Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
32 results
Search Results
Item Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.Item Передмова до українського перекладу статті Джорджа Едварда Мура “Спростування ідеалізму”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Козубенко, Андрій; Перхун, Ірина; Kozubenko, Andrii; Perkhun, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ передмові до першого українського перекладу статті Джорджа Едварда Мура “Спростування ідеалізму” йдеться про його життя та академічну кар’єру, вплив даної статті на виникнення аналітичного стилю філософування та особливості перекладу.Item Навігація майбутнього за допомогою штучного інтелекту. Рецензія: Kissinger H., Schmidt E., Huttenlocher D. (2022). The Age of AI. Berlin: Financial Times. pp. 266.(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Іншин, Валерій; Дьомін, Володимир; Inshyn, Valerii; Domin, Volodymyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано історію розвитку технологій та звернено увагу на те, як штучний інтелект може змінити наші звички та спосіб життя. Розглянуто можливості та ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в таких галузях, як медицина, освіта та військова технологія. Одним із ключових питань є взаємодія людей зі штучним інтелектом. Відзначено, що розуміння цієї взаємодії є необхідним для створення майбутнього, в якому люди та штучний інтелект можуть працювати разом для досягнення спільних цілей.Item Філософські горизонти віртуальної реальності. Рецензія: Chalmers, D. (2022). Reality +: Virtual Words and the Problems of Philosophy. New York: W. W. Norton & Company. pp. 503.(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Голомша, Оксана; Міньковець, Людмила; Holomsha, Oksana; Minkovets, Liudmyla; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРецензія присвячена новій монографії “Реальність +: віртуальні світи та проблеми філософії” відомого філософа Девіда Чалмерса. Як видно з назви монографії, в ній автор розглядає філософський потенціал віртуальної реальності для можливого вирішення філософських проблем, а саме: від онтології (проблеми реальності та гіпотези про симуляцію) до цінностей (доброго й щасливого життя у віртуальній реальності).Item Are You Scared of Humanity Re-engineering? (Review of : Frischmann, B., Selinger, E. (2018). Re-engineering Humanity. Cambridge, United Kingdom; New York, NY: Cambridge University Press. 235 p.(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Сьомко, Павло; Данько, Анастасія; Somko, Pavlo; Danko, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗдійснено огляд праці “Re-engineering humanity” Б. Фрішманна, професора права, бізнесу та економіки Університету Вілланова, та Е. Селінджера, професора філософії в Рочестерському технологічному інституті. Показано необхідність людського контролю над розвитком технологій. Донесено всю відповідальність, яку ми маємо усвідомлювати, демонструючи неймовірні приклади реінжиніринґу людства. Ця книга переконає вас, чому так важливо вбудовувати технології в людські цінності, перш ніж вони впровадять у нас свої власні.Item Are You Scared of Humanity Re-engineering? (Review of : Frischmann, B., Selinger, E. (2018). Re-engineering Humanity. Cambridge, United Kingdom; New York, NY: Cambridge University Press. 235 p.)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Сьомко, Павло; Данько, Анастасія; Somko, Pavlo; Danko, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗдійснено огляд праці “Re-engineering humanity” Б. Фрішманна, професора права, бізнесу та економіки Університету Вілланова, та Е. Селінджера, професора філософії в Рочестерському технологічному інституті. Показано необхідність людського контролю над розвитком технологій. Донесено всю відповідальність, яку ми маємо усвідомлювати, демонструючи неймовірні приклади реінжиніринґу людства. Ця книга переконає вас, чому так важливо вбудовувати технології в людські цінності, перш ніж вони впровадять у нас свої власні.Item Evolution of Artificial Intelligence on the Background of the Progress in Computer Sciences and Engineering (Review of the Monograph: Mainzer, K. (2020). Artificial Intelligence – When Do Machines Take Over? Berlin, Heidelberg: Springer, 2020.(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Стаськів, Максим; Staskiv, Maksym; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто зміст та основну проблематику англомовної монографії німецького науковця й філософа, президента Європейської академії наук та мистецтв, засновника Мюнхенського центру технологій у суспільстві (MCTS), почесного професора Технічного університету Мюнхену, професора факультету математики й природничих наук Тюбінґенського університету Клауса Майнцера. Автор охоплює коло проблем, які пов’язані з історією становлення та розвитку штучного інтелекту, причинами неготовності суспільства до інтеграції машин в соціум, взаємозв’язку штучного інтелекту з ціннісними установками людини, проблемами етики та безпеки, а також тим, що чекає людство в майбутньому. Однією з ключових проблем, яку висвітлює автор, є співвідношення штучного інтелекту та етики відповідальності, а також забезпечення особистих прав і свобод людини при активному розширенні сфер впливу штучного інтелекту.Item Поняття правової культури як складової демократичної правової держави(Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Попадинець, Галина; Popadynets, Halina; Попадинець, Галина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПобудова демократичної, правової держави немислима без утвердження справедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальності особи і держави, удосконалення законодавства і правової культури загалом. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги до власної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основі нашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури. Тому важливо усвідомити свою національну ідентичність, на основі якої формується національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість, національна і правова культура, що лежать в основі правової, демократичної держави. Сьогодні все більше вітчизняних філософів права схиляються до думки, що право є формою духовного досвіду людства, складовою культури народу. Вони визначають духовну культуру як синтез духовних цінностей до яких також належить і правова сфера, а правову культуру – різновидом загальної культури, як сфери духовної діяльності людини, яка є системою матеріальних та ідеальних елементів, що належать до сфери дії права і які відображаються в свідомості та поведінці людей. Будучи елементом загальної культури, правова культура не може розвиватися ізольовано від інших видів культури, тому у своєму функціонуванні вона тісно співпрацює з такими видами загальної культури, як політична, моральна, етична, естетична та ін. Але найбільш споріднена правова культура з культурою моральною і, разом з тим, повністю не співпадає ні з яким іншим видом культури. Унікальною і своєрідною роблять її безпосередні зв’язки з законодавством. Ці зв’язки відрізняють правову культуру від інших форм культури, роблять її одним з головних факторів життя суспільства, надаючи їй специфічних властивостей. Особливе місце правової культури в загальній системі культури обумовлене саме роллю права як соціального явища.Item The Vision of Technology’s Effect upon a Human Being in the Context of the Development of Artifitial Intelligence. (Review of Max Tegmark’s Book «Life 3.0: Being Human in the Age of Artificial Intelligence»[Ukrainian language edition], 432 p. Kyiv: Publishing House «Nash Format», 2019)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Кадикало, Андрій; Kadykalo, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензії розглянуто основний зміст та проблематику вперше опублікованої українською мовою книги відомого американського математика, фізика, дослідника технології штучного інтелекту (ШІ), професора Массачусетського технологічного інституту Макса Теґмарка. Автор розкриває широкий спектр проблем, пов’язаних із створенням ШІ. Пояснює трансформації, які загрожують самій людині та навколишньому світу внаслідок появи загального надлюдського ШІ. Людина може втратити свій привілейований статус розумної істоти, а найтрагічніше, що причетною до цього може бути технологія, створена нею ж самою. Автор звертається до проблеми суб’єктивності, її значення для функціонування свідомості, природи і Всесвіту загалом. Розвиток технології розглядають не як безумовне добро, а як можливість, ймовірність втілення етичних та соціальних ідеалів. Визначення інтелекту та свідомості позбавлене антропоморфних, антропоцентричних ознак, але автор наголошує на цінності «людини, яка усвідомлює Всесвіт».Item Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.