Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Етичні стандарти діяльності службовців органів публічної адміністрації: зарубіжний досвід та міжнародно-правова регламентація(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Сорочкін, Олег; Sorochkin, Oleg; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена дослідженню цінностей та етичних стандартів діяльності службовців органів публічної адміністрації Західних країн та з’ясуванню механізмів, що забезпечують їх дотримання. В рамках статті проведено аналіз положень міжнародно-правових актів, в яких закріплені ключові принципи та етичні стандарти поведінки державних службовців, зокрема, Міжнародного кодексу поведінки державних посадових осіб, Модельного кодексу поведінки державних службовців, а також спеціальних актів, якими закріплюються етичні стандарти поведінки публічних службовців, зокрема в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Королівстві Данія, Італійській Республіці, Республіці Польща, Французькій Республіці, Чеській Республіці, Сполучених Штатах Америки, Канаді. На основі проаналізованих правових актів окреслено систему основних цінностей, принципів і етичних стандартів службовців органів публічної адміністрації досліджуваних нами держав та визначено, що етичні стандарти службовців органів публічної адміністрації – це закріплені у нормативно-правових актах та документах міжнародного значення уніфіковані норми та принципи, які за допомогою оцінюючих та достатньо абстрактних понять фіксують бажану модель поведінки державних службовців. Етичні норми службовців органів публічної адміністрації закріплюються у відповідних спеціальних актах, назви яких у різних країні можуть відрізнятись, але набір цінностей та принципів, викладених у них переважно збігаються, а тому, можна стверджувати про формування, певних етичних стандартів діяльності органів публічної адміністрації, принаймні у державах Західного світу. Функціонування системи спеціальних органів уповноважених здійснювати моніторинг та контроль за дотриманням службовцями органів публічної адміністрації етичних норм та вимог антикорупційного законодавства є важливим механізмом, покликаним забезпечити дотримання етичних стандартів службовцями органів публічної адміністрації.Item Етичні норми та свобода людини у праві: інтегративний аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Романова, Альона; Русаль, Людмила; Romanova, Alona; Rusal, Liudmyla; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський інститут МАУП; Lviv Polytechnic National University; Lviv Institute Interregional Academy of Personnel ManagementЗ’ясовується особливість інтегративного аспекту етичних норм та свободи людини у праві, обумовленого тим, що гармонія у праві проявляється через принцип координації дій між різними елементами і структурними підрозділами, які входять у суспільну систему. Це дає можливість одержання етичних знань про принципи і норми з етичних кодексів, котрі є джерелами інформації про суспільні цінності. Наголошується на свободі, як внутрішньо-емоційній якості особи. Аналізуються особливості розвитку гармонійності системи особистісного ставлення до оточуючого світу та людей, вироблення власної рольової поведінки, як важливі чинники формування відчуття в особи природно-правової свободи. Доведено, що етичні норми в праві виступають критеріями співвідношення дій учасників правотворчого і правозастосовного процесу, сприяють їх оцінюванню і з погляду відповідності або невідповідності моральним нормам. Моральній оцінці підлягають не лише дії людини, але й уся дійсність, і соціальна, і природна. Етична оцінка, свою чергою, виступає для суб’єкта як вимога до того чи іншого вчинку, а саме моральний обов’язок до здійснення добра щодо конкретного суб’єкта. Оцінка виробляється через призму таких понять моральної свідомості, як добро і зло, справедливість, обов’язок, совість. Через оцінку у свідомості суб’єкта правозастосовної діяльності «суще» зіставляється з «належним», оскільки саме деонтологія, як розділ етики, надає статусу обов’язковості моральним нормам. Моральні оцінки, будучи універсальними, поширюються майже на всі дії людини, етичні ж основи правозастосування діють у конкретній правовій сфері. Встановлено, що особливого значення у зв’язку з цим набуває проблема морально-правового виховання майбутніх юристів. Формування високих моральних якостей в умовах становлення громадянського суспільства має спиратись на рекомендації науковців. Виховний аспект виражається в дії етичних норм на волю і свідомість людей, щоб сформувати шанобливе ставлення до правових норм. Етичні норми інформують про моральні основи процесу правозастосовної діяльності, вносять у свідомість людини знання принципів, норм і правил. Вони об’єднують усі аспекти формування та розвитку права і правової системи на основі аксіологічного чинника.