Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.Eifelian deposits

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of eifelian deposits of Dobrudja foredeep
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Яковенко, М. Б.; Hnidets, V. P.; Hryhorchuk, K. H.; Koshil, L. B.; Yakovenko, M. B.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS Ukraine
    Мета. Встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів та локалізації перспективних об’єктів. Методика. Комплекс літологічних, палеоокеанографічних, літофізичних та геофізичних (ГДС) досліджень. Результати. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блока Переддобрудзького прогину виділено п’ять седиментаційних циклітів регресивної природи, які простежено в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня – мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі й часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовано седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовано ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З’ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п’яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Ґрунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюють перспективи в нафтогазопошуковому плані пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Наукова новизна. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які дали змогу встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину та скорегувати нинішню оцінку їхньої нафтогазоперспективності. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних та палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Усе це слугуватиме літологічним підґрунтям для обґрунтованішого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об’єктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гнідець, В. П.; Григорчук, К. Г.; Кошіль, Л. Б.; Ціж, Н. В.; Яковенко, М. Б.
    Мета. Основною метою цієї роботи є дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ейфельського віку в межах Білоліського блоку Переддобрудзького прогину. Методика. Методика містить літолого-фаціальний, літмологічний та мінералого-петрографічний аналізи. Результати. Встановлено літологічну структуру розрізів ейфельських відкладів, яка представлена нерівномірним перешаруванням сульфатних (ангідрити), карбонатних (вапняки, доломіти, мергелі) та теригенних (пісковики, алевроліти, аргіліти) порід. Виділено шість типів розрізу відкладів: доломіто-вапняково- ангідритовий, доломіто (вапняково)-мергельно-ангідритовий, аргіліто-мергельно-ангідритовий, ангідрито- вапняково-доломітовий, доломіто-ангідрито-вапняковий, доломіто-ангідрито-мергельний; які характери- зуються певною латеральною зональністю поширення, що відображають побудовані літологічні моделі. Так, ангідрити домінують у розрізах південно-західної, доломіти та вапняки північної та південної, мергелі та аргіліти центральної частин Білоліського блоку. Детально вивчені петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які показали, що ейфельська товща характеризується ярусною структурою, що проявилося у розвитку чотирьох регіональних або субрегіональних сульфатних пачок, розмежованих теригенно-карбонатними горизонтами. Встановлене регіональне поширення базальної карбонатно-теригенно-глинистої товщі, яка становить перехідні шари від теригенних утворень нижнього девону до сульфатно-карбонатних – середнього та верхнього девону. Наукова новизна. Вперше побудовані літологічні розрізи ейфельських відкладів та здійснена їх типізація. Побудовані літолого-фаціальні та літмологічні моделі, які дали змогу з’ясувати просторово-вікові варіації літологічної структури осадових утворень ейфельського віку. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літолого-фаціальних та літмологічних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з’ясуванню просторово-вікового поширення осадових комплексів різного складу та генезису. Усе це слугуватиме геологічною (літогенетичною) основою для обґрунтованішого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазо- перспективних об’єктів, пов’язаних передусім з вапняково-доломітовими акумулятивними тілами. Цель. Основной целью данной работы является изучение литологических особенностей осадочного комплекса эйфельского возраста в пределах Белолесского блока Преддобруджского прогиба. Методика. Методика включает литолого-фациальный, литмологический и минералого-петрографический анализы Результаты. Установлено, что литологическая структура разрезов эйфельских отложений представлена неравномерным переслаиванием сульфатных (ангидриты), карбонатных (известняки, доломиты, мергели) и терригенных (песчаники, алевролиты, аргиллиты) пород. Выделено шесть типов разреза отложений: доломито-известняково-ангидритовый, доломито (известняково)-мергельно-ангидритовый, аргиллито-мергельно-ангидритовый, ангидрито- известняково-доломитовый, доломито-ангидрито- известняковый, доломито-ангидрито-мергельный; которые характеризуются определенной латеральной зональностью распространения, что отражают построенные литофациальные модели. Так, ангидриты доминируют в разрезах юго-западной, доломиты и известняки северной и южной, мергели и аргиллиты центральной частей Белолесского блока. Детально изучены петрографические особенности основных типов пород. Построены литмологические профили, которые показали, что эйфельская толща характеризуется ярусным строением, что проявилось в развитии четырех региональных или субрегиональных сульфатных пачек, разделенных терригенно-карбонатными горизонтами. Выявлено региональное распространение базальной карбонатно-терригенно-глинистой толщи, которая представ- ляет собой переходные слои от терригенных образований нижнего девона до сульфатно-карбонатных – среднего и верхнего девона. Научная новизна. Впервые построены литологические разрезы эйфельских отложений и осуществлена их типизация. Построены литологофациальные и литмологические модели, которые позволили выяснить пространственно-временнные вариации литологической структуры осадочных образований эйфельского возраста. Практическая значимость. Изучение особенностей литологического строения толщи, создание литологофациальных и литмологических моделей будет способствовать уточнению определенных вопросов стратиграфического характера, выяснению пространственно-временного развития осадочных комплексов разного состава и генезиса. Все это послужит геологической (литогенетической) основой для более обоснованного прогноза распространения нефтегазоперспективных объєктов, связанных в первую очередь с известняково-доломитовыми аккумулятивными телами. Purpose. The main purpose of this work is studying of lithology features of sedimentary complex of Eifelian age within Biloliskyi block of Dobrudja Foredeep. Methods. Methods include lithofacial, lithmological and mineralogy-petrographical analyses. Results. Lithology structure of sections of Eifelian deposits has been determined. It is presented with variable interlayering of sulphate (anhydrites), carbonate (limestones, dolomites, and marlstones) and terrigenous (sandstones, siltstones, argillites) rocks. Six types of deposit section have been distinguished: dolomite-limestone-anhydrite, dolomite (limestone)-marlstone-anhydrite, argillite-marlstoneanhydrite, anhydrite-limestone-dolomite, dolomite-anhydrite-limestone, dolomite-anhydrite-marlstone; which characterized by some lateral zonality of occurrence, that constructed lithologic models display. Thus, anhydrites dominate in the sections of south-western part, dolomites and limestones in the sections of northern and southern, marlstones and argillites in the sections of central part of Biloliskyi block. Regional distribution of basal carbonate-terrigenous-clayey measures, which represents intergrade layers from terrigenous deposits of Lower Devonian to sulphate-carbonate deposits of Middle and Upper Devonian, has been determined. Petrographic features of main types of rocks have been studied in detail. The lithmological sections have been done. They show that Eifelian strata is characterized by storied structure that developed in four regional and subregional sulphate bedsets, demarcated by terrigenous-carbonate horizons. Scientific novelty. For the first time lithologic sections of Eifelian deposits and their typification have been done. The lithofacies and lithmological models have been constructed, which allow turning out spatial-age variation of lithologic structure of sedimentary deposits of Eifelian age. Practical significance. Studying of features of lithologic structure of strata, making lithofacies and lithmological models will contribute to clarification of some stratigraphical questions, finding out spatial-temporal occurrence of sedimentary complexes of different composition and genesis sediments. All this serves for geologic (lithogenetic) basis for more reasonable prognosis of spatialtemporal occurrence oil and gas objects connected, first of all, with limestone-dolomite accumulated bodies.