Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Сорока, Світлана; Soroka, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. Відзначено, що для характеристики розбою важливе значення має суб’єктивна сторона вчинення цього кримінального правопорушення. Як відомо, суб’єктивна сторона кримінального правопорушення – це його внутрішня сторона, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, що нею вчиняється, і до його наслідків. Змістом суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення є такі ознаки, як вина, мотив та мета кримінального правопорушення. Основною ознакою, що характеризує суб’єктивну сторону діяння, є вина. Вона найбільше акумулює в собі ознаки об’єкта й об’єктивної сторони, як в дзеркалі відображає те, як ці ознаки проходять крізь призму свідомості і волі. Розглянуто в яких випадках кримінальне правопорушення вважається вчиненим умисно, а в яких з необрежності. Проаналізовані думки науковців щодо визначення форми вини у формальних складах кримінальнних правопорушень і конкретно розбою (ст. 187 КК України). Зроблено висновок, що при вчиненні розбійних дій у реальній дійсності особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваного розбійного посягання, який складається з двох взаємопов’язаних дій, передбачає настання наслідків від обох цих дій у виді реальних подій або створення небезпеки і бажає їх настання. Вина при вчиненні розбою характеризується прямим умислом, зміст якого утворюють два моменти – інтелектуальний і вольовий. Інтелектуальний момент містить дві ознаки – усвідомлення суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння і передбачення суспільно небезпечних наслідків. Вольовий момент містить одну ознаку – бажання настання суспільно небезпечних наслідків, що передбачаються винною особою. У випадках вчинення розбою особа усвідомлює, що вона заволодіває або прагне заволодіти чужим рухомим майном шляхом його відкритого вилучення, що вона не має ніякого права на це майно і порушує встановлені державою правила щодо законного обігу такого майна. Разом з тим, особа усвідомлює, що вона вчинює свої дії поза волею або проти волі власника, потерпілої особи або особи, яка виявилася на місці вчинення кримінального правопорушення, усвідомлює також єдність основної та допоміжної дії, тобто усвідомлює, що відкрите або таємне вилучення предметів посягання вона здійснює або прагне здійснити за допомогою фізичного насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або погрози негайним застосуванням такого насильства. Особа також застосовуючи фізичне насильство, усвідомлює його відкритий або таємний характер, а застосовуючи психічне насильство, усвідомлює, що потерпілий розцінює погрозу як реальну і як таку, що у разі реалізації буде небезпечною для його життя або здоров’я.Item Проблеми реформування кримінального провадження на підставі угод(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Ряшко, О. В.; Гулей, О. В.Розглянуто проблеми реформування кримінального провадження на підставі угод, що дає змогу істотно спростити процедуру розгляду кримінальних справ, зменшивши розрив у часі з моменту вчинення злочину до прийняття остаточного рішення, але, з іншого боку, спостерігається зниження стандартів доказування у кримінальних справах та порушення принципу презумпції невинуватості. Інститут угод у кримінальному судочинстві є втіленням концепції відновлюваного правосуддя та покликаний сприяти врегулюванню соціального конфлікту та досягненню консенсусу між сторонами. Рассмотрены проблемы реформирования уголовного производства на основании договоров, что позволяет существенно упростить процедуру рассматривания уголовных дел, уменьшая разрыв во времени с момента совершения преступления до принятия окончательного решения, однако, с другой стороны, наблюдается снижение стандартов доказывания в уголовных делах и нарушение принципа презумпции невиновности. Институт договоров в уголовном судопроизводстве является воплощением концепции восстановленого правосудия и призван способствовать урегулированию социального конфликта и достижению консенсусу между сторонами. The article deals with the issues of criminal proceedings on the basis of agreements and its reforming, that helps to substantially simplify the entire criminal procedure, case decision, by shortening the lag time between the moment of crime and the time when the decision is upheld. However, from the other side we can observe the recession of level in a process of evidence proof in criminal cases and the violation of the presumption of innocence. The institute of agreements in criminal proceedings is an embodiment of the true and fair justice concept and is called upon to encourage social argues settlement and consensus achievement.