрунтовано нову доктрину Верховного Суду України як антиделіктного органу з повним набором судових палат: Конституційної, Антикримінальної, Адміністративної, Трудової, Цивільної і Господарської. Розкрито сутність нової доктрини функцій антиделіктних органів і деяких інших пов’язаних з цим нових доктрин і концепцій юриспруденції.